НЕПРОХАНИЙ ГІСТЬ З ІСПАНІЇ

Як повідомляють у Державній служ­бі України з питань безпечності харчо­вих продуктів та захисту споживачів, останнім часом звертаються багато людей із запитанням щодо боротьби зі сли­маками. Особливої шкоди завдає ру­дий іспанський слимак (Arion lusitani­cus Mabille або Arion vulgaris Moquin-Tandon).

Він мігрував до нас із Західної Євро­пи. Вперше його помічено на території Закарпаття 6 років тому. Завезений він був, імовірно, з розсадою, яйця – з грунтом або колесами машин. Нині він ма­сово розповсюдився в західних областях України. Цьому сприяють погодні клі­матичні умови, висока вологість, наявність водойм, річок, озер.
Слимаки – гермафродити, кожна особина може відкласти за сезон близько 400 яєць.
Шкідники вдень ховаються під рослинами, у верхньому шарі грунту, де під’­їдають коріння. Вночі вибираються зі своїх сховищ і пошкоджують рослини, грубо виїдаючи дірки в листі та ягодах, часто знищуючи всю рослину. На присутність цього шкідника вказує блискуча слизова доріжка, яку залишає слимак, переміщаючись.
Крім того, пошкоджуючи рослини, слимаки сприяють зараженню їх такими хворобами, як сіра гниль суниці, несправжня борошниста роса гороху та інші. Це відбувається тому, що шкідники переносять спори грибів – збудників хвороб. Пошкодження, завдані слимака­ми, – це відкриті ворота для проникнення грибкової та іншої інфекції.
Щоб слимак з’явився на подвір’ї, достатньо всього декілька його яєць. Повністю знищити слимаків, а саме рудого іспанського, складно, але на ранніх етапах інвазії, поки шкідників ще мало, це цілком реально.
Фахівці Держпродспоживслужби радять максимально очистити ділянку від будівельних матеріалів, куп сміття та інших схованок для слимаків і їхніх яєць. Саме там для них є всі умови: темнота та вологість. Наступними кроками є відловлювання слимаків за допомогою пасток, збирання вручну та залучення свійської птиці, регулярне знищення бур’янів на посівах, особливо тих, які належать до харчової ланки слимаків, восени не залишати рослинності, якою міг би харчуватися слимак. Завершальним кроком стане перекопування верхнього шару компостних куп у період холодів у листопаді-грудні. Холод шкідливий для слимаків та відкладених ними яєць.
Також у вирішенні проблеми допо­можуть жуки туруни та стафіліни. Їх відловлюють у лісі за допомогою пивних пасток і випускають на ділянці чи подвір’ї. Ентомофаги харчуються слима­ками та їхніми яйцями.
Оскільки маленькі шкідники відчувають удень фізіологічну потребу у вологих і прохолодних місцях, треба для них приготувати пастки. З цією метою на доріжках між грядками укладають змочені пивом або фруктовим соком старі мішки, дрантя, дошки, листя лопуха або капусти. Вдень равлики і слимаки запов­зають під ці укриття, а ввечері їх можна швидко зібрати. Те ж саме відбувається, якщо вкопати неглибокі ємності в рівень із землею, наповнити їх рідиною (можна пивом) і прикрити дрантям. Знищувати молюсків потрібно в міцному мильному або сольовому розчині.
Слимаки і равлики не переносять запаху пряних трав. Тому посаджені по периметру грядки петрушка, часник, шавлія, розмарин або лавр відлякають цих ворогів від рослин. Допоможе і обприс­кування настоями гіркого перцю, гірчиці та кави (2 ч.л. порошку на 200 г окропу). Не до смаку молюскам і кропива, зрізана і викладена на грядки.
Що стосується хімічного методу боротьби, то на сьогодні в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» зареєстрований системний протруйник контактно-кишкової дії на основі діючої речовини імідаклоприд, основний спосіб внесення якого – обробка насіння, бульб, саджанців, розсади перед сівбою або садінням.
Однак усі ці заходи треба проводити одночасно з сусідами та всією громадою. Інакше ефект буде тимчасовим, а боротьба зі шкідником нескінченною.
Попереджаємо, що шкідники пере­носять багато збудників, зокрема киш­кової інфекції. Овочі, на яких повзали слимаки, необхідно варити чи бланшу­вати.