ЛАВАНДА – НЕ ТІЛЬКИ ГАРНЕ СЕЛФІ!

Червень – місяць, коли зацвітає лаванда. Чудова квітка, яка радує око своїми кольорами, заворожує ароматами і є незмінним фоном для яскравих світлин. «ПОДОЛЯНИН» неодноразово писав про численні лавандові поля навколо (статті доступні на сайті газети), але сьогодні ми поговоримо про інший бік чудової квітки.

Слово «лаванда» походить від латинського «lavare», що означає миття. У середні віки її використовували для боротьби з інфекційними захворюваннями, в тому числі під час епідемій чуми, що спустошували Європу. В епоху Відродження вчені офіційно визнали цілющі властивос­ті лаванди.

У квітках рослини дуже великий вміст ефірної олії – до 3%, у листі – до 0,35%, у стеблах – до 0,20%. Найцінніший компонент лавандової ефірної олії – це линалилацетат (до 50%). Учені довели, що ця речовина є потужним стимулятором регенеративних функцій клітин. Ефірна олія містить безліч корисних елементів: вітаміни, кумарини, ліналоол, дубильні речовини, смоли, а також урсулову, валеріанову, капронову та оцтову кислоти.

Широко рослину застосовують у косметології. Лаванда звужує пори шкіри, не закриваючи їх; чистить вугрі та комедони, має антисептичну дію; зміцнює волосся і сприяє зникненню лупи. Маска для волосся від лупи: змішайте 5 крапель ефірної олії лаванди та 3 ст.л. олії жожоба, нанесіть на шкіру голови, залиш­те на 10 хв. і змийте шампунем.

Лавандову віддушку застосовують для приготування страв із баранини. Як прянощі її додають у рибні та м’ясні страви, а також в овочеві салати. У деяких країнах можна спробувати лавандове морозиво та каву з витягами з ароматної рослини.

Лаванда здатна заспокоювати біль, усувати стрес і спазми, ефективна проти бактерій, вірусів і грибків тощо. Аромат лаванди заспокоює нервову систему і має легкий седативний ефект. Якщо свіжі або засушені квіти покласти поруч із ліжком, то це сприятиме повноцінному сну – спокійному та міцному.

Щоб усунути головний біль, можна намастити скроні лавандовою олією або просто розтертими квітами. Для боротьби з безсонням можна приготувати настій лаванди. Для цього 0,8-1,5 г сухих квіток лаванди (1-2 ч.л.) заварювати в 150 мл окропу і настоювати протягом 5-10 хв. Пити до 3 ра­зів на день або перед сном.

Для полегшення болю, пов’язаного з розтягуваннями, вивихами та м’язовими спазмами злегка помасажуйте уражені ділянки масажною олією, приготовленою із суміші 2-4 крапель ефіру лаванди та 60 мл основи (наприклад, олії мигдалю). При нанесенні чистого ефіру на дуже чутливу або реактивну шкіру можливий опік, тому рекомендується її змішувати.

Крім лікувальних властивостей, лаванда має протипара­зитарну та інсектицидну дію, зокрема, сушена трава або ефір­на олія відлякують комарів і міль.

Із давніх-давен вважається, що запах лаванди зменшує родовий біль і працює як антидепресант. Завдяки заспокійливій дії рослина допомагає впоратися з емоційною перенапругою постменструального синдрому. Ароматерапія рекомендує розпочати приймати лаванду у вигляді масажу, ванни або аромадифузору за декілька днів до початку ПМС.  І це не тільки «бабусині рецепти». В Японії експерименти засвідчили, що аромат лаванди зменшує кількість помилок розумової праці на 20%.

Лаванду застосовують для лікування серця і судин. Її можна використовувати для профілактики інсультів та інфарктів. Має вона і сечогінний ефект.

Лаванда належить до безпечних рослин, проте є деякі протипоказання і попередження щодо її застосування. Через великий вміст біологічно активних речовин (а їх у рослині налічується близько 250) безконтрольна пристрасть до чаю з лаванди може спровокувати алергічну реакцію. Проявляється вона у вигляді висипки на шкірних покривах, головним болем, ознобом, запамороченням або блювотою і нудотою.

Шкідлива лаванда вагітним, особливо в перші три місяці, через стимулювальну дію на матку. Через кумарин у складі вона не рекомендується при прийомі антикоагулянтів. До протипоказань також відносяться алергія, індивідуальна непереносимість, онкологія та серйозні гормональні порушення. Поєднання лаванди з солями йоду або за­ліза небезпечне, оскільки може представляти певну токсичність.

У домашніх умовах лаванду сушать. Найбільшу цінність пред­ставляють квітки рослини. Але можна використовувати також молоді листочки та кінчики пагонів. Збирати квіти можна з другого тижня цвітіння, тобто практично все літо. Краще рослину сушити у природних умовах, але не на сонці. Після просушування квітки відбирають і зберігають окремо від листя.