В МІНІАТЮРНІЙ ОПЕРІ УСЕ ВСЕРЙОЗ

Увечері 14 грудня Картинна галерея перетворилась на невеликий затишний театр. Близько сотні кам’янчан зібралися у виставковій залі (що з легкої руки організаторів стала концертною), аби насолодитися високим мистецтвом оперного співу.

«Amore mio! La opera!» – таку назву-освідчення мав концерт кам’янецької співачки Олени ЛЮТАРЕВИЧ та видатного баритона з Грузії, соліста оперних театрів Італії Отара НАКАШІДЗЕ, що пройшов за підтримки Клубу української інтелігенції та Клубу поціновувачів оперного мистецтва «Секвенція».

Перед початком свого виступу гість висловив любов до України та її народу і пообіцяв докласти зусиль, аби підняти на високий рівень оперне мистецтво в нашому місті. Музичним привітом із Грузії прозвучала в його виконанні арія з опери «Сказання про Шота Руставеллі» грузинського композитора Аракішвілі.

Мабуть, зайве казати, що слухати оперу наживо, коли фізично відчуваєш енергетику співака й потужні вібрації його голосу, і в запису – це речі, які навіть не варто порівнювати. А тим паче, виступ у Кам’янці співака такого рівня, як Отар Накашідзе, – випадок унікальний, і щиро шкода, що маленька зала Картинної галереї не змогла вмістити більшої кількості слухачів. Арія Макбета з однойменної опери Верді, арія Онєгіна з опери Чайковського, куплети Ескамільо з опери Бізе «Кармен», арія Санчо Панси з «Дон Кіхота» Масне у виконанні одного з найкращих баритонів Європи вразили навіть тих, хто досі не вважав себе палким шанувальником опери.

Приємно зазначити, що спів нашої землячки Олени Лютаревич зовсім не поблід поруч із титулованим гостем. Її сповнене драматизму, проникливе сопрано в аріях Тоски з опери Пуччіні, Леонори («Трубадур» Верді), Іоланти («Іоланта» Чайковського), Недди («Паяци» Леонкавалло) примусило переживати всю палітру складних і глибоких почуттів її героїнь, а фінальний дует Тетяни й Онєгіна викликав у глядачів щирі сльози. Поза сумнівом, найближчим часом Олена реалізує свої таланти в оперному театрі.

Цілковитою несподіванкою після класичної програми стало дуетне виконання української народної пісні «Місяць на небі», яку Отар вивчив спеціально до цього концерту.

Окремо хочеться відзначити й концертмейстерів Ольгу Пастух та Інгу Лютаревич, чудовому акомпанементу яких не завадило навіть не досить справне фортепіано. Приємними моментами стали антрактна кава, наче в справжньому театрі, а також велика кількість квітів, які публіка дарувала артистам.

По завершенню концерту ми поспілкувалися з Оленою Лютаревич про її новий задум – «Опера в мініатюрі», який вона вже розпочала втілювати у нашому місті.

– Олено, Ви давно плекаєте ідею залучити Кам’янець до оперного мистецтва. Було кілька сольних концертів, цього разу Ви вирішили запросити «зірку». Чому обрали саме Отара Накашідзе?

– Ми з ним познайомилися в Італії, де я часто буваю, і потоваришували. Він з радістю погодився виступити у Кам’янці, дати тут майстер-клас для молодих співаків, і навіть обіцяє взяти участь в одній із перших постановок «Опери в мініатюрі».

– Підготовка до цього концерту далась нелегко?

– Це так, і найболючішим питанням було, де провести такий концерт. На сьогодні в місті немає майданчика для концертів класичної музики та академічного співу. Міський Будинок культури і раніше перебував не в найкращому стані, а після пожежі ми втратили навіть цю сцену.

Я дуже вдячна адміністрації музею та працівникам Картинної галереї, котрі всіма можливими засобами сприяли організації концерту в своїй залі, атмосфера якої сприяє сприйняттю оперного мистецтва. Однак прогріти це приміщення виявилось дуже важко.

Ще одна проблема виникла з інструментом, тому що в місті є зали, однак там немає фортепіано. Можливо, варто тимчасово рояль із Будинку культури перевезти до якогось іншого залу, де його можна було б використовувати. А поки що ситуація така, що в мене є друзі-співаки в Європі і навіть Штатах, котрі залюбки готові приїхати і взяти участь у постановках спектаклів, але немає гарного концертного майданчика. Тому я звертаюся до міської влади: зверніть, будь ласка, увагу на нас, музикантів класичних жанрів! Ми також прагнемо реалізації та маємо що дати нашому місту. Нам потрібна зала хоча б на 100-200 осіб із відповідними умовами.

– Олено, а можна докладніше про «Оперу в мініатюрі»? У чому полягає ідея?

– Мій задум – щоб оперне життя в Кам’янці пульсувало, щоб такі події відбувались постійно. Опера – це особливий жанр мистецтва, який заслуговує на увагу. Я планую найближчим часом робити міні-постановки опер. Це мають бути номери з одного спектаклю: арії, дуети, терцети у тій же послідовності, як вони йдуть в опері. Хочеться, щоб відбувалося хоча б один-два спектаклі за сезон.

– Ви вже знаєте, кого наступного запросите?

– Мені хотілося б передусім задіяти молоді таланти Кам’янеччини. Ми маємо весь потенціал, аби ставити міні-спектаклі, і я б дуже хотіла, щоб ми всі згуртувалися, і щоб одного дня у нас в місті почав діяти на постійній основі власний симфонічний оркестр, хоча б у малому складі. Мрію про те, що одного дня ми зможемо започаткувати в Кам’янці фестиваль оперного мистецтва, який стане ще однією туристичною принадою нашого міста.