СПІТЬ СПОКІЙНО, ГЕРОЇ!..
Щодня ненависна війна забирає найкращий цвіт нації.
НАЗАВЖДИ 50
13 червня не стримували сліз жителі Жванецької громади, прощаючись із Володимиром БЕСЕДИНСЬКИМ. Герой був стрільцем-санітаром. Його життя обірвалося 7 червня в с.Вищетарасівка Запорізької області. Як повідомляє Жванецька тергромада, Володимир Миколайович народився 29 червня 1972 р. в с.Жванець, де й навчався у школі, а потім служив в армії. Був справжнім патріотом, без жодного сумніву став на захист рідного краю. Його запам’ятали добрим, щирим, людиною з відкритим серцем. У Героя залишилися дружина, донька, син, онуки.
АВАРІЯ ОБІРВАЛА ЖИТТЯ САПЕРА
На жаль, не лише на полі бою гинуть наші захисники. Аварія відібрала життя в Родіона ХМЕЛЕВСЬКОГО, якого в останню путь провели 11 червня в Кам’янці-Подільському. Військовий був сапером, гідно виконував обов’язок із захисту Батьківщини, ніс службу на Харківщині. Енергійний, життєрадісний – таким залишиться в пам’яті всіх, хто його знав.
ЛЮБИВ ЖИТТЯ, СІМ’Ю І ПРИРОДУ
12 червня кам’янчани віддали останню шану земляку – солдату стрілецького взводу Василю КОНДРАТОВУ. Героя поховали в рідних Боришківцях.
– Василь народився 1972 року в Казахстані, де працювали батьки, – розповідає дружина Валентина. – Згодом родина повернулася на батьківщину його матері – у Боришківці. Там закінчив 9 класів і вступив у ПТУ №15, де вивчився на будівельника і тракториста. Трудовий шлях розпочав у рідному селі будівельником. Згодом працював на цемзаводі та на консервному, де ми й познайомилися. В останні роки чоловік їздив на заробітки. Був хорошим майстром, мав золоті руки і все міг зробити.
Вася був добрим, щирим, справедливим, чуйним, усім допомагав. Не любив людей, які брехали. В юності відвідував спортшколу й займався боротьбою. У себе на подвір’ї змайстрував турнік, куди приходили займатися і товариші. Чоловік дав спортивний поштовх синам Павлу (майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу) і Валентину (кандидат у майстри спорту з кікбоксингу).
Коли розпочалася повномасштабна війна, Вася ходив до військкомату, але його тоді не взяли. У січні він зробив татуювання – тризуб. Згодом отримав повістку, а вже 13 лютого 2023-го його мобілізували. Після навчання чоловіка відправили на передову. Що-дня телефонував, а коли не мав як, то просив побратимів. Надсилав відео про пташечку, яка гніздечко звила, про котиків, песиків. Його боліло, що від війни страждають і люди, і тваринки, бо був доброю та чуйною людиною.
1 червня востаннє з ним поговорила. Розмова була короткою, багато слів не було сказано. Наступного дня намагалася додзвонитися, але марно. Тиждень прожила в невідомості, все валилося з рук. Виявляється, мій Вася загинув під час мінометного обстрілу поблизу с.Кам’янське Запорізької області.
У Героя залишилися мама, дружина, два сини, внучка, дві сестри і двоє братів.
ПРОЩАННЯ У ГРОМАДАХ
l 12 серпня живим коридором жителі Гуківської громади зустріли свого Героя – жителя с.Жабинці Юрія ЧЕРПОВЕЦЬКОГО. Захисник зазнав важких поранень. За його життя боролися лікарі, однак він помер у шпиталі. Юрій Миколайович народився 15 березня 1975 р. в с.Жабинці. Брав участь у бойових діях від початку повномасштабного вторгнення, був справжнім патріотом своєї країни.
l Гірко плакала і Новоушиччина. У с.Струга 11 червня в останню путь провели Ярослава МАЙСТЕРЧУКА, який загинув 4 червня біля Кам’янського Запорізької області. Ярослав Леонідович народився 26 жовтня 1977 р. в с.Струга, де закінчив школу 1994 р. Строкову службу проходив у Кропивницькому у військах спецпризначення. Герой із першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони. 10 травня 2022-го був мобілізований до ЗСУ, боронив нашу землю в найгарячіших напрямках фронту. Зазнав першого поранення під Соледаром, другого – під Херсоном. Після лікувань знову повертався у стрій. Усі, хто знав Ярослава Майстерчука, запам’ятали його зразковим сім’янином, надійним другом, відповідальним і працелюбним колегою, добрим та порядним чоловіком. У загиблого залишилися мама, дружина, дочка, син, сестра.
l У Пилипківцях Новоушицької громади попрощалися з Борисом ЧАЙКОВСЬКИМ. Воїн загинув при виконанні бойового завдання ще 15 березня 2022 р. в Маріуполі. 17 квітня йому мало виповнитися 22 роки, але тепер навіки 21. Донедавна захисника вважали зниклим безвісти. Рідні щиро вірили, що він живий. Борис народився 17 квітня 2000 р. в с.Рудківці. Навчався в Пилипковецькій загальноосвітній школі та ПТУ №18 в Хмельницькому. 2019 р. проходив службу в Нацгвардії України. У Героя залишилися мама, бабуся і сестра.
l Чемеровеччина знову в скорботі – в боях із ворогом загинув уродженець с.Красноставці Сергій ДЕБЕРЧУК, 1979 р.н. Сергій закінчив місцеву школу, навчався в харчовому коледжі в Кам’янці-Подільському. До війни проживав разом із дружиною та дітьми на Житомирщині, звідки й був мобілізований на початку березня 2022 р. Службу проходив у повітряно-десантних військах на посаді старшого механіка-водія.