САЛО – СИЛА!

Любов до сала перейшла нам від далеких пращурів і дала їм можливість вижити в давні часи. То вже потім з’явилися борщ і вареники, але сало було першим. І хоч його люблять багато народів світу, ми, очевидно, найбільше, бо навіть свято придумали для нього: від 2015 року 27 серп­ня відзначається День українського сала. Чекати літа не будемо, бо навряд чи стаття про цей поживний продукт збудить апетит у жаркі місяці. А от холодна пора року – інша справа.

До речі, дані проведеного в Європі опитування свідчать, що українці посідають лише тринад­цяту позицію в переліку країн, де масово споживають цей продукт. За даними ООН і Євросоюзу, найбільше сала їдять данці.

Більше про сало взяли в дописі відомої лікарки-дієтологині Оксани СКІТАЛІНСЬКОЇ:

«Ми багато разів чули, що середземноморська дієта – одна з найздоровіших. Такою її роб­лять високий вміст корисних жирів (40-50% від усіх денних калорій), із яких насичених жирів – 8%, мононенасичених – 15-25% і омега-3. Ще там є сезонні свіжі овочі, фрукти, зелень, зернові, бобові.

Але сьогодні йдеться про жири. Основу жирів середземноморської дієти складає оливкова олія. Корисні властивості оливкової олії зумовлені, переважно, олеїновою жирною кислотою, яка має протизапальні властивості. Сало містить до 45% олеїнової кислоти (в оливковій олії – до 64%). Це жир, який практично не окислюється, а оскільки він входить до складу клітинних мембран, то вони довше залишаються здоровими, клітини і тканини, органи повільніше старіють та повільніше зношуються. Олеїнова кислота не впливає на вміст холестерину в крові, тобто має низьку атерогенність. Крім того, цей жир витримує біль­ше нагрівання без утворення шкідливих сполук унаслідок руйнування жирних кислот.

Сало, потрапляючи в дванадцятипалу кишку, сприяє утворенню жовчі (має холеретичні властивості) та є корисним при гіпотонії жовчного міхура. Має також і жовчогінну дію (холекінетичні властивості), тому, якщо їсте його нечасто, то для профілактики застою в жовчному міхурі пожуйте маленький шматочок сала. Сало корисне для печінки, допомагає очищати її клітини від застою жовчі. До речі, вранці жовч, навіть у здорових людей, перенасичена холестерином і має літогенні влас­тивості (тобто схильність до утворення каменів), тому на сніданок добре з’їсти малесенький шматочок сала.

Сало дає відчуття тривалого насичення. Тепер зрозуміло, чому наші діди-прадіди, йдучи вранці на роботу, завжди брали із собою хліб і сало. У салі, як і в оливковій олії, дуже мало «запальної» лінолевої кислоти, якої багато в рослинних оліях, які швидко окислюються (соняшниковій, виноградних кісточок, маковій, кукурудзяній, грецького горіха тощо). Тому не спішіть усе заливати оліями.

У салі міститься арахідонова кислота (відноситься до корисних омега-6), яка входить до складу клітинних мембран і необхідна для роботи ферментів серцевого м’яза. Нині вчені всього світу визнали, що найбільша антихолестеринова епопея принесла багато шкоди людству. Наочним прикладом хорошого здоров’я та вживання сала є норвежці.

АЛЕ. Зараз вам, можливо, захочеться відрізати собі якомога більший шматок сала, бо там же стільки користі. Не поспішайте, читайте далі!

Сало – калорійний продукт, тому, якщо ви розраховуєте оздоровитися, але після сала ще будуть печиво, булочки, цукерки, то вагу наберете вдвічі швидше. Або якщо сидите сиднем і наминаєте сало – теж не чекайте дива. Жир у раціоні мусить бути, але без надмірностей. Бо занадто багато жиру може погано вплинути на роботу підшлункової залози та спровокувати вихід камінців із жовчного міхура при жовчнокам’яній хворобі. Як ліки, для виявлення всіх корисних властивостей розмір шматочка сала має складати третину або пів сірникової коробочки. Можна вживати і натще, а можна з борщем, шматочком грубозмеленого хліба та часником – це одне з найкращих і найздоровіших поєднань!».