ПАРАЗИТИ В САДУ І НА ГОРОДІ

До спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Держ­продспоживслужби у Хмельницькій області періодично надходять звернення громадян щодо роз’яснення про деякі шкідливі організми, серед яких лишайники, омела, пови­-тиця (кускута).

Лишайники поширюються на плодових деревах (гілки вкриваються зеленувато-сі­-рим, м’яким на дотик «килимком»). Лишайники проявляються у вигляді ознак неблагополуччя на корі дерев. Вкриті лишайниками стовбури і скелетні гілки часто хворіють і всихають. Вони не дуже вибагливі, легко переносять холод, вологість, засуху. Не переносять повітря, забрудненого димом, газами, тому і не ростуть у великих міс­тах. Боротися з лишайниками нескладно: на товстих гілках на початку заселення їх можна знімати тупим ножем або дерев’яним скребком, а при масовій появі на тонких гілках слід проводити обробку залізним купоросом (500 г на 10 л води) до розпускання бруньок і повторно через 10 днів. Цей прийом також убереже ваш сад від парші, чорного раку, плодової гнилі, борошнистої роси зерняткових і сірої гнилі та клястероспоріозу кісточкових порід.

Ще одна незвична рослина досить часто зустрічається в пар­ках, скверах, дорослих садах – омела, вічнозелений напівпа­разит. Пригнічує ріст та розвиток дерев, продуктивність плодових, а при значному заселенні може викликати загибель дерева. Коренів омела не має, до деревини приєднується присос­ками, через які в усі боки від­ростають так звані ризоїди, де розвиваються молоді кущі. Розмножується за допомогою птахів, що поїдають ягоди омели. Лікують дерева механічним методом: уражені гілки потрібно обрізати, зрізи слід робити на відстані 5-10 см від місця прикріплення куща. Омела – багаторічна рослина, може паразитувати на дереві до 10-15 років, пригнічуючи ріст і розвиток деревних порід, продуктивність плодових.

Останнім часом почастіша­ло поширення в сільськогосподарських посівах дивної рослини червонувато-коричневого або жовтуватого забарвлення, яка обплітає декоративні рослини, квіти на клумбах, рослини на узбіччях доріг, заважаючи нормальному їх росту, розвитку та плодоношенню. Позбутися цього лиха дуже важко, особливо страждає така потрібна як корм для тварин конюшина. В народі цю рослину охрестили конянкою. Це повитиця, в агрономічних колах відома як кускута – однорічна рослина-паразит, що не має ні коренів, ні справжніх листків, живе за рахунок інших рослин, має багато видів. На Хмельниччині зустрічається переважно повитиця польова, конюшинова. Сходи з’являються в травні, коли добре прогріються повітря і грунт. Проростки у вигляді блідо-жовтого вусика роб­лять кругові рухи проти годинникової стрілки, поки не обплетуть кількома витками зелену рослину. Прикріплюються до неї за допомогою присосок і висмоктують із рослини поживні речовини. Пізніше паразит утворює численні пагони, якими обплітає дикі й культурні рослини. Одна особина повитиці може заплести до двохсот інших рослин. Стебла кускути ниткоподібні, гіллясті, жовті або жовтогарячі. Квітки зібрані в густі клубочки білого або зеленувато-білого кольору. Плід – коробочка, в якій знаходиться дуже дрібне шорстке насіння. Розмножується бур’ян насінням і відрізками стебла, які дуже добре приживаються. Повитиця – злісний бур’ян-паразит, може вражати картоплю, томати, буряк, моркву, петрушку, цибулю тощо. На повитиці розвивається багато шкідників: довгоно­сики, попелиці, які потім поширюються на культурні рослини. Крім того, кускута може переносити віруси: мозаїки цукрових буряків, томатів. Цей бур’ян отруйний для великої рогатої худоби. При виявленні рослин повитиці на своїй ділянці потрібно їх скосити, зібрати в закриту тару, винести і знищити, не допускаючи цвітіння і утворення насіння. Крім того, для знищення кускути застосовують хімічні заходи боротьби згідно з Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, дотримуючись правил безпеки та санітарних вимог.

За інформацією ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області.