Понеділок, 15 Квітня 2024 р.
22 Лютого 2024

ОНКОЗАХВОРЮВАННЯ: ЗАПОБІГТИ, ВЧАСНО ВИЯВИТИ

Онкологічні захворювання є однією з основних причин смертності в усьому світі. В сучасних умовах ці захворювання набули страхітливих масштабів. Рак уражає літніх людей, молодь і навіть дітей, чоловіків та жінок незалежно від статків і рівня доходу.

«Значне зростання онколо­гічної захворюваності 2023 року зафіксоване й на Хмельниччині (у порівнянні з 2022 ро­ком), причому темп приросту надзвичай­-но стрімкий, а показ­ник захво­рюваності 2023 року є найвищим за останні 15 років», – застері­-гає ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ Украї­-ни», послуговуючись даними КНП «Хмельницький облас­ний протипухлинний центр» Хмельницької обласної ради.

Серед найпоширеніших злоякісних новоутворень у пацієнтів-жінок на Хмельнич­чині є рак молочної залози, жіночих репродуктивних органів, шлунково-кишкового трак­ту, шкіри, щитовидної зало­зи; у чоловіків – рак шлунково-­кишкового тракту, легенів, передміхурової залози, сечових органів, підшлункової залози, шкіри, глотки.

Відповідно до висновків науковців усього світу, 30-50% онконедуг можна уникнути, якщо мінімізувати, знизити вплив факторів ризику.

Французький онколог Де­-від Хаят, аналізуючи ситуацію, розмірковує: «Якби ж усі зай­малися спортом, ніхто не курив, не пиячив, їв лише правильну їжу…». Більшості з нас, особ­ливо тепер, в умовах війни в Україні, надважливо позбутися нездорового способу життя, який характеризується:

1. Малорухливістю (як дорослих, так і дітей, як на роботі, у школі, так і вдома) – без інтенсивних фізичних навантажень, хоча б протягом 30 хвилин на день (бажано зранку, адже наше тіло теж дуже потребує зарядки) і впродовж дня. Малорухливість є передумовою виникнення більшості захворювань, до того ж вона дає великі шанси розвитку інсулінорезистентності (на тлі тривалої дії гормонів стресу в умовах хронічної тривоги, хронічного стресу), яка в свою чергу запускає інші незворотні процеси, в т.ч. гормонозалежні онкозахворювання.
2. Відсутністю повноцінного сну (коли організм не в змозі відновитися, неспроможний належно функціонувати).
3. Уникненням свіжого по­вітря (з паркових зон, лісу, річки).
4. Гребуванням активним відпочинком.
5. Нездоровий спосіб життя характеризується також нездоровим харчуванням – без сільських натуральних фруктів, овочів, бобових, без городньої зелені, волоських горіхів, оливкової олії, але зі щоденним споживанням «швидкої» їжі, насиченої трансжирами, поліпшувачами смаку, ароматизаторами, підсолоджувачами, консервантами, а також червоного м’яса, промислово чи кустарно оброблених м’ясних, рибних продуктів, рясно здобрених недобросовісними виробниками хімічними домішками.
6. Зловживанням алкоголем – алкоголь та нездорове харчуван­ня виводять за смертністю рак кишківника на друге місце.
7. Курінням – люди нехтують пересторогами, хоч доведено, що куріння щохвилини вбиває
8 людей у всьому світі. Саме рак легенів призводить до смерті в більшості випадків і безпосередньо пов’язаний із курінням (за даними ВООЗ).
8. Травмуючим психологічним мікрокліматом у родині, на роботі.
9. Переглядом стрічки новин, соцмереж до пізньої ночі.
Й зауважте: надмірне вживання червоного м’яса в комплексі з алкоголем та курінням збільшує ризик захворіти онкологічними захворюваннями вдві­чі. ВООЗ класифікувала оброб­лене м’ясо як канцероген, а червоне м’ясо – як «імовірний канцероген для людини».
Термін «канцероген» походить від слова «cancer», що в перекладі означає «рак». І позначає ті продукти або ті речовини, які впливають на цілісність ДНК, сприяючи формуванню та розмноженню злоякісних клітин.
До того ж нам усім необхідно мінімізувати вплив фізичних, хімічних канцерогенів на організм, серед яких надто інтенсивні сонячні промені (засмагання під прямим сонячним випромінюванням удень влітку, коли сонячна радіація найсильніша), часте відвідування соляріїв, іоні­зуюче випромінювання.
А також хімічні сполуки, а саме:
– Вінілхлорид – сильний канцероген, який легко й посилено виділяється з розм’якшених під дією підвищених температур (>800С) готових виробів із ПВХ: пластикових контейнерів для продуктів (при їх використанні в мікрохвильовій печі, при запов­ненні їх гарячими стравами, напоями), бутлів, пляшок, в які розфасована вода (зберігайте їх подалі від сонячних променів), одноразового посуду з ПВХ, а також лінолеуму, іграшок, електроізоляції кабелів, дротів, профілів вікон і дверей (при їх інтенсивному нагріванні, горінні та плавленні).
Добросовісні виробники свої товари з ПВХ маркують на дні виробу цифрою 3 в оточенні стрі­лок у вигляді трикутника. Де­які виробники зазначають: PVC або Vinyl.
– Бензопірен – сильний канцероген, високі концентрації якого можуть виявлятися в копчених продуктах (в т.ч. у шпротах), в оброблених м’ясних і рибних продуктах, консервах, зерні. Часто бензопірен виявляють у смaженому нaсінні, мaйонезі, соняшниковій олії, сухофруктaх, шоколaді.
В дихальні шляхи людини бензопірен потрапляє під час сильного нагрівання чи горіння матеріалів під час пожежі, ро­боти транспорту, плавлення асфальту на сонці, куріння, спалювання листя в саду.
– Формальдегід (токсичний газ) – канцероген, основним дже­релом якого в житлових, навчаль­них, офісних, магазинних при­міщеннях є нові будівельні та оздоблювальні матеріали (теп­лоізоляція, клеї полімерних матеріалів, фанера, пресована деревина, ламінатне покриття підлоги), нові меблі з ДСП.
У непровітрюваних приміщеннях зі «свіжим» ремонтом (як свідчать наші лабораторні до­слідження) концентрація його може перевищувати допусти­му норму в рази. Під дією високої температури формальдегід виділяється з пластикових па­кетів для продуктів, а також із пластикового посуду з меламіну.
Кадмій – канцероген, який міс­титься у фарбах яскраво-­черво­ного, оранжевого або жовтого кольорів. Злущені частинки фар­би зі старих чи нових склянок, пляшок, тарілок із малюнками або написами, зі старих предметів із пластмаси потрапляють в організм людини, кадмій на­копичується у тканинах. Як не прикро, але кадмій виявляли
і в дитячих пластикових іграшках для дітей віком до трьох років.
– Бензол – міститься у випарах запалених парафінових свічок.
– А ще епоксиди (смоли), лактони, миш’як (в отрутах для гризунів).
Уважне ставлення до власного здоров’я, правильний спосіб життя, профілактика, мінімізування впливу вищезазначених факторів ризиків істотно знижують імовірність захворювання на рак. Регулярні тестові самоперевірки, візити до сімейного лікаря та скринінг-обстеження для різних типів раку збільшують шанси на раннє виявлення хвороби, а отже, і ефективність лікування та одужання.

Будьте здорові!

Надія КАНАРЧУК, лікарка-гігієністка Кам’янець-Подільського районного
відділу ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».