САД – ГОРОД

ГОТУЄМО КВІТНИК ДО ЗИМІВЛІ

Восени деякі квіти потрібно як викопувати, так і ви­са­джувати. В осіннього садіння є свої переваги. Уже в перший рік вегетації навесні вони почнуть квітувати, менше піддаються хворобам і шкідникам, швидко розвиваються, бо отримали достатньо вологи. А жовтень – гарний місяць для такої справи. Восени висаджують, а також ділять і розсаджують цибулеві рослини: пушкінію, мускарі, сцилу (проліски), крокуси, хіонодокси, нарциси, гіацинти, тюльпани та лілії. У цю пору ділять і пересаджують кущі астільби, півоній і хости. Добре будуть рости, якщо їх посадити восени, клематис, адоніс, аконіт, а також брунера крупнолиста, рудбекія, дзвіночки, очиток, люпин, ехінацея.

Добре сіяти восени айстри і хризантеми однолітні, матіолу, календулу, чорнобривці, синю волошку, годецію, дельфініум, іберіс, лаватеру, скабіозу, ешоль­цію.
Найкращий час для підзимової сівби – кінець жовтня або початок листопада, коли встановиться прохолодна осіння погода, хоча насіння, яке потребує стратифікації, тобто активізації холодом життєвих сил, можна сіяти навіть тоді, коли випаде перший сніг, але в цьому разі грядку під сівбу потрібно зробити заздалегідь, поки грунт не промерз.
Купувати посадковий матеріал найкраще перед садінням. Перед купівлею уважно оглянути, щоб не було цвілі або гнилі. Купувати саджанці троянд із відкритою кореневою системою найкраще в середині жовтня.
А ось деяким цибулинним і бульбовим квітам зимувати просто неба не варто. Їх слід викопати і зберігати аж до весни, а потім знову посадити в землю. Це гла­діолуси, жоржини, лютики, бегонія, фрезія, кали, канни, герань. Викопувати цибулини рекомендують до перших промерзань грунту, наприкінці жовтня, щоб запобігти їх почорнінню і загибелі. Краще це робити, коли температура становить плюс 10 градусів. Викопувати слід обережно, не пошкодивши цілісності цибулинок. Потім їх очистити від землі, висушити, видалити зіпсовані. Місця зрізів обробити золою. У дорослих цибулин коріння видалити, а в діток залишити 1 см кореневої системи. Потім цибулини посортувати за розміром, укласти в дерев’яні ящики або паперові пакети і зберігати в підвалі, заскленій лоджії чи льохові.

Існують і нестандартні рішення зберігання цибулинок квітів. Це можна зробити в річковому піску, наповнивши ним дерев’яні ящики з отвором, щоб була хороша вентиляція. Або законсервувати в парафіні, а після висихання віднести в прохолодне місце.

ДРУГЕ ЖИТТЯ ОПАЛОМУ ЛИСТЮ

Є декілька способів переробити опале листя і отримати від нього користь. Адже всім відомо, що спалювання листя не лише шкодить здоров’ю, а й завдає удару по гаманцю. Бо за це світить солідний штраф. То ж що із ним робити?

• Компостувати. Опале листя подрібнити й додати в компостну купу. Листяний «компонент» компосту виявиться найбільш ефективним, якщо незадовго до його закладання поміс­тити туди зелені рослини.
• Приготувати грунт для розсади й кімнатних квітів. Опале листя покласти у великий поліетиленовий пакет, додати до нього зелені відходи (наприклад, однолітні бур’яни без коріння і насіння), регулярно струшувати й перемішувати вміст пакета. Після розкладання цей органічний матеріал стане відмінним грунтом для вирощування розсади й кімнатних квітів.
Листяна земля легка, пухка й слабокисла (ph 5-6). Вона підходить для виро­щування квітів із ніжною кореневою сис­темою (бегонії, глоксинії, цикламена).
• Використати для мульчування. Восени розкласти опале листя на грядках і стежках між ними. Такий шар мульчі заглушить ріст бур’янів і буде перешкоджати вимиванню з грунту мінералів. Навесні перепріле листя зібрати граблями або перекопати. Як мульчу можна використовувати тільки здорове листя дерев і кущів.
• Вкрити ним багатолітники. Сухим листям можна накрити на зиму троянди, гортензії, хризантеми й інші теплолюбні багаторічні рослини. Ковдра з листя згодиться й цибулинним квітам: тоді вони зацвітуть раніше від звичайного строку. Навесні забрати листя з клумб, щоб рослини під ними не гнили.

ЩОБ ЛОЗА БУЛА ЗДОРОВОЮ

Коли весь урожаю винограду зібрано, слід підготувати цю теплолюбну росли­ну до зимівлі. Сік у лозах припиняє свій рух повністю саме після обпадання всього листя в осінній період. Тому після того, як із лози впаде останнє листя, слід зробити обрізання. У цей час можна обрізати зайві пагони, гілки, які ушкоджені, захворіли, зламалися, висохли або досить старі.

Далі корисно провести процедуру обприскування винограду перед укриттям на зиму, щоб лози позбулися шкідників і хвороб, а також із профілактичною метою, щоб не допустити шкідливого впливу на рослину.
Для цього підійде мідний купорос. Безпосередньо перед обробкою слід розвести пів склянки засобу (або 100 г) у відрі води, ємністю приблизно 10 л. Доб­ре розмішати гранули мідного купоросу до повного розчинення у воді. На кущ – 2 літри засобу.
Ще один засіб – це бордоська рідина, яка є фунгіцидом. Досвідчені агрономи-виноградарі рекомендують обприскувати лозу саме 1% розчином бордоської рідини, оскільки більша концентрація може спалити лозу. Щоб приготувати необхідну суміш, треба взяти пів склянки мідного купоросу й трохи більше як половину склянки гашеного вапна, розмішати все у відрі з водою.
Найдавнішим засобом захисту винограду від зарази є гашене вапно. Щоб приготувати розчин, слід погасити вапно у воді (2 л води на 1 кг вапна), потім залити 10 л води й перемішати. Щіткою нанес­ти розчин на кожний кущ і гілку винограду. Це захистить рослину від цвілі й грибка до весни, навіть у разі підвищення температури.
Існують і народні засоби, які допоможуть уберегти виноград від шкідників і грибка восени. За допомогою розчину
5% йоду, розведеного в літрі води, можна вберегти лозу від сірої гнилизни. Процедуру потрібно провести двічі.

Досвідчені виноградарі не рекомен­дують обробляти виноград восени перед укриттям на зиму залізним купоросом, бо він послаблює захист рослини перед холодом. Її рекомендують провести навесні – дозування залізного купоросу для обприскування рослини становить 500-700 г на 10 л теплої води.

ЩО ПОСАДИТИ ПІД СНІГ?

Городники зі стажем радять робити підзимову сівбу овочів. Тим паче, що в продажу є спеціальні ранні сорти, які не бояться холодів. А з першими весняними промінчиками сонця починають активно рости.
Господарі вважають, що рос­лини, посаджені на зиму, загартовуються і в майбутньому дадуть краще насіння, більш морозостійке.
Навесні менше можна буде працювати на городі, а врожай достигне раніше, ніж у сусіда.

Найпопулярніші культури – цибуля і часник. Краще обрати цибулю-сіянку невеликого діаметра (до 1 см). Рекомендується посадити до перших сильних заморозків, при яких температура опускається до мінус 5 градусів. Цибулинки повинні встигнути вкоренитися, але ще не пустити зелені паростки. Якщо ж морози настали раптово, необхідно використовувати спеціальний укривний матеріал. Глибина висаджування має бути не занадто великою. Найкраще озима цибуля росте на грядках, де до цього були поса­джені буряк, огірки, ріпак, кукурудза, горох або салат. Також можна посадити на зиму такі види цибулі на зелень, як батун і порей. Навесні після сходу снігу вони дадуть ранній урожай.
Перш ніж садити часник, треба обрати правильне місце. Він добре росте на грядках, де до цього були поса­джені ягоди, зернові, пасльонові. Не рекомендується садити часник у тінистих місцях, недалеко від чагарників і дерев. Найбільш оптимальний час для садіння – перші 15 днів жовтня, поки ще не настали морози. Зубчики часнику слід висаджувати на глибину не менше як 5-6 см, щоб вони не вимерзли. У кожну лунку покладіть перегній.
Можна садити буряки. Для цього рекомендується придбати холодостійкі сорти коренеплодів. Щоб захистити посіви, в борозенки з насінням потрібно насипати трохи піску, а ось накривати бадиллям грядку не слід, бо можуть з’явитися конденсат і зайва волога, яка в цей час зовсім не потрібна рослинам.
Щоб перший урожай морк­ви мати вже в червні, треба по­працювати восени. Добре переживають зиму такі сорти, як «вітамінна», «нантська», «шантане». Вони стійкі до появи квітконос­них пагонів у весняний час. Перед тим, як посіяти моркву, землю трохи присипають сухою тирсою, змішавши її з грунтом. Після висаджування грядки вкривають плівкою або присипають мульчею. Коли випаде сніг, його злегка ущільнюють.

Пізньої осені варто поса­дити зелень, якою можна похрумтіти вже навесні. Грядки попередньо звільняють від пророслих бур’янів, добре розпушують і вносять добриво. Петрушку і кріп садять ще на початку жовтня, тому що їхні сходи не замерзають до пізньої осені. Після висаджування посіви нічим не прикривають. Переважно практикують для підзимового садіння всі види зелені, які довго проростають: пастернак, базилік, щавель, шпинат. Щоб одержати зелене листя салату раніше, рослину висаджують у теплицю.

НЕ СИДІМО БЕЗ ДІЛА В БЛАГОДАТНІ ОСІННІ ДНІ!

Урожай зібрали, закрутки зробили, варення наварили, – здавалося б, уже можна й передихнути.
Однак ще не час, бо є чимало клопотів у саду, на грядках і в квітнику. Тож перепочинемо взимку, а доки стоять осінні благодатні дні – працюємо.

САД БЕЗ СМІТТЯ, ГОРОД БЕЗ БУР’ЯНІВ

Не варто залишати в саду падалицю з дерев, зламані гілки, шматки кори, бур’яни та суху траву. До речі, гнилі плоди теж треба зірвати з дерева, аби не розмножувалися бактерії. Усе це сміття може бути заражене яйцями й личинками шкідни­ків, спорами грибків і бактеріями, а також може стати домівкою для комах, гусениць і слимаків, які приваблюватимуть гризунів. Усе грабельками прибираємо, вивозимо або закладаємо в компостну яму. Навколо плодових дерев грунт розпушуємо вилами або лопатою приблизно на 20 см завглибш­ки. У пристовбурні кола закладаємо фосфорно-калійні добрива, трохи пізніше їхню поверхню бажано замульчувати торфом, тирсою або компостом. Зі стовбурів рекомендується прибрати змертвілу кору і побілити. Осіння побілка захистить від шкідників і збудників захворювань, що зимують у тріщинках кори, а наприкінці зими – від сонячних опіків. Весняна побілка має декоративний характер і захисних функцій не виконує.

НАПОЇТИ І ПІДГОДУВАТИ

Перед зимою фруктові дерева потрібно напоїти і підгодувати. Глибина зволоження – не менше як 1 м. Чим старша рослина і ширша її крона та коренева система, тим більше води їй знадобиться. Так для однієї яблуні або груші віком від 1 до 5 років потрібно 50 л води; від 6 до 10 років – 100 л; від 15 років – 150 л.

Рясне поливання краще поєднати восени з підживленням. Використовують переважно комплекс­ні суміші, але слід орієнтуватися на потреби кожного дерева. Садівники зі стажем рекомендують використовувати у цей період такі добрива:
• Калійно-фосфорна суміш. На 10 л води додають 2 ст.л. фосфорного добрива (суперфосфату) і 1 ст.л. калійного. Такого об’єму розчину вистачить на 1 кв. м пристовбурного кола дерев віком до 10 років. Для рослин від 10 років і старших доза подвоюється.
• При дефіциті бору дерева можна обприскати розчином борної кислоти з розрахунку 5 г на 10 л води.
• Збалансоване сезонне підживлення. На 10 л води вносять 10-15 г монофосфату калію для 1 кв. м пристовбурного кола. Раз на три роки дозу подвоюють.

l Органічні добрива. Під дерева віком до 8 років вносять до 30 кг перегною, а для рослин від 8 років – до 50 кг, підживлення закладають на 15-20 см вглиб землі.

ОБРІЗАТИ ВОСЕНИ ЧИ НАВЕСНІ?

Це запитання турбує багатьох господарів. Виявляється, процедуру слід робити і восени, і навесні, але дотримуючись правил.

Осіннє обрізання дерев роблять обережно: при настанні морозів місця зрізів можуть підмерзати. І якщо все-таки необхідно видалити деякі гілки, зрізати їх потрібно із запасом, на 5-10 см далі від наміченого місця. Остаточне обрізання роблять навесні.
Необхідно уважно оглянути дерева та чагарники, обережно видалити всі пошкоджені, підсохлі, зламані, хворі гілки. Також варто вирізати криві, перехресні, слабкі пагони та ті, що просто жи­рують. Осіннє санітарне обрізання – важлива процедура для формування крони, і більшість садівників вважають її необхідною, адже вона забезпечує проріджування і просвітлення крони, правильний розвиток молодих пагонів.
Майже для всіх культур формувальне обрізання корисно проводити саме восени. У цьому разі до настання весни вони відпочинуть і перехворіють. Крім того, обрізання допомагає деревам легше пережити зиму, оскільки знижується кількість можливих обморожень.

Без побоювань можна обрізати ягідні кущі. На смородині й агрусі вирізають старі гілки, а також слабкі та невдало розташовані; при необхідності проводять проріджування. На весну цю роботу краще не залишати: далеко не завжди є можливість обрізати чагарники до початку вегетації.
У малини видаляють гілки, що відплодоносили.

Підготувала Галина МИХАЛЬСЬКА.