ВІЙНА І ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ

Війна, вибиваючи з-під ніг відчуття безпеки й всіляко травмуючи нас, призводить до хронічного стресу в нашому організмі, наслідки якого можуть бути дуже небезпечними.

Безпосередньо пережита подія, яка травмує, постійна тривога, надсильне емоційне напруження в осіб із низькою стресостійкістю вже через 3-6 місяців може призвести до розвитку посттравматичних (або післятравматичних) стресових розладів (ПТСР).
Однак травмувальний фак­-тор є надпотужним і тривалим у часі або ще й сумованим (перебування в зоні бойових дій, окупації, епіцентрі обстрілів і руйнувань, розпач втрати рідної людини під час бойових дій, тривожні переживання в очікуванні вісточки з полону, втрата домівки, роботи) на тлі вже вичерпаних ресурсів людського організму для подолання цих потрясінь, тоді стрес набуває особливої токсичності, й такі розлади можуть розвитися дуже швидко (протягом 4-х тижнів).
За рік війни в Україні констатується значний сплеск ПТСР. Не є винятком і наші громади.
За даними психологів, психотерапевтів, саме жінки, дівчата (серед цивільного населення) вдвічі частіше (порівняно з чоловіками) зазнають таких розладів. Дія цих розладів у жіночому організмі значно триваліша.

Проявляються ПТСР:
• порушенням сну, страшними сновидіннями;
• надмірною втомою;
• напливами нав’язливих спо­гадів, думок;
• неконтактністю з членами сім’ї, оточенням;
• відчуттям загрози, небезпеки, страху, провини, відчаю;
• збудливістю та реактив­ніс­тю (спалахи гніву, дратівливість).

Повідомляється також про ви­падки загрозливих розладів із «відчуттям загубленості», «втратою реальності», які проявляються хвилеподібно чи епі­зо­дично та можуть призводити до суїцидальних намірів.
У свою чергу ПТСР можуть підвищувати можливість виникнення захворювань серця та судин, шлунка та кишківника (зокрема, синдрому подразненого кишківника, що супроводжується діареєю), інших порушень у роботі органів і систем.

А відома лікарка-гінекологиня, лікарка-волонтерка Наталія Лелюх (вона часто виїжджає у прифронтові зони, населені пункти, звільнені з окупації, й лікує там населення) ділиться сум­ним досвідом звернень жінок із різних куточків нашої країни протягом року війни, б’ючи на сполох і додаючи до зазначеного вище ще й загрози, спричинені тривалою дією гормонів стресу та коктейлів, які змішує з них жіноче тіло в стані хронічного стресу. Серед них:

• ВАЖКІ ПЕРЕДМЕНСТ­РУАЛЬНІ РЕАКЦІЇ: значна мастодинія (сильний біль, нагрубання, значний набряк молочних залоз – аж до розтяжок) або ж набряковий синдром;
• АМЕНОРЕЯ (відсутність менструацій протягом трьох і більше місяців);
• ОСТЕОПОРОЗ (тотальне по­рушення структури кісток) у молодих жінок і жінок середнього віку на тлі аменореї тривалістю 3-6 місяців;
• ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ – одна з величезних загроз, яка є ризиком:
– цукрового діабету II типу;
– гормонозалежних онкозахворювань;
– непліддя та невиношування;
– інсультів та інфарктів;
– запуску раннього старіння організму.

Також тривожним дзвіночком для молодої жінки, як зазначає Наталія Лелюх, має бути й відкладання жиру саме в ділянці талії, а не на стегнах (як певного симптому).
Усі зміни в організмі жінки, які відбуваються тепер, можуть бути катастрофічними вже через 6-10 років. Тому їх краще упередити.
Слід наголосити, що всі порушення, виявлені на ранній стадії, піддаються корекції при злагодженій роботі пацієнта та лікаря. Тому прислухайтеся
до тривожних дзвіночків вашого тіла і не зволікайте, звертайтеся по допомогу до фахівців (психолога, психотерапевта чи психіатра), адже тільки вони допоможуть подолати ПТСР. Психотерапія є сучасним під­ходом до вирішення багатьох проблем, особливо під час війни.
Зауважте, що завжди готові вам допомогти психологи благодійного фонду «Запорука» за номером: 0-800-4000-23 (безкоштовно, з усіх операторів мобільного зв’язку).
Важливими є своєчасні консультації з гінекологом, ендокринологом.

Однак пам’ятайте, що насамперед ми повинні допомогти собі самі, змінивши спосіб життя. Рятівним колом при хронічно­му стресі є:

Повноцінний сон. Намагайтеся засинати не пізніше як 23.00 (адже дія стресових гормонів то­ді значно зменшується).
Регулярні фізичні навантаження в задоволення: їзда на велосипеді, біг, плавання, фітнес, інтенсивна ходьба (не менше як 30-40 хв. у день, 3-4 рази на тиждень) – це надважливо.
А в сільських умовах – городні роботи, садівництво з радістю.
Виключення продуктів із високим інсуліновим індексом (хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби, фаст-­фуди) з харчового раціону.
Збагачення його свіжою городньою зеленню, овочами, ягодами, якими щедро обдаровує нас українська земля. І в жодному разі не сидіть на голодній дієті, бо це матиме зворотний ефект!
Обмеження перегляду стрічки новин на ніч, сцен насильства, катування.
Допомога та підтримка інших (слабших, одиноких, хто цього дуже потребує). Бути потрібним – це здорово!
І позитивні емоції щодня (при спогляданні сходу сонця, цві­тіння квітів, витівок домашніх улюбленців).
Адже здоров’я жінки не повинно скоритися, аби українсь­ка нація була здоровою та сильною!

Надія КАНАРЧУК, лікарка-гігієністка Кам’янець-Подільського відділу
ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».