ПІДКОРИМО «ХВОРОБУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

Із настанням весни спостерігається значний сплеск алергічних проявів, адже пилок рослин є сильним алергеном. За статистикою, приблизно кожний третій мешканець планети – алергік, незалежно від віку та національності.

У КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» працює лікарка-алергологиня Лоліта КОВАЛЬСЬКА (каб.406 на вул.І.Огієнка, 20), з якою ми і поспілкувалися про алергію.

– Алергія – це надмірна, патологічна реакція імунної системи на вплив певних речовин або факторів зовнішнього середовища, які в нормі є безпечними для людини, – розпочинає розмову Лоліта Оле­гівна. – Її ще називають «хворобою цивілізації». Схильність до алергії є генетично зумовленою. Діти на 50% частіше розвивають алергію, якщо вона є в одного з батьків, і на 75% частіше, якщо вона є в обох батьків. Проте саме фактори навколишнього середовища значною мірою збільшують ризик розвитку алергічних захворювань і сприяють їх поширенню: забруднення повітря різними аерополютантами (вихлопні гази, озон, оксид азоту, диоксид сірки, тютюновий дим); надмірна стерильність середовища; харчування з переважанням продуктів глибокої переробки, недостатністю клітковини, корисних жирних кислот; зміна мікробіому; стрес. Значний вплив має і глобальне потепління. Наприклад, за останніми дослідженнями, зміна клімату призводить до збільшення кількос­ті пилку в атмосфері, змінює його сезонність. Рівень вуглекислого газу (CO2) в атмосфері зростає через викиди внаслідок діяльності людини. Рослини, вирощені в атмосфері, що містить СO2 у кількості 800 ppm, мали на 50% більше пилку, ніж рослини, вирощені в повітрі, що містило 400 ppm.

– Яка статистика алергіків у на­шій державі?
– За різними даними, близько 40% населення України мають ту чи іншу форму алергії, а 40-50% дітей шкільного віку мають сенсибілізацію (набуття організмом специфічної підвищеної чутливості до алергенів) до одного чи декількох алергенів. Найбільш поширеними алергічними захворюваннями є алергічний риніт, бронхіальна астма та атопічний дерматит. За останнє десятиліття поширеність алергічних захворювань значно зросла, проте отримати точні статистичні дані по Україні досить важко, адже проблема недостатньої діагностики алергій залишається актуальною. У структурі сенсибілізації серед дорослих пацієнтів важливу роль відіграють пилкові алергени весняних дерев, лугових трав і амброзії, а серед цілорічних алергенів – алер­гени домашніх тварин, кліщів, побутового пилу та плісняви Alternaria alternata.

– Чи може дитина перерости алергію? І чи завжди алергія призводить до астми?
– У певного відсотка дітей алергія може ввійти в ремісію (період перебігу хронічної хвороби, який характеризується значним ослаб­ленням або зникненням її ознак), проте проспективні довгострокові дані щодо природного перебігу алергічного риніту, спричиненого пилком, свідчать, що приблизно 75% дітей віком 4-8 років із пилковим АР мали стійке захворювання до 24 років, а у 30% – розвинулася бронхіальна астма. Тому варто не чекати, що алергія «переросте», а вчасно лікувати та запобігати про­гресуванню захворювання.

– Кажуть, що на алергію частіше хворіють міські жителі?
– Справді, бронхіальна астма час­тіше зустрічається серед міського населення, що пов’язано з різними факторами урбанізації.

– Що може статися, якщо не лі­кувати алергічні прояви?
– На жаль, алергічні захворювання мають схильність до прогресування. Якщо говорити про алергічний риніт, то він стає неконтрольованим, звичні ліки з часом перестають діяти, потрібно посилювати терапію, або ж навіть розвивається бронхіальна астма, як сказала раніше. Також розширюється спектр алергенів, до яких стає чутлива людина, і це дуже помітно на практиці. Якщо спочатку була сенсибілі­зація тільки до берези, і симптоми алергії були на початку весни, то з часом людина починає реагува­ти і на злакові трави чи бур’яни та страждає все літо, а також починає бути чутливою до пилу, алергенів домашніх тварин або плісняви. Алергію важливо вчасно лікувати, я маю на увазі не тільки симптоматичне лікування, а в першу чергу АСІТ – алерген-специфічну імуно­терапію. Це єдине хворобомоди­фікуюче лікування алергії, яке сприяє розвитку толерантності до алергену, значно зменшує або повністю усуває алергічні прояви, а також зупиняє прогресування алергії. Це відомий у всьому світі та досить доступний метод лікування, який я активно використовую у своїй практиці.

– Кому потрібна алергодіаг­ностика?
– Якщо людина помічає в себе нежить, чхання, сльозотечу, кашель чи задишку, яка пов’язана з цвітінням певних рослин, або ж має цілорічні симтоми – це показ для алергодіагностики. Також вона використовується при підозрі на харчову алергію. Методи є різні. Це може бути шкірне прік-тестування або ж визначення специфічних IgE у крові до різних алергенів. Алергодіаг­ностика в Україні розвинена на високому рівні, в нас у доступі є великі молекулярні алерготести. Об’єм необхідної діагностики визначає лікар.

Нагадуємо, що за наяв­ності електронного направлення від сімейного лікаря консультація лікаря-алерголога безкоштовна.

Вікторія ГАЙДАМАШКО, пресслужба КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр».