ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ: СПІЛЬНІ КРОКИ ЗАРАДИ ПРИРОДИ

18 квітня – День довкілля

Є місця, де природа говорить тихо: заколисуванням трав на вітрі, відлунням пташиних голосів у каньйоні, мерехтінням Сонця на водному плесі. Є місця, де вона звучить глибоко й велично: на кам’янистих схилах, що пам’ятають тисячоліття історії, у степах і луках, що вперто проростають крізь каміння. Є місця, де ці голоси синхронізуються і створюють одну неповторну мелодію – мелодію «Подільських Товтр».

Ми живемо на території найбільшого національного природного парку України «Подільські Товтри». Тут природа неймовірно красива й неймовірно вразлива водночас. У час війни, виснаження ресурсів, зміни клімату питання збереження довкілля є надзвичайно важливим. Напередодні Дня довкілля про актуальність проблем, пов’язаних зі збереженням природи, поговоримо з директором НПП «Подільські Товтри» Русланом ЯКУБАШЕМ і начальником відділу рекреації та еколого–освітньої роботи парку Наталією ЯЦЕМІРСЬКОЮ (на першому фото).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОЖНОГО

– День довкілля – це не про формальну дату в календарі та окремі акції, – зізнається Руслан Анатолійович. – Для фахівців національного природного парку «Подільські Товтри» і для мене особисто як керівника це щоденна комплексна робота установи за декількома стратегічними напрямами. Передусім це охорона природних комплексів і біорізноманіття. Територія парку охоплює унікальні ландшафти Товтрового кряжа, рідкісні степові та лучно-степові ділянки, лісові екосистеми й водні об’єкти. Саме тут зберігаються види флори й фауни, занесені до Червоної книги України. Працівники служби державної охорони природно-заповідного фонду щоденно здійснюють рейдові обстеження, попереджають факти браконьєрства, самовільних вирубок, незаконного збирання рідкісних рослин, контролюють дотримання природоохоронного режиму.

Другий важливий напрямок – наукова діяльність і моніторинг стану екосистем, вплив клімату, антропогенні навантаження на території. Завдяки цим даним формуються відповідні управлінські рішення, адже зберігати природу можна тоді, коли розумієш її стан і тенденції розвитку. Важливою складовою збереження довкілля є сталий розвиток рекреаційної діяльності, відповідальний туризм у природних умовах. І про це, повірте, ми можемо говорити довго, підкріплюючи слова конкретними прикладами, втіленими за останні роки в парку. Облаштування екологічних стежок, встановлення інформаційних аншлагів і стендів, облаштованих місць для відпочинку та інших елементів рекреаційної інфраструктури допомагають зменшити хаотичне навантаження на природні території. Контрольоване використання в межах нацпарку – це розумний компроміс між потребами суспільства і необхідністю збереження екосистем.

У сучасних реаліях надзвичайною є екогологічна освіта і просвітництво, популяризація, комунікація та міжінституційна співпраця. Збереження довкілля неможливе без партнерства парку як установи національного рівня з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, природозахисниками і природолюбами, освітніми установами та природоохоронними ініціативами. Лише об’єднавши зусилля, можна досягти результату.

РЕКРЕАЦІЯ БЕЗ ШКОДИ ПРИРОДІ

Продовжуючи тему збереження довкілля, директор нацпарку Руслан Якубаш наголошує на важливості відповідальної рекреації. За його словами, сучасний національний парк – це не лише територія охорони, а й простір для відпочинку, пізнання та відновлення людини на природі.

– Щороку зростає кількість відвідувачів природних територій, – додає він. – Люди шукають можливість відпочити і відновити втрачені сили, особливо в умовах війни. На рекреаційних ділянках парку ми робимо все можливе, аби відпочинок відвідувачів був комфортним, пізнавальним, безпечним та відповідальним.

Ми облаштовуємо маршрути, підвісні дерев’яні доріжки, оглядові майданчики, наповнюємо рекреаційні ділянки безпечною і доступною рекреаційною інфраструктурою, встановлюємо інформаційні стенди, пояснюємо правила поведінки на природі. Розвиток екологічного туризму має відбуватися відповідально: без стихійних вогнищ, без пошкодження грунтово-рослинного покриву, без залишеного сміття. Важливо, щоб кожен відвідувач розумів: національний парк – це не просто місце для відпочинку. Це територія охорони природи, де людина є гостем.

Окрема увага приділяється зменшенню антропогенного навантаження на природні комплексти і об’єкти, впровадження системи пропускних пунктів та плати за відвідування території.

– Наше завдання – не карати, а навчити, – каже директор парку. – У такий спосіб ми впорядковуємо туристичні потоки і забезпечуємо належний контроль за використанням природних ресурсів. Ми хочемо, щоб люди розуміли: плата за відвідування – це внесок у збереження тієї природи, якою вони захоплюються.

За його словами, регульований доступ до природних територій дозволяє не лише вести облік відвідувачів, а й спрямовувати отримані кошти безпосередньо на природоохоронні заходи, а система пропускних пунктів і облаштованих рекреаційних ділянок дозволяє регулювати навантаження, обминаючи найбільш вразливі території, адже лучно–степові схили, карстові утворення чи прибережні ділянки не здатні витримувати безконтрольний потік людей.

Відтак рекреаційна робота обов’язково супроводжується інформаційними і просвітницькими кампаніями.

ОСВІТА ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ

Нацпарк проводить інформаційні кампанії, зустрічі з туристичними групами, співпрацює з гідами і місцевими організаторами турів, освітніми закладами 12 територіальних громад, що розташовані на території парку.

– Ми можемо встановити інформаційні щити, визначити маршрути, впровадити контроль, але якщо людина не розуміє цінності природоохоронних територій, то нічого не буде, – долучається до розмови начальниця відділу рекреації та еколого–освітньої роботи Наталія Яцемірська. – Саме екологічна освіта формує довготривалий результат у збереженні природи. Найбільша інвестиція в довкілля – це діти. Тому системна співпраця з навчальними закладами громад є одним із пріоритетів нашої роботи. Ми проводимо інтерактивні екозаходи, уроки любові до рідного краю, конкурси та літні табори, тематичні екскурсії та майстеркласи, знайомимо молодь із природоохоронними ініціативами та долучаємо до акцій парку.

Особливо приємно бачити, як молодь долучається до волонтерських заходів. Через живий контакт із природою формується емоційний зв’язок, який згодом переростає у відповідальність.

Другий рік поспіль спільно із Всеукраїнською ГО «UAnimals» нацпарк проводить прибирання берегів Дністра. Такі акції надзвичайно об’єднують і формують відповідальне ставлення до природи.

– Освіта – це довгий шлях, – каже Наталія Петрівна, – але єдиний, який гарантує збереження довкілля і сталість використання природних ресурсів.

ЛОКАЛЬНІ ДІЇ – РЕАЛЬНІ ЗМІНИ

Екологічна робота не може бути ефективною без партнерства. Співпраця з громадськими організаціями, освітніми установами, місцевою владою дозволяє реалізовувати ширші ініціативи і залучати більше людей.

– Спільні заходи формують спільне бачення розвитку громад, – наголошує Руслан Якубаш. – Ми прагнемо, щоб поняття «сталий розвиток» перестало бути лише терміном із документів і стало реальною практикою. Природна спадщина – це стратегічний ресурс громади. Вона впливає на туристичну привабливість, економічні можливості, якість життя мешканців. Збереження довкілля – це не обмеження, а інвестиція. І те, що ми проживаємо на території НПП «Подільські Товтри», має бути не вироком, а привілеєм, особливістю, яка працюватиме на перспективу і розвиток.

– Ми розуміємо, що збереження довкілля – це процес, який не має швидких рішень, – додає Наталія Яцемірська. – Це постійна робота, відповідальність і взаємодія. Кожен гектар збереженої території, кожен врятований вид, кожна свідома дитина – це крок до майбутнього, в якому природа і людина співіснують у гармонії. Через поєднання охорони, науки, освіти і партнерства парк щодня виконує свою місію зі збереження природної спадщини Поділля для нинішніх і наступних поколінь.

Подільські Товтри бачили століття людської історії. Вони залишалися непорушними свідками змін епох, кордонів і поколінь. Та їхнє майбутнє залежить уже не від часу, а від нас із вами. Від наших щоденних рішень, від культури поведінки, від готовності діяти спільно.

Довкілля – це наш спільний дім. І від того, як ми подбаємо про нього сьогодні, залежить, яким воно буде завтра. День довкілля – це не один день на рік. Це щоденний вибір бути відповідальними. І цей вибір – за кожним із нас.

Олена СЕРГЕЄВА.