ВІЙНА ВБИВАЄ ХОРОБРІ СЕРЦЯ

4 жовтня громада прощалася із ще одним захисником, життя якого обірвала клята війна, – сержантом Олегом МАЗУРИКОМ.

Пан Олег народився 15 січня 1972 р. Здобуття Україною незалежності зустрів під час строкової служби, коли в 1990-1992 рр. був курсантом-матросом і водієм крана військової частини 12685. Удруге до лав ЗСУ повернувся лише після початку повномасштабного вторгнення.

– Він відзначався винятковою працьовитістю. Все життя мав справу з технікою та здобув відповідну освіту, тому проходив службу як начальник контрольно-технічного пункту, – каже заступник командира в/ч А0480 майор Дмитро Сімоненко. – Назавжди запам’ятаю Олега Анатолійовича, який був привітним до людей чоловіком і люблячим сім’янином. Зумів звести будинок – повну чашу. Але, на жаль, йому вже не зустріти там старість…

Серце Олега Мазурика зупинилося 2 жовтня в шпиталі с.Медведівка Черкаської області. У Героя залишилися дружина, донька та батьки. Похований у с.Велика Слобідка.