108 РОКІВ СЛУЖІННЯ ОСВІТІ, НАУЦІ ТА УКРАЇНІ
22 жовтня 2026 р. виповнюється 108 років від дня урочистого відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету – одного з визначних освітніх і культурних здобутків Української революції 1917-1921 рр. Заснований у період боротьби за українську державність, він став важливим осередком національної освіти, науки й культури.
Історія сучасного Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка нерозривно пов’язана із ключовими подіями української історії ХХ – початку ХХІ ст. За понад століття заклад пережив численні реорганізації, політичні репресії, воєнні випробування і відродження, зберігши своє головне покликання – розвивати освіту й науку, плекати національні традиції та служити українському суспільству.
УНІВЕРСИТЕТ, НАРОДЖЕНИЙ УКРАЇНСЬКОЮ РЕВОЛЮЦІЄЮ
Українська революція 1917-1921 рр. відкрила можливості для розбудови національних державних інституцій, відродження української культури і створення власної системи освіти. Важливим кроком на цьому шляху стало заснування українського університету в Кам’янці-Подільському – давньому адміністративному, культурному й освітньому центрі Поділля.
Ініціаторами його створення стали голова Кам’янецької повітової земської управи Олімпіада ПАЩЕНКО, голова Кам’янецької міської управи Олександр ШУЛЬМІНСЬКИЙ і голова Подільської губернської «Просвіти», лікар Кость СОЛУХА. Вагому роль у реалізації задуму відіграли представники українських наукових і освітніх кіл, зокрема Іван Огієнко.
18 травня 1918 р. Рада лекторів Київського народного українського університету доручила Огієнку організацію нового закладу вищої освіти, а 22 травня ухвалила рішення про призначення його виконувачем обов’язків ректора.
17 серпня 1918 р. гетьман Павло СКОРОПАДСЬКИЙ затвердив закон про заснування з 1 липня Кам’янець-Подільського державного українського університету.
22 жовтня 1918 р. відбулося його урочисте відкриття, яке стало визначною подією не лише для Кам’янця-Подільського, а й для всієї України. У складних умовах боротьби за державність заснування університету засвідчило прагнення українського суспільства розвивати власну культуру, науку і національну освіту.
ФУНДАТОР УНІВЕРСИТЕТУ І ПОДВИЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Особливе місце в історії університету належить його першому ректорові – Іванові Огієнку (1882-1972), видатному українському вченому, педагогу, державному, громадському і церковному діячеві. Переконаний у визначальній ролі національної освіти для становлення незалежної держави, він доклав значних зусиль до організації університету, формування професорсько-викладацького колективу і забезпечення освітнього процесу. Завдяки його діяльності заклад став важливим осередком української науки й культури, об’єднавши таких відомих учених, як Василь БІДНОВ, Дмитро ДОРОШЕНКО, Михайло ДРАЙ-ХМАРА, Євген ТИМЧЕНКО, Леонід БІЛЕЦЬКИЙ, Петро КЛЕПАТСЬКИЙ, Софія РУСОВА та інші.
Поєднуючи керівництво університетом із державною діяльністю, Іван Огієнко обіймав посади міністра народної освіти і міністра ісповідань УНР, а з листопада 1919 р. – Головноуповноваженого уряду УНР. Після вимушеного виїзду з України в листопаді 1920 р. продовжив наукову й духовну діяльність в еміграції, згодом ставши митрополитом Іларіоном.
Упродовж 1918-1920 рр. Кам’янець-Подільський державний український університет утвердився як важливий осередок українського державотворення, освіти і науки. Його викладачі долучалися до підготовки державних кадрів, організації просвітницьких заходів, наукових досліджень, перекладацької та видавничої діяльності, закладаючи підвалини національних університетських традицій.
РАДЯНСЬКА ДОБА: РЕОРГАНІЗАЦІЇ, ІДЕОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ І РЕПРЕСІЇ
Установлення радянської влади в Кам’янці-Подільському започаткувало складний період в історії університету. 1921 року він припинив існування у своїй первісній організаційній формі. На його базі було створено Інститут теоретичних наук, а згодом – Кам’янець-Подільський інститут народної освіти.
Попри втрату університетського статусу, заклад продовжував підготовку педагогічних кадрів і розвиток наукової діяльності. 1922 р. при ньому створили Кам’янець-Подільську науково-дослідну кафедру природи, сільського господарства і культури Поділля. У 1920-х рр. тут працювали відомі науковці й педагоги, зокрема Володимир ГЕРИНОВИЧ, Володимир ЧЕТВЕРИКОВ, Анатолій ПАЛЬКО, Василь ХРАНЕВИЧ та інші.
Водночас діяльність інституту дедалі більше підпорядковувалася радянській ідеологічній політиці. Посилювався партійно-державний контроль над змістом освіти, кадровим забезпеченням, науковими дослідженнями і світоглядним вихованням студентів.
1930 р. Кам’янець-Подільський інститут народної освіти реорганізували в Інститут соціального виховання, а в 1933-1934 навчальному році – в педагогічний інститут.
Особливо трагічною сторінкою стали політичні репресії 1930-х рр. Переслідувань, арештів і покарань зазнали представники науково-педагогічної інтелігенції, серед яких Володимир ГЕРИНОВИЧ, Франц КОНДРАЦЬКИЙ, Пилип КЛИМЕНКО, Євген СТАШЕВСЬКИЙ, Іван ЛЮБАРСЬКИЙ, Федір ПРИМАК, Нестор ГАМОРАК, Павло КЛЕПАТСЬКИЙ та інші. Репресивна політика завдала непоправної шкоди науковому потенціалу закладу і перервала розвиток багатьох дослідницьких традицій.
1935 р. педагогічний інститут ліквідували, а його приміщення передали військовим установам. Проте навіть за умов політичного тиску і репресій інтелектуальна спадщина попередніх поколінь не була остаточно втрачена.
ВІДРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Новий етап історії закладу розпочався 1939 р., коли в Кам’янці-Подільському відновили підготовку педагогічних кадрів у новоствореному учительському інституті.
Воднораз мирний розвиток перервала Друга світова війна. 1941 р. внаслідок німецько-радянської війни і окупації міста діяльність інституту припинилася. Після вигнання нацистських окупантів з Кам’янця-Подільського 1944 р. заклад відновив роботу, долаючи матеріальні труднощі та відбудовуючи освітню інфраструктуру.
У 1948-1949 н.р. учительський інститут реорганізували в педагогічний. У другій половині ХХ ст. він утвердився як один із важливих центрів підготовки педагогічних кадрів в Україні.
Розширювалася структура закладу, формувався висококваліфікований професорсько-викладацький колектив, зміцнювалася матеріально-технічна база, розвивалися наукові дослідження і вдосконалювалася практична підготовка студентів. У різні роки заклад очолювали Іван ЗЕЛЕНЮК, Іван ІВАХ і Анатолій КОПИЛОВ, діяльність яких сприяла його становленню й розвитку.
Випускники педагогічного інституту працювали в різних регіонах України, ставали відомими педагогами, науковцями, письменниками і громадськими діячами. Серед тих, чиї імена пов’язані з історією закладу, – Леонід ДМИТЕРКО, Микита ГОДОВАНЕЦЬ, Валерій СМОЛІЙ, Валерій СТЕПАНКОВ, Юрій ТЕПЛІНСЬКИЙ, Ігор ТУРЧИН, Іван ВИШНЕВСЬКИЙ і багато інших.
НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА: ПОВЕРНЕННЯ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ВИТОКІВ
Проголошення незалежності України 1991 р. відкрило нові можливості для розвитку національної вищої освіти, відновлення історичної пам’яті та переосмислення спадщини попередніх поколінь.
Особливого значення набуло повернення імені Івана Огієнка в український науковий і культурний простір. 1990 р. рада філологічного факультету порушила питання про перетворення педагогічного інституту на університет та присвоєння йому імені першого ректора.
1997 р. на базі педагогічного інституту створено Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, а 2003 р. заклад отримав статус Кам’янець-Подільського державного університету.
Особливо знаковим став 2008 р. Указом Президента України №44/2008 від 22 січня університету було надано статус національного, а 20 серпня розпорядженням Кабінету Міністрів України №1119-р присвоєно ім’я Івана Огієнка.
Ці рішення засвідчили повернення до національних витоків закладу і визнання спадкоємності освітніх традицій, започаткованих у добу Української революції.
Упродовж 2002-2012 рр. університет очолював Олександр ЗАВАЛЬНЮК, а у 2012-2025 рр. – Сергій КОПИЛОВ. Цей час був пов’язаний із розвитком освітньої та наукової діяльності, розширенням міжнародного співробітництва, зміцненням матеріально-технічної бази й утвердженням академічних традицій.
ТРАДИЦІЇ, ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Сьогодні Кам’янець-Подільський національний університет ім.І.Огієнка – багатопрофільний заклад вищої освіти, який поєднує понад столітні академічні традиції із сучасними освітніми і науковими практиками. Із вересня 2025 р. обов’язки ректора виконує доктор педагогічних наук, професор Наталія БАХМАТ. Пріоритетними напрямами розвитку університету залишаються підвищення якості освіти, зміцнення наукового потенціалу, цифровізація і розширення міжнародного співробітництва.
На сьогодні в університеті функціонують сім факультетів, навчально-науковий інститут української філології та журналістики, 31 кафедра, 20 наукових шкіл, дев’ять науково-дослідних центрів і 15 лабораторій. Станом на 30 червня 2026 р., тут навчалися понад три тисячі здобувачів освіти, а освітній процес забезпечували 344 науково-педагогічні працівники.
Важливе місце в діяльності університету посідають наукові дослідження, розвиток студентської науки і підтримка обдарованої молоді. Здійснюється дослідницька робота за 51 зареєстрованою науковою темою, проводяться конференції, конкурси стартап-проєктів, розвивається співпраця з Малою академією наук України. Упродовж навчального року 106 здобувачів освіти взяли участь у різних формах міжнародної академічної мобільності.
Свідченням послідовного розвитку науково-освітнього потенціалу К-ПНУ є його досягнення в національних і міжнародних рейтингах. У червні 2026 р. університет уперше взяв участь у «Рейтингу акредитацій освітніх програм ЗВО України» Центру міжнародних проєктів «Євроосвіта», за результатами якого ввійшов до 20 найкращих закладів вищої освіти України серед 215 учасників, посівши I місце серед ЗВО Хмельницької області. Університет також представлений у Міжнародному рейтингу Times Higher Education Impact Rankings 2026, що оцінює внесок закладів вищої освіти в досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Позитивна динаміка простежується і в показниках Webometrics Ranking of World’s Universities та наукометричної бази Scopus, зокрема у збільшенні кількості наукових публікацій і цитувань. Ці результати засвідчують прагнення університету до підвищення якості освітньої та наукової діяльності, розширення міжнародної співпраці й утвердження власних позицій в українському та світовому академічному просторі попри виклики воєнного часу.
УНІВЕРСИТЕТСЬКА СПІЛЬНОТА В УМОВАХ ВІЙНИ
Особливим випробуванням для університету стала російсько-українська війна, зокрема повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 р. Попри виклики воєнного часу, заклад продовжує освітню, наукову і суспільну діяльність. Викладачі, співробітники й випускники університету стали на захист України, а університетська спільнота активно долучається до волонтерських ініціатив та підтримки Збройних сил України. Пам’ять про полеглих захисників назавжди залишиться частиною історії університету. Сьогодні його важливою місією є збереження і розвиток освіти та науки, виховання свідомих громадян і служіння майбутньому незалежної України.
108 РОКІВ ІСТОРІЇ – СПАДЩИНА, ЩО ЗОБОВ’ЯЗУЄ
Від урочистого відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету 22 жовтня 1918 р. минуло 108 років. За цей час заклад подолав непростий шлях від осередку українського державотворення до сучасного національного університету, пройшовши реорганізації, політичні репресії, ліквідацію і воєнні випробування.
Його історію творили і продовжують творити покоління ректорів, викладачів, науковців, співробітників, студентів, випускників, які зберігали академічні традиції та примножували здобутки університету.
Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність, особливого значення набувають ідеали засновників закладу – віра в силу національної освіти, науки і культури як основи української державності.
108 років – це не лише визначна дата, а й історія відданості освіті, науці та Україні. І сьогодні університет імені Івана Огієнка продовжує свою історичну місію, виховуючи нові покоління фахівців і працюючи заради майбутнього незалежної держави.
Діана ЯБЛОНСЬКА, доктор філософії з історії та археології, старший викладач кафедри історії України,
заступник декана історичного факультету з наукової роботи і міжнародних зв’язків.