КАРА НАЗДОЖЕНЕ АГРЕСОРА
Звістки про загибель ще п’ятьох Героїв-земляків чорним покривалом накрили Кам’янеччину, викликаючи сльози і завмирання сердець рідних, близьких і всіх нас. Іще в п’ять разів більше ми хочемо помститися за смерть захисників і прикінчити ненависного агресора.
ЗУПИНИЛОСЯ ХОРОБРЕ СЕРЦЕ «ДАЛЛАСА»
6 листопада на бойовому завданні загинув 42-річний кам’янчанин Олександр ПОПЧЕНКО (позивний «Даллас»), який добровольцем став на захист держави. Свій останній бій Герой провів у с.Вербове Запорізької області, де його смертельно атакував ворожий дрон. «Парадокс «запальнички»… З неї починали, біля неї проводжаємо…» – не стримуючи сліз, кажуть друзі Олександра Леонідовича, згадуючи юні роки, коли вони компанією любителів року збиралися біля Вічного вогню, що в колишньому сквері танкістів.
– Саша був дуже справедливим і добрим, ніколи не вживав спиртного, завжди захищав слабших, – діляться спогадами близькі. – Чому він «Даллас», уже не пригадаємо, але так кличуть його всі ще, напевно, з дитинства. У нього дуже в пошані був рок і музика загалом. Бувало, бере гітару і збирає нас усіх біля «запальнички», просто посидіти, поспівати, також грав у любительському рок-гурті. А ще поважав акторську і журналістську справу, неодноразово знімався у фільмах (здебільшого аматорських). У «Далласа» ще зовнішність така… Українська, розумієте, вуса, козацька чуприна, статна фігура. Він завжди мав чітку громадянську позицію, і зрушити його з неї було нереально. Його приваблювала військова справа, тому непохитність і патріотизм виховали в ньому справжнього українського Героя.
Слова друзів підтверджує і біографія Олександра Леонідовича: 1999 р. проходив строкову військову службу, далі, до 2003 р., служив у ЗСУ механіком, водієм і техніком за контрактом. У березні 2022-го добровольцем вступив до лав ЗСУ, де спочатку служив сапером, а згодом – бойовим медиком. У Олександра Леонідовича залишилися дружина та двоє діток.
ПЛАЧУТЬ ОЧІ, РИДАЄ ДУША…
8 листопада під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку загинув житель с.Колодіївка Назарій СЕМЕНЮК. До лав ЗСУ він вступив у березні 2023 р. і ніс службу на посаді командира взводу 77 бригади ДШВ. Відважний воїн, справжній патріот, люблячий син і чоловік, молодий, добрячий, позитивний і справедливий хлопчина, якого любили і поважали багато людей. Народився Герой 24 березня 1999 р. в с.Писарівка Волочиського району. Згодом родина переїхала в Колодіївку, де й минули його дитинство і навчання в місцевій школі. Для себе обрав почесну професію хлібороба, здобував освіту бакалавра та магістра в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, де паралельно закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта. 2019 р. розпочав трудову діяльність агрономом у Колодіївському господарстві, далі працював агрономом на Черкащині в СТОВ «Прогрес», звідки й був мобілізований у військо. Коли країна опинилася в небезпеці, він без роздумів пішов її рятувати, не шкодуючи себе. Назарій був сповнений сил та енергії, планів та надій, мріяв повернутися до рідних і продовжити мирне життя. Та не судилося. Війна безжально забирає найкращих, тих, хто не міг сидіти вдома, коли рвали на шматки країну.
ПРОВОДЖАЛИ СОТНІ ЛЮДЕЙ НА КОЛІНАХ
Захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, 31 серпня 2023 р. поблизу Бахмуту загинув житель с.Подільське Староушицької громади – головний сержант Микола СТЕПАНЦОВ, командир ремонтного взводу одного з ремонтно-відновлювальних батальйонів. Микола Миколайович народився 17 грудня 1970 р. в с.Гораївка, там навчався у школі, після 8 класу пішов здобувати професію електрика в профтехучилищі. Служив два роки в армії на Тихоокеанському флоті. У 1992-2007 рр. працював електриком на СТОВ «Зоря» в с.Подільське. До 2021 р. їздив на заробітки. 21 листопада 2022 р. призваний на військову службу. Брав участь у бойових діях під Соледаром, Бахмутом. Микола Миколайович вважався зниклим безвісти від 31 серпня. 14 листопада Староушицька громада попрощалася зі своїм Героєм. У нього залишилися дружина та діти.
ОДНОЧАСНІ СУМНІ ЗВІСТКИ
Сьогодні Маківська громада прощається зі своїм полеглим Героєм – 45-річним Володимиром ГАЄВСЬКИМ. Володимир Володимирович 5 листопада під час виконання бойового завдання на Донеччині зник безвісти. А вже 11 листопада підтверджено загибель нашого захисника.
На жаль, це не єдина сумна звістка в громаді, адже 13 листопада загинув ще один Герой – військовослужбовець ЗСУ, мешканець с.Чечельник 41-річний Олексій РЕШЕТНИК. Він боронив наш спокій від окупанта на Донецькому напрямку.