СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ У ГРУШЦІ
Маємо невелику краєзнавчу сенсацію в районі.
Адріана ВІТЕР, яка з родиною і командою продовжує розвивати культурологічно-художній проєкт «Мальоване село», взялася за титанічне завдання – відновлення панського двору князів ТОКАРЖЕВСЬКИХ-КАРАШЕВИЧІВ у селі Грушка. Споруда навіть у радянські часи не використовувалася повністю, а в останні роки стояла покинутою. Були віднайдені фрагменти розписних фризів у інтер’єрах. А ще Адріані хотілося дізнатися хоч якісь дані про це місце. Авторка цих рядків писала запити у краківські та варшавські архіви, сподіваючись знайти старі зображення місця. На жаль, сусіди нічим допомогти не змогли.
Відомо, що Грушка належала колись сину славетного коменданта кам’янецької фортеці Яна де ВІТТА – Йосипу, російському генералу і першому чоловіку сумновідомої Софії ПОТОЦЬКОЇ. Чи мав Йосип (Юзеф) Потоцький двір у селі? Хтозна. Грушку в нього купили Карашевичі, представники давньої литовської шляхти.
«Словник географічний Королівства Польського та інших слов’янських країв» (1881 рік, ІІ том) про Грушку пише небагато: є Успенська церква, 1863 року налічувалося лише 95 хат,
а на початку 1880-х проживало «250 душ чоловічих». Негусто.
Авторка цієї статті, побачивши понад 10 років тому палац у Грушці, за стилістичними його особливостями датувала його кінцем ХІХ ст. Кандидат історичних наук, працівник Державно-го архіву Хмельницької області Віталій ГАЛАТИР, який досліджує історію рідної Чабанівки та Токаржевських-Карашеви-чів, у своїх розвідках про Грушку обережно датував будівлю XVIII ст.
Та все це були лише здогадки. Завдяки гранту від УКФ Адріана Вітер пішла далі. Декілька зразків деревини з балок, які тримають стелю палацу, вона відправила до радіовуглецевої лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ. Результат приголомшив. Науковий співробітник Інституту Вадим СКРИПКІН у висновку написав: «На підставі отриманих дат для фрагментів деревини будівлі та враховуючи особливості калібраційної кривої, можна зробити чіткий висновок: час будівництва споруди – середина XVII ст. (1650 +- 30 років)». Існує ймовірність, що балки князі Токаржевські-Карашевичі могли використати з якоїсь старішої споруди. Але це лише гіпотеза. А команда Вітрів продовжить дослідження палацу і його відновлення.
Ірина ПУСТИННІКОВА.