ЗАПАСАЙМОСЯ ВОДОЮ ПРАВИЛЬНО!

Насамперед слід подбати про запас фасованої (бутильованої) питної води з тривалим терміном зберігання (від виробника, продукцію якого ви обираєте).

Але є декілька «але». В жодному разі не запасайтеся водою в бутлях чи пляшках, які зберігаються на сонці, адже під дією прямих сонячних променів або високої температури вода насичується шкідливими домішками з тари (особливо це стосується тонкої полівінілхлоридної тари та ПЕТ – пляшок і бутлів). Намагайтеся взяти найсвіжішу воду- з недавнім терміном випуску (бо невідомо, де і за яких умов вона зберігалася місяцями). Термін зберігання – відповідно до зазначеного виробником на етикетці.
Важливим є правильно обране місце для зберігання запасу води вдома. Аби питна вода довше залишалася безпечною, не псувалася та зберігала свої природні властивості, весь її запас (і фасовану з магазину, і власноруч набрану з водопровідного крана, криниці, джерела, бювета, пунктів розливу) слід зберігати в прохолодному, сухому місці, захищеному від потрапляння прямих сонячних променів, у закритій тарі.

Слід пам’ятати, що термін зберігання питної води такий:
• колодязної, джерельної, води з бювета, з пунктів розливу – 24 години;
• водопровідної води – 48 годин;
• води з глибоких свердловин – до 3-х діб (але за умови дотримання зазначених вище вимог до зберігання).
Отже, запаси такої води потрібно щоразу оновлювати.
Важливо знати і вимоги до тари. Найоптимальнішою тарою для зберігання води для пиття залишається чиста скляна та емальована, годиться керамічна, підходить також «нетонка» пластикова багаторазового використання. Бутлі, глечики, пляшки, відра мають бути легкодоступними для миття, адже внутрішні стінки їх при тривалому зберіганні води ослизають (внаслідок дії мікробів, які завжди є у воді). Мити тару ліпше харчовою содою чи гірчицею (аби залишки синтетичних мийних засобів не засвоїлися водою). Не рекомендується використовувати для запасу питної води фляги, каністри з сумнівного пластику, особливо, якщо вони призначені для зберігання технічних речовин, пального або мають інтенсивний запах, що завжди свідчить про токсичність матеріалу. Вода з такої тари безпечною не буде.

Давніший запас води, ніж добової-тридобової давності, в домашніх умовах можна знезаразити:
• кип’ятінням тривалістю не менше як 5 хвилин;
• срібними предметами домашнього вжитку (для прикладу, опусти­ти в ємність із водою чисту срібну ложку);
• слабким розчином «марганцівки», якщо таку вдасться віднайти у вашій аптечці;
• деякі фахівці рекомендують обгорнути чистим відрізом марлі чи бинту та опустити в ємність із водою декілька таблеток активованого вугілля (сорбенту).

До речі, не бійтеся вживати без ки­п’ятіння водопровідну питну воду з нашого кам’янець-подільського міського водогону. Моніторинг її безпечнос­ті проводиться систематично, проби для досліджень відбираються в різних точках мережі міста, а також із резервуара чистої води поверхневого водозабору р.Дністер та артезіанських свердловин підземних водозаборів.

Також фахівці можуть перевірити безпечність та якість води власних свердловин чи криниць.

Надія КАНАРЧУК, лікарка-гігієністка Кам’янець-Подільського райвідділу
ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».