ЖИТТЯ І СМЕРТЬ ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ
Євгену КОНОВАЛЬЦЮ (14 червня 1891 – 23 травня 1938) судилося в житті зіграти неабияку роль в утвердженні України, яку до нього і після нього ніхто потужніше зіграти не міг, незважаючи на самовідданість і самопожертву.
Народився майбутній Провідник у сім’ї сільського вчителя в Зашкові під Львовом. Замолоду був жвавим і веселим юнаком. Навчався в гімназії після чотирирічної початкової школи. Брав активну участь у численних студентських заворушеннях, що врешті звертає на нього увагу оточення. При цьому ж пройшов повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Він бере участь у студентських акціях, завжди залишаючись твердим і непорушним, не відступаючи від наперед задуманого.
Вибухає війна. Коновальця мобілізовують до австрійської армії. Він воює на російському фронті й потрапляє в полон до москалів. У полоні зустрічає старих і нових друзів, зокрема Андрія МЕЛЬНИКА. І навіть цей період його життя не був і не є періодом розпачу та ностальгії. В цій війні він вбачав поразку московії, але не зникнення московської шовіністичної ідеї, яка була і є ворожою Україні та не зникне з обрію світу, поки існує сама московія.
У завірюху Коновалець разом із друзями вихоплюється з полону і долає десятки кілометрів, добираючись до Києва. Там створює Галицько-Буковинський курінь, який вів бої проти армії Муравйова. Пізніше цей курінь зіграє визначну роль в українській збройній боротьбі. Звісно, Коновалець і його оточення вважають, що осягнути перевагу можна лише напруженою працею, і задля цього він ані на хвильку не сповільнює темпу своєї діяльності. А йому лише 27 років.
Галицько-Буковинський курінь перетворився на найбоєздатнішу частину Армії УНР. У лютому 1918 року він перетворюється на полк Січових Стрільців. Звичайно, на чолі з Коновальцем. Хоча в діяннях Центральної Ради не все було гладко, і гетьманський режим не цілком виправдовував покладені на нього надії, ситуація вимагала свого. Під час австро-німецької окупації України на вимогу німецького командування полк Січових Стрільців роззброїли і розформували. Але Коновалець залишається на своїх позиціях. Він формує в Білій Церкві Окремий Загін Січових Стрільців, виступає проти договору гетьмана з росією та підтримує Директорію УНР, яка виступила проти влади гетьманського режиму і приєднується до військ Директорії. Підтримує Симона Петлюру. Однак, коли Петлюра укладає союз із польським очільником Юзефом Пілсудським, Коновалець складає свої повноваження, відмовляється від співпраці.
Коли ж Українська революція 1917-1921 років зазнала поразки, Коновалець не втратив віри в те, чому назавжди присвятив життя. Він шукає нові методи боротьби і разом з однодумцями створює Українську Військову Організацію (УВО).
У листопаді 1927 року у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН). Головою проводу було обрано Євгена Коновальця. Цій організації судилося пройти непростий, довгий і жертовний шлях.
З усього цього випливає, що москва і її розвідка не могли спокійно спостерігати за діяльністю видатного очільника української справи, спрямованою на створення незалежної української держави. Було організовано декілька замахів на небезпечного для них діяча. Та це результатів не дало.
Тоді 1933 року під особистим наглядом Йосипа СТАЛІНА було розроблено операцію під кодовою назвою «Ставка». Здійснити її було доручено агенту радянської служби зовнішньої розвідки Павлові СУДОПЛАТОВУ, неперевершеному, вишколеному і вірному псові радянської імперії, на рахунку якого немало чорних справ. Про хід операції доповідалося Сталіну і керівнику НКВС Єжову. Верховне керівництво радянської московії винесло смертний вирок Коновальцю.
Не міг знати Коновалець, що йому готують. Адже в ті часи не існувало таких потужних засобів зв’язку, які маємо сьогодні. Тому московські агенти безперешкодно проникають до Роттердама і запевняють Провідника, що нібито на Батьківщині існує потужне антимосковське підпілля. Передають привіти і подарунки.
23 травня 1938 року в кафе готелю «Атланта» Судоплатов, який зумів здобути довіру Провідника, під псевдонімом «Павлусь Валюх» передав Коновальцеві коробку цукерок нібито «від друзів», в якій була замаскована вибухівка. Стався вибух, і розшматоване тіло Провідника своєю кров’ю омило бруківку чужої країни.
Поховали Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. На це місце часто приходять українські дипломати, державні діячі, військовики. Його іменем названі непоодинокі об’єкти великої України, і пам’ять про нього житиме вічно. Зокрема, у серпні 2022 р. Кам’янець-Подільська міська рада перейменувала вулицю Дружби народів на вулицю Євгена Коновальця.
Едуард КРИЛОВ.
Сподобалась стаття?
Love
Sad
