СОЛОДКІ КОРЕНІ І ДРУГИЙ ХЛІБ

Головне управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області недавно оприлюднило застереження для земляків щодо хвороб коренеплодів, які можуть, як мінімум, зменшити врожайність, якщо взагалі не звести нанівець важку працю. У фокусі – буряк і картопля.

ПРИДИВІТЬСЯ ДО ЛИСТЯ БУРЯКІВ

Погодні умови створюють сприятливі умови для розвит­ку і поширення хвороб листя на посівах цукрових, кормових і столових буряків. Так, при обстеженні виявлено, що поодиноко у слабкому ступені листя вражається хворобами. Розвиток церкоспорозу на­буватиме масового характеру за рясних рос, невеликих теплих дощів, середньодобової тем­ператури 15-20°С, відносної вологості повітря 90% протягом 3-5 днів (не менше як 10-12 годин щоденно); проявлення пероноспорозу можливе через помірну температуру повітря в поєднанні з дощовою погодою; розвиток борошнистої роси можливий за сухої жаркої погоди, а за неналежного виконання всіх технологічних прийомів щодо вирощування й захисту культури – фомоз.

Поріг шкодочинності розвитку хвороб цукрових буряків, за якого виникає доцільність за­хисту рослин, становить для церкоспорозу 3-5% уражених рослин (окремі плями), борошнистої роси – 5-10% рослин, пероноспорозу- поява ознак хвороби. За перевищення порога шкодочинності посіви буряків обприскують фунгіцидами з дію­чими речовинами: карбендазим, піксістробін + ципро­коназол, ципроконазол, диметоморф + манкоцеб, пропіконазол + ципроконазол, тіофанатметил + епоксиконазол + тебуконазол та іншими, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватися регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони навколишнього середовища.

РІДКО, АЛЕ БУВАЄ

Якщо ви побачили бородав­часті нарости на бульбах картоп­лі, які з часом стають схожими на цвітну капусту, не виключено, що коренеплід вразив рак картоплі – небезпечне карантинне захворювання. У разі занесення збудника раку картоплі на поле і городні ділянки, вся продукція стає непридатною для реалізації та вживання, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Через стійкість спор збудника у грунті ліквіда­-ція вогнищ потребує тривалого часу і суворого дотримання агро­технічних вимог.

Захворювання вражає пе­реважно бульби і столони, рідше – стебла і листя. Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. Враження призводить до деформації та загнивання бульб. Патоген передається різни­ми шляхами, зокрема через: заражений садивний матеріал; інфікований грунт, тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки – в разі висихання заражених решток на полі. Через високу здатність спор до виживання в несприятливих умовах, поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким.

Держпродспоживслужба закликає агровиробників і влас­ників присадибних ділянок дотримуватися комплексу захо­-дів, спрямованих на профілактику і раннє виявлення раку картоплі. Використовуйте сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioti­cum. Здійснюйте сортозаміну кожні 4-5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника. Дотримуйтеся сівозміни – віддавайте перевагу вирощуванню зернових, зернобобових і технічних культур. Уникайте пасльонових. Не залужуйте поля в осередках зараження. Вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним. Забезпечуйте просторову ізоляцію насіннєвих посівів. На присадибних ділянках мийте бульби перед висаджуванням у слабкому лужному розчині. Знищуйте вражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання. Не залишайте на полі або на компостних купах. Не використовуйте сирі заражені бульби на корм худобі – лише після термічної обробки. Спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.

У разі виявлення підозрілих симптомів на бульбах або інших частинах рослини, негайно звер­ніться до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області. Не вживайте самостійних заходів боротьби, адже неправильні дії можуть сприяти подальшому поширенню захворювання.