ВІЙНА: УДАР ПО ЗДОРОВ’Ю

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Передчасне старіння, психічні та посттравматичні стресові розлади, ментальне виснаження, ослаблення імунітету, «помолодшання» хронічних хвороб, збільшення хворих на серцево-судинні захворювання, шлунково-кишкового тракту, діабет, артрити, захворювання легенів, онкологія, сповільнення темпів імунізації, – і це неповний перелік наслідків на здоров’я кожного, завданих повномасштабною війною.
За понад рік кровопролиття майже всі ми відчули, як війна підточила нас – фізично і психічно. І як би банально не звучала фраза – всі хвороби від нервів – її істинність не заперечиш. Медики припускають, що після закінчення бойових дій в Україні на поверхню вилізуть ще більше хвороб, прогнозують і ріст алкогольної та наркотичної залежності.
Напередодні Всесвітнього дня здоров’я, власне основна місія якого – нагадати людям, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття, акцентуємо увагу на найціннішому. «Подолянин» поспілкувався з деякими медиками міста та району про хвороби, завдані війною, і що робити, аби менше хворіти.

СТРЕС ЗАПУСТИВ ХВОРОБИ

В один голос лікарі запевнили, що хворих суттєво побільшало і не лише за рахунок переселенців. Багато хто вже відчув на собі наслідки вторгнення.

– За рік війни сімейні лікарі звернули увагу, що пацієнти мають загострення серцево-судинних захворювань, ішемічної хвороби, гіпертонічної. Це стосується не лише переселенців, котрі пережили стрес через активні бойові дії, обстріли, тривале перебування в укриттях, важкі переїзди, але й люди, які проживали на відносно спокійних територіях, – каже заступниця медичного директора з якості надання медичної допомоги населенню КНП «Центр ПМСД» Кам’янець-Подільської міськради Вікторія БІДЮК. – Почастішали випадки гіпертонічних кризів, є випадки погано керованих кризів, які важко піддаються лікуванню. Пацієнти стали більш замкнутішими, рідше звертаються до лікарів, тому захворювання, зокрема й гіпертонія, перебігають набагато важче. Ми помітили, що деякі хвороби стали стійкішими в лікуванні, ніж було до війни, і ме­дикам доводиться докладати більше зусиль. Це стосується також шлунково-киш­ко­вого тракту: загострення виразкової хво­роби шлунка, гастродуоденіти. А про те, що пацієн­ти мають неврози, нав’язливі стани, порушен­ня сну, порушення адаптації, годі й казати.

Скажімо, ще рік тому людина була фізично здоровою, постійно відвідувала лікаря з метою профілактики. Але війна, постійний стрес, напруження, словом, погіршення психічного здоров’я, позначилися і на фізичному. Це психосоматика – зміна психічного стану, настрою, погіршення сну, що порушує роботу серцево-судинної системи, травлення, опорно-рухового апарату тощо, і пацієнт поступово набуває хвороб, яких у нього не було, до яких немає схильності й навіть генетичної спадковості. Людина й припустити не могла, що може на такі хвороби нездужати.

Перебуваючи у постійному стресі, можна пропустити момент погіршення стану чи появи нового захворювання, яке може швидко прогресувати. Часто хворі тривалий час не звертають уваги на погіршення свого стану, зміни в здоров’ї, неприємні відчуття, біль, – організм запускає некеровані механізми.
І коли пацієнт нарешті звертається до лікаря, хвороба вже активно прогресує.

Похвилинно розписаний робочий день у сімейної лікарки КНП «Кам’янець-Подільського районного центру ПМСД» Світлани СТОРОЖКО. Й до війни пацієнтів їй не бракувало, а тепер із великою кількістю переселенців у електронному записі не вистачає годин, аби прийняти всіх охочих.

– Пацієнтів справді побільшало, – зізнаєть­ся Світлана Владиславівна. – З’явилися переселенці, яких ми не декларуємо, але приймаємо і лікуємо, адже їхні лікарі за­лишилися в інших містах. Відвідувачів нині більше, ніж годин прийому. Але нікому не відмовляємо. Є жива черга і електронна.

Щодо хвороб під час війни, то з’явилося чимало захворювань у молодому віці. Скажімо, спостерігаємо підвищений артеріальний тиск і в молодих людей через нервове напруження, або ж збільшення рівня холестерину через неправильне харчування. У мене на прийомі був чоловік 37 років, у якого тиск за­шкалював – 220. У моїй практиці раніше такого не було, гіпертонії рідко зустрічалися в молодому віці, а тепер їх чимало.

На фоні неконтрольованого артеріального тиску побільшало інсультів та інфарктів, але завдяки якіснішій і доступнішій медичній допомозі знизилася смертність від цих недуг, виживання покращало. Хворого швидко доправляють до міської лікарні, де йому, відповідно до медичної реформи, безкоштовно надається весь пакет необхідних послуг. Це і діагностика, і лікування, і медикаменти.

Величезного удару війна завдала по здоров’ю наших захисників. Коли приїжджають у коротку 10-денну відпустку і звертаються до лікарів, спостерігаємо в них страх, тривогу, порушення сну і недосипання, нераціональне харчування, переохолодження, за­гострення хронічних хвороб.

Слова колег підтвердила і керівниця, власниця і засновниця «Клініки Діани Прокопової». Колектив цієї установи також зіштовхнувся з наслідками війни.

– Звернень побільшало не лише від наших постійних пацієнтів, а й від переселенців, – каже Діана Іванівна. – Спостерігається загострення хвороб серцево-судинного характеру, це гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця. Щодо гіпертонії, то, коли почалася війна, ми мали певний дефіцит постачання ліків у аптечні заклади. І люди, які регулярно приймали медпрепарати, змушені були зробити перерву, відмовитися від ліків або ж перейти з одного препарату на інший. Це, на мою думку, зіграло негативну роль, адже фіксували неодноразові звернення
щодо гіпертонічних кризів. Наразі, коли аптечна мережа повністю забезпечена препаратами, таких звернень стало менше.

Лідирують і неврологічні хвороби: головний біль напруги, мігрені, розлади сну, настрою, депресивні стани. Також почастішали звернення щодо захворювань шлунково-кишкового тракту. Слід відзначити, що більшість із них мають прямий зв’язок із психоемоційними перенавантаженнями. Тобто, загострення виникає не як сезонне, а на фоні змін із боку нервової системи. Більшість внутрішньо переміщених осіб звертаються з цими скаргами, і значний відсоток пов’язаний саме з тривожно-депресивними станами, словом, через нерви, а не пору року.

ВІД ХВОРОБ СТРАЖДАЮТЬ ДІТИ

Хвилювання батьків, повітряні тривоги, негативні новини позначилися і на здоров’ї наших чад. Лікарі констатують, що під час воєнного стану діти почали час­тіше хворіти.

– Побільшало дітей з ацетонами через неправильне харчування, – ділиться власними спостереженнями Світлана Влади­славівна. – Вони менше їдять овочів, фруктів, клітковини, п’ють мало води, натомість налягають на хлібобулочні вироби, фаст-­фуди, макарони, піцу, морозиво, а це вилазить проблемами, зокрема і надмірною вагою. Легше ж взяти із собою булку чи печиво, ніж корисний сендвіч. Тут важливе збалансоване харчування, де є пропорція білків, жирів, вуглеводів: білків і жирів – по 30%, вуглеводів – 40%. Але через війну, переїзди, повітряні тривоги не завжди вдається до­тримуватися здорового харчування. Наприклад, діти в садочку сіли їсти, лунає тривога, всі біжать в укриття, там у них у рюкзаках печиво, але це неправильне харчування.

Війна вплинула і на їхній сон. Діти лягли спати, тривога, укриття, і через недосипання вони більш знервовані, тривожні. З досвіду спостерігаю: тільки тривога – і наступного дня багато дітей на прийомі. 2-3 дні по­ходили в садочок і захворіли. На мою думку, це пов’язано зі стресом, нераціональним харчуванням, порушенням сну, режиму, напругою.

А ще через війну планові щеплення збилися з графіка. Багато матусь із дітками ви­їхали за кордон, коли ж повернулися, вакцинація вже відбувається зі збоєм у календарі.

Крім ворога на полі бою, людство поки так і не зуміло подолати ще одного підступного гада – коронавірус. Попри прогнози подолання пандемії, вірус і досі продовжує робити біду. На Хмельниччині вже зафіксовано новий його штам – «Кракен». Чи є він на Кам’янеччині, достеменно невідомо, але в останні тижні лікарі фіксують значний ріст хворих на ковід.

– Щодня виявляємо 5 випадків ковіду, – продовжує Світлана Сторожко. – Діагнос­туємо як за допомогою експрес-тестів, так і ПЛР. Маємо безкоштовні ліки молнупіравір, які за 3-5 днів забирають симптоми хвороби. Молоді й активні люди переважно на амбулаторному лікуванні та одужують за 5-7 днів. Однак хворих із супутніми захворюваннями намагаємося госпіталізувати, адже часто в них можуть виникати ускладнення.

Із чим пов’язуємо збільшення хворих на ковід? Це можна пояснити тим, що в період воєнного стану призупинилася вакцинація. Люди перестали робити бустерні дози, адже на роботу приймають, всюди пускають. Чимало українців, котрі в перші тижні війни виїхали за кордон, потрохи повертаються, тому не виключено, що дехто міг заразитися дорогою.

Ковід – повітряно-крапельний, заразність висока. У мене є родина, де мама працює, відповідальна, має чотири дози щеплення. Чоловік не вакцинований. У родині всі хво­ріють, а мама здорова. У нас є хороші вакцини – CoronaVac та Pfizer. Останній, до речі, є як для дорослих, так і для дітей 5-12 років. Але слід пам’ятати, що вакцинація від ковіду і грипу діє пів року – рік, її треба періодично поновлювати.

Щеплення відіграє велику роль – людина має антитіла до хвороби і захист. Так ми профілактуємо ковід, дифтерію, поліомієліт та інші інфекційні керовані захворювання. Саме завдяки вакцині людство не знає такої страшної болячки, як чума.

АРМІЮ МЕДИКІВ ПОПОВНИЛИ ПСИХОЛОГИ

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляш­ко оприлюднив, що, згідно з даними опитування, близько 71% громадян відчу­вали останнім часом стрес або сильну нервозність, половина опитаних – тривожність і напругу. За даними МОЗ, у 20-30% осіб, які пережили травматичні події, може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Через психоемоційну напругу, спричинену війною, українці постаріють на 10-15 років. Ідеться не про зовнішність, а про хвороби, які суттєво помолодшають.

Такі тривожні дзвіночки щодо погіршення психічного здоров’я насторожили лікарів і спонукали їх пройти відповідні тренінги. Фактично всі лікарі первинної ланки міста і району пройшли навчання, озброїлися новими знаннями. Адже всі зрозуміли, що без фахової допомоги психічному здоров’ю фізичні хвороби лікувати буде складніше.

– Ми вчимо колег і просимо роз’яснювати пацієнтам: коли є незрозумілі відчуття, щось із поведінкою, то не затягувати, а звернутися до лікаря. Медик уже побачить, чи це є наслідком хвилювань, чи формується захворювання, тому потрібні додаткові обстеження.

Колеги постійно отримують інформацію, проходять навчання і знають, коли пояснити пацієнту правила самоконтролю, саморегуляції, аби не досягти неконтрольованого стресу. За потреби надають інформацію та координати, де і як приймають психологи. Це важливо не лише переселенцям, а й кам’янчанам, які погано переносять новини з фронту. Також у нас є багато сімей, які отримали сумні звістки з передової та втратили близьку людину.

– Психологи допоможуть подолати стрес, – додає Світлана Владиславівна. – 15 лікарів із нашого закладу пройшли курси психологічної допомоги дітям і дорослим у період війни. На жаль, чудодійної пігулки немає, але тут важливі розмови.

У «Клініці Діани Прокопової» також є психолог, який активно працює і демонст­рує гарні результати.

– Із колегами ухвалили рішення, і кожен лікар первинної ланки – терапевт, педіатр, сімейний лікар – пройшов навчання з пси­хології, аби своєчасно розпізнати проблеми, пов’язані з нервовою системою. Бо таких скарг побільшало з початку війни.

У команду взяли і психологиню, яка пройшла відповідні курси, навчання від ЮНІСЕФ і потужний тренінг «Діти та війна». Частину пацієнтів ми відправляємо на консультацію до неї. Вона проводить заняття з дітьми і дорослими, а ми бачимо позитивний резуль­-тат, – додає Діана Іванівна.

ЯК ВІЙНУ ПЕРЕЖИТИ?

Поради, на перший погляд, прості, але дієві.

– Іноді це не вимагає великих зусиль чи фінансових витрат. Це елементарні речі – щоденні прогулянки, нове хобі, живе спілкування, читання улюблених книг, перегляд фільмів. Доведено, що спів і монотонна робота руками зменшують тривожність. Тож можна піти плести маскувальні сітки, це і нові знайомства, і внесок у перемогу, або ж різати овочі на сублімовані борщі для захисників.
У місті є багато закладів, які допомагають як переселенцям, так і кам’янчанам форму­-вати нові інтереси, навички за допомогою майстер-класів, аби люди могли переключити увагу на щось нове, забути про тривогу і страх, – радить Вікторія Бідюк.

Здоровий спосіб життя, помірні фізичні вправи, правильне харчування, світлі думки, позбавлення від шкідливих звичок украй важливі для кожного з нас.

– Найкраща профілактика – здоровий спосіб життя. Має бути повноцінний сон: для дорослих – 8-9 годин, для дітей – відповідно до віку. Бо недосипання погано відображається на самопочутті та здоров’ї.

Важливе повноцінне харчування. Краще їсти частіше, але меншими порціями і здорову їжу. Правильна тарілка виглядає так: каша, м’ясо (тушковане, запечене, відварене) чи риба, овочі – кабачок, броколі, капуста, буряк, морква. Не обов’язково їсти рідкі супи, але вода обов’язкова: для дорослих – до 3-х літрів у день (у залежності від ваги), півто­ра – для дітей. Завдяки рідині не буде зневоднення, а ще вода допомагає вимити з організму всі токсини, віруси тощо. Скоро будуть потепління, спека і теплові удари в дітей через зневоднення.

І завжди потрібно пам’ятати про правила гігієни: обробку рук, маски в разі хвороби, правильний етикет кашлю.

Діана Прокопова радо ділиться з па­цієнтами підбіркою продуктів проти стресу:

– Часто рекомендуємо приймати жирну рибу, фісташки, зелені листові овочі, банани, авокадо, горіхи, яйця, імбир, броколі, чорний шоколад, морську капусту, твердий сир. Ці продукти багаті на триптофан – це та амінокислота, яка в організмі має здатність перетворюватися на серотонін – гормон щастя.
І ці продукти спроможні зробити людей щас­ливішими та допоможуть подолати стрес.

Тож усім нам не зайвим буде адаптуватися до стресу, налагодити сон, покращити спосіб життя, діагностувати та подолати посттравматичний синдром разом із фахівцями, розвивати стійкість, вірити в ЗСУ та нашу Перемогу.