Субота, 15 Червня 2024 р.

СПОРТСМЕНКА ІЗ ЗАРЯДОМ ДОБРОТИ

Коли люди купують свіжий номер газети і переглядають сторінку за сторінкою, спочатку читають заголовки статей, роздивляються фото.
«О! Це ж Валентина Мінькова. Ми тільки 17 квітня вітали її з 80-річчям», – скажуть усі друзі, знайомі, родичі, студенти, побачивши сьогоднішній номер.

Валентина МіньковаВід ректора К-ПНУ ім.Івана Огієнка Сергія КОПИЛОВА, завідувача кафедри легкої атлетики Леоніда ГУРМАНА Валентина Іванівна отримала грамоту, квіти та багато добрих слів: «Валентина Іванівна – майстер спорту України з легкої атлетики. Це педагог із великої букви, до сьогодні користується заслуженим авторитетом серед викладачів та студентів, які навчалися з 1966 до 2003 року. Людина, яка завжди віддавала частину свого душевного тепла, бадьорості, емоційний заряд доброти».

Свого часу вона була переможницею міжнародних, республіканських легкоатлетичних турнірів. Хочеться, щоб усі знали трохи більше про цю видатну людину Кам’янця-Подільського.

У Житомирській області є місто Ново­град-Волинський і школа №2, де з 1950 року навчалася Валентина Іванівна. Вже тоді вона захоплювалася спортом, грала у волейбол, баскетбол, плавала, стрибала у висоту і довжину, добре бігала. Довелося багато тренуватися, щоб досягти успіхів. Уже в 7 класі стала переможницею в шкільному кросі. Входила до складу збірної команди школи.

Перший виступ у районних змаганнях приніс 9-класниці звання чемпіонки (стрибки в довжину, п’ятиборство). Тепер вона ввійшла до збірної району.
У 10 класі їздила на республіканські шкільні змагання, була включена до збірної команди області з баскетболу. 1960 р. отримала диплом І ступеня обласної ради «Спілки спортивних товариств і організацій України». Після школи виступала за товариство «Авангард» від заводу, де працювала. 1961 р. стала чемпіонкою області з п’ятиборства.

1962 р. вступила до тодішнього Кам’янець-Подільського педінституту на факультет фізичного виховання, де потрапила до заслуженого тренера України Василя Жабенка. Під його керівництвом Валентина наполегливо тренувалася, брала участь у багатьох престижних спортивних змаганнях, посідаючи призові місця, й отримувала винагороди за свою працю і наполегливість. Ще тоді Василь Олександрович казав:

Фото зі старої газети. Валентина Мінькова перша праворуч– Під час змагань і тренувань викладачі та студенти знайомилися з майстерністю Валентини Мінькової. Дивовижна легкість, здається, невагомість, віртуозне володіння своїм тілом у польоті, які демонструвала спортсменка в стрибках у висоту, завжди вражали любителів цього виду спорту.

1964 р. в Луганську на першості педагогічних вишів країни Валентина Іванівна виборола ІІ місце в стрибках у висо­-
ту, ІІІ місце – у п’ятиборстві. 1966 р. закін­чила інститут і в зональних змаганнях України, що проводилися в Кам’янці-Подільському, виконала норматив майстра спорту з легкої атлетики.

Далі працює викладачкою на кафедрі фізичного виховання, стає вихователькою нових майстрів спорту молодого покоління. І навіть після травми не знижує планки перемог, продовжує наполегливо тренуватися, адже спорт – це важка праця.

У першості України (СДТ «Буревісник»), що проводилася в Ялті, перемогла в стрибках у висоту. А в Черкасах святкувала перемогу з бігу на 80 м з бар’єрами і в стрибках у висоту. У Львові, де відбувалися республіканські змагання з багатоборства, стає чемпіонкою!

Ірина РОЄНКО.