СПЕКА НА СТОРІНКАХ АРХІВНОЇ ПРЕСИ

Аномальна спека завжди важко переноситься і завжди викликає зацікавлення газетярів.
Як писала про неї українська періодика на початку ХХ століття – у нашій підбірці: про винні цукерки, український Ростов, капелюхи для коней, аномальну спеку в Європі, Америці та Україні.

ГАЗЕТА «РОБІТНИЧЕ-СЕЛЯНСЬКА ПРАВДА».
№72, 20 червня 1924 р.

НЕБУВАЛА СПЕКА НА ПІВНІЧНІЙ ВКРАЇНІ

За останні дні по всій північній Вкраїні встановилася небувала спека. В Харквській та Полтавській губерніях спека досягає 40 градусів. Багато випадків соняшних вдарів.

ЖУРНАЛ «ЗОРЯ».
№9, 1925 р.

ПРИЧИНА СПЕКИ

До сього часу почуття спеки пояснювали високою температурою та тим, що в повітрі дуже багато вохкости, які і шкодять винаренню через пори шкіри.
Професор Отто Кестнер (Гамбург) нині доказав, що під час спеки давління крови в чоловічому организмові помітно падає на 22 міліметри ртутного стов­пика. Він доказав також, що дугова електрична лампа, що забирає навколо себе повітря, також знижує артеріальне давління крови; буває це тоді, коли в повітрі буває особливий ґаз, що його вперше открив Кестнер. В своїй праці Кестнер виявив, що і в спеку в повітрі з’являється цей ґаз; тоді вохкість повітря складала всього 31 -33°/о, зрозуміло, що почуття спеки викликалося не нею. Кестнер гадає, що почуття спеки викликається присутністю знайденого ним ґазу в атмосфері. Він каже, що цей ґаз заноситься з верхніх шарів атмосфери так званими падаючими вітрами, «фенами з вільної атмосфери».

ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА «ДІЛО».
№162, 24 липня 1929 р.

СПЕКА Й БУРІ В ЕВРОПІ

За останніх 48 годин навіс­тила цілу Европу филя спеки.
У Варшаві було в понеділок в полуднє 33.5 стоп. Ц. Про великі спеки приходять вісти з Німеччини, Австрії й інших країн. Відтам теж прийшли вістки про випадки смерти, спричиненої со­нішнім ударом, а також про випадки затонень. У Варшаві, купаючись, у Вислі потонуло 4 людей. Метеорольогічні стадії повідомляють, що годі сподіватися скорої зміни погоди та що спека треватиме далі. У Відні й околиці спека з дня на день більшає. Вулиці майже пусті. Авта курсують лише рано й вечором. Тисячі людей безупину сидять у Дунаї. Під час купелі потонуло 19 людей, 42 людей померло на вулицях наслідком сонішнього удару. В Берліні з причини спеки мешканці виїздять у підміські околиці. В околичних озерах затонуло 13 людей, а вечором біля Грюнав, коли тисячі людей тиснулося до електричної залізнички, зударилися вагони повні прогульковців. В околиці Берліна та дальших, головно ж біля Гамбурга, були в неділю електричні бурі з вихром. Великі шкоди задіяли бурі в північнім Шлезвіку. Підчас бурі потонуло 4 людей в альтонськім озері. Від громів згоріло кілька великих господарств.

ГАЗЕТА «НАРОДНА СПРАВА».
№30, 4 серпня 1929 р.

В ЦІЛІЙ ЄВРОПІ СПЕКА

У Львові в вівторок 28.VІІ. доходило горячо до 33 ступнів. Таку саму спеку мав Берлін, Гамбурґ, Москва, Данціґ, значить ціла середуща та східна Европа. Всюди богато людей купаєть­ся і топиться або дістають со­няш­не пораження. В Москві вто­пило­ся за один день 16 осіб, а 20 вмер­ло від соняшник поражень. В Данціґу втопилося 3 людей, в Будапешті 20 людей. Коло Торуня, на польськім Поморю згоріло 330 моргів ліса, вартості пів міліона зл. В Анґлії спека триває вже 6 тижнів, і зачали вже висихати ріки. В найбільшім страху є вісімілліоновий Льондон. Там магістрат ввізвав мешканців, аби щадили воду, та заборонив скроплювати дороги і мити автомобілі.

ГАЗЕТА «НОВЕ СЕЛО».
№21, 29 червня 1930 р.

ЯК РЯТУВАТИ ЗІМЛІЛОГО ВІД ГОРЯЧА

Серед спеки може людина зімліти. Є це так зване соняшне пораження. Таку людину треба занести в холод, посадити або положити головою трохи вище і зливати студеною водою. Пізніше треба на груди і голову прикладати шмати, намочені в студеній воді. Як би мимо того не оживала, то треба штучним віддихом її оживати. Як людина ожиє, то треба дати їй пити богато студеної води. Як вона не має сили сама пити, то осторожно можна в неї налити води, але уважати, аби не захлиснулася.

ЛЬВІВСЬКА КАТОЛИЦЬКА ГАЗЕТА «ПРАВДА».
№39, 24 липня 1932 р.

ЯК ВИСТЕРІГАТИСЯ СОНЯШНОГО УДАРУ

Серед пільних робіт підчас великої спеки працюючі люди і тварини хорують часто на т. зв. «соняшний удар». Ця дуже небезпечна недуга часто кінчиться смертю. Людина, поражена соняшним ударом, мліє, тяжко віддихає. Обличча її набирає огневої барви, а шкіра стає суха й дуже горяча. Хворого треба негайно перенести в затінене холодне місце. Розібрати та голову оперти на підвисшенню. Давати на голову студені оклади й ціле тіло скроплювати холодною водою. Подавати холодячі напої, як воду з цитриновим соком і т. п. При дуже тяжкім пораженню, коли людина втратила притомність, треба покликати лікаря, а поки він прийде, примінити штучне віддихання.
Перед шкідливим впливом соняшних лучів можна себе охоронити через ношення легкого накриття на голову і легкого про­дувного убрання білої барви. Не працювати понад сили. Працюючі коні можуть бути також поражені соняшними лучами.
Недужий кінь мотається, проявляє великий неспокій, дихає тяжко і скоро. Дістає дуже високу горячку та часто гине на місці. Треба такого коня завести в холодне, затінене місце. Як є недалеко потік чи річка, загна­ти його по шию у воду. Зливати ціле тіло холодною водою, а на голову давати студені оклади
(і ледові). В часі великої спеки коні часто зливати холодною водою (тільки не спітнілі!), а на голову вложити їм накриття, зроблене з соломи чи трави. Хоч це може й вам смішно, але й коневі такий «капелюх» на спеку придасться.

ГАЗЕТА «ДІЛО».
№199, 1 серпня 1933 р.

СТРАШНА СПЕКА У ЛЬВОВІ

В неділю, 20 липня спека осягнула аж 40 степенів Цельзія. Тому тисячі мешканців вирушили поза Львів. Один прогульковий поїзд від’їхав до Сколього, а другий до Бережан. Львівські стави, парки та підміські ліси були переповнені львівськими громадянами(ками).

ГАЗЕТА «НАШ ПРАПОР».
№37, 16 травня 1935 р.

ЯК ХОРОНИТИСЯ НАЙКРАЩЕ ПЕРЕД СПЕКОЮ

Останніми часами лікарі устій­нили, що найкращою охороною перед спекою є винні цукорки. При цій нагоді слід згадати, що найкращі винні цукорки, це відомі зі свого смаку кваснички «Фор­туни Нової».

ГАЗЕТА «НАШ ПРАПОР».
№50, 4 липня 1935 р.

СТРАШНА СПЕКА В ЄВРОПІ

В цілій Європі панує страшна спека. В четвер (27.6) температура виносила в 2.год. пополудні: в Гдині 42 градуси, у Львові 43°, у Варшаві 38°. Подібна спека панувала в краях південної і середущої Європи, а в Німеччині температура в полуднє доходила до 40°. Страшна спека, що вже кілька днів панує в цілій Німеччині, прибирає катастрофальний характер. Учора в Берліні температура з 22° продовж ночи підскочила до 43° в полуд­нє. На Шлеську панує спека, якої не памятають там люди від найдавніших часів. У Бресляві було в полуднє 38°. Це є рекордова температура, якої не було там уже поверх 150 літ. У Берліні вна­слідок спеки померло в остан­ніх днях 12 осіб. Теж у горах температура підскочила, значно понад нормальний позем. Хвиля спеки огорнула теж Югославію. На адрійському побережжю температура доходила до 50°.

ГАЗЕТА «НОВЕ СЕЛО».
№29, 19 липня 1936 р.

СПЕКА І САРАНЧА НИЩАТЬ АМЕРИКУ

Північна Америка не має щастя цего року. Одне нещастя за другим валиться на неї. Найперше пережила в зимі дуже гострі сибірийські морози, яких там давно не було. На весну велитенські шкоди заподіяли жахливі повені. А тепер донищують її небувалі спеки і саранча. Посуха і спека така страшна, що з деяких сторін З’єдинених Держав тікають люди, бо не можуть її видержати. Тікають в сторону моря. Але й там не ліпше. Ось в Ню-йорку і його околицях, що лежить над велитенським морем-океаном, спека доходить до 45 ступнів в тіни (такої спеки в нас ще ніколи небувало. Минулого тижня в нас спека доходила в полуднє до 35 ступнів). Люди не можуть такого горяча видержати і тікають з мешкань та днюють і ночують над берегом моря. Минулої пятниці від соняшного пораження вмерло в Ню-йорку 200 осіб, а міліон осіб ночувало над морем, купаючись що хвиля в воді. В двох наступних днях число померших від соняшного пораження збільшилось на 700 осіб. Що не спалило сонце і не зїли гусільниці, те дожирає тепер саранча, яка появилась хмарами і жере усе, що зелене. В наслідок тих усіх нещасть сильно подорожіло збіжжа. Пшениця та кукурудза, що вже від кількох тижнів постійно дорожіли, в минулім тижні подорожіли о 20 центів на бушлі (бушель має 27 кґ). А це велике подорожіння, бо майже 4 зол. на сотнарі. Все те може мати вплив також на ціни збіжжа у нас. Ще більша спека панує в сусідній Канаді. Там в одній лише країні Онтаріо вмерло від спеки більше як 500 осіб.

ГАЗЕТА «НОВЕ СЕЛО».
№31, 2 серпня 1936 р.

ЗБОЖЕВОЛІВ ВІД СПЕКИ

В однім селі в Югославії селянин працював на полі в велику спеку цілий день без капелюха. Під вечір від соняшного пораження збожеволів. Ножем покалічив жінку і 8 штук свиней, які були на подвір’ю. На вулиці ранив ножем ще трох селян. Аж поліція його звязала і відвезла до лічниці.

ГАЗЕТА «НОВЕ СЕЛО».
№41, 11 жовтня 1936 р.

СПЕКА НА ПОЛУДНЕВО-СХІДНІЙ УКРАЇНІ

Тоді як в нас майже зима, то на полуднево-східній Україні коло Ростова і на Кубанщині панує така спека, як серед літа. Так наприклад 1 жовтня, як в Галичині падав декуди сніг, в Ростові і на Донеччині спека доходила до 30 ступнів тепла.

ГАЗЕТА «ДІЛО».
№120, 3 червня 1937 р.

НАСЛІДКИ СПЕКИ У ЛЬВОВІ

Жахливі спеки (до 45°С) у Львові, дошкулюють мешканцям міста, де розпалені мури ще збільшують нездорову горяч.
В останніх днях помітно у Львові велике число захворінь, як нпр. масові запалення горла, мигдалків, катар носа та горішних віддихових доріг. Це може виглядає парадоксально, але є фактом, що до шпиталів та клінік зголошуються тепер люди з простудою. Є це у звязку з надмірним потенієм тіла, зі спекою. Зморена спекою людина шукає наглої та сильної прохолоди, а виснажений організм реагує на наглі температури такими проявами, як простуда, катари, ревматичні болі тощо. Такі масові недуги виступають теж через зменшену природну відпорність людини, виснаженої спекою. З хвилиною, коли та відпорність захитається, набирають сили хороботворчі зарази, що нормально нешкідливо живуть на поверхні нашого тіла в його проводах і в нашім окруженні.

ГАЗЕТА «НАШ ПРАПОР».
№80, 24 липня 1939 р.

СПЕКА Й СИЛЬНІ БУРЕВІЇ

Нєчувана спека навістила Схід­ну Галичину та немає ніякої зміни. Ось, приміром, в Перемишлі температура дійшла до 52 степенів Цельзія. З цього приводу занедужало багато осіб, а теж і у Львові спека прибирає небувалі розміри. Люда опускають вулиці міста, рух днем слабне. Метеорольогічні станціі заповідають дальшу спеку, бо з полудневої і гюлуднево-східньої Европи напливає сухе й гаряче повітря. Проте надіються, що спека буде ще більша. Слід згадати, що в парі з душними днями виступають сильні бурі й градові тучі. Ось у минулий вівторок вечором лютувала над західньою частиною перемиського повіту сильна буря з градом, що заподіяла великі шкоди. Від громів повстало кільканадцять пожеж, що спричинили шкоду на 20.000 зл. Буря з градом перейшла над північною частиною львівського повіту, де заподіяла на полях і в садах великі шкоди.

(…) ПІСКОВІ БУРІ

Летун, що летів над Амарілльо, оповідає фармар, попав у піскову бурю. Порох так сильно забльокував мотор, що він не міг дальше рушитися. Летун урятувався скоком за помічю легкопаду. Але згадайте, як довго спадав? Шість годин, повних 6 годин!
Фармарі утікають. Цілий маєток на возі, діти плачуть, перевязані шнурками, щоби не упали. На обличчях маски. Нераз пісок присипле людину, і вона гине страшною смертю. Ще страшніше діється з худобою. По кожній такій бурі вона гине масово, а ветеринарі під час секції стверджують, що вона має легені, повні болота. Цього нещастя не знала давня Америка. Ці піскові бурі – це кара за знищення лісів, які росли колись там, де нині управляється збіжжя. Частинки висохлої землі пориває вітер і неісе ген-далеко. Одиноким рятунком було би ще раз засадити лісом ці землі.

Підготувала Ірина ПУСТИННІКОВА.