ВОНИ ЛЮБИЛИ ЖИТТЯ
Наші Захисники, які цього тижня знайшли вічний спокій на рідній землі, дуже любили життя. І саме заради життя батьків, дітей, онуків, земляків не пошкодували власного, коли чинили мужній опір окупантам.
РОЗУМНИЙ, ЧЕСНИЙ, НАДІЙНИЙ
23 листопада, виконуючи бойове завдання, загинув мешканець с.Довжок, командир механізованого взводу, старший лейтенант Сергій ГЛАГОВСЬКИЙ. Йому назавжди 52. На війну Герой потрапив у березні ц.р. Свій останній бій провів біля Кліщіївки на Донеччині.
– Сергій дуже любив це життя, – зі щемом у серці ділиться один із друзів і тезка загиблого. – Розумний, чесний, надійний, патріот. Найбільше він любив сім’ю, якій приділяв весь вільний час. А ще Сєрий мав СТО, захоплювався автомобілями і був дуже справедливим до всіх, хто приїжджав на його станцію. Не давав марних обіцянок, завжди допомагав, чим міг, навіть якщо просто порадою. Не розумію, як ми будемо жити без таких людей…
У Сергія Олександровича залишилися дружина, донька та син.
СЕРЦЕ ВОЇНА НЕ ВИТРИМАЛО
26 листопада в лікарні зупинилося серце 45-річного стрільця Володимира КИСИЛІВСЬКОГО із с.Ріпинці.
– Невимовно боляче втратити найближчу людину, – крізь сльози розповідає донька Олександра. – Тато був найкращим з усіх, кого я знаю. Щирий, люблячий, турботливий. Пам’ятаю, часом прокинеться вдосвіта, побіжить у магазин, принесе мені свіжої кави, скаже: «Донечко, я ж знаю, що ти саме таку вранці любиш!». А як він обожнював онука… Здавалося, готовий був зіроньку з неба для нього дістати. Тато був безвідмовним. Пішов добровольцем, служив водієм, йому не обов’язково було їхати на нуль, але побратими попросили, і він поїхав. Уперше була контузія. Вдруге виїзд закінчився поламаними ребрами. Втретє – осколковими пораненнями, що навіть не хотів звертатися у шпиталь. Але ставало гірше, і в один день серце не витримало…
У Володимира Петровича залишилися батьки, дружина, донька та внук.
ПІШОВ ІЗ ФРОНТУ У ВІЧНІСТЬ
Трагічна новина надійшла з фронту на Дунаєвеччину. 3 листопада 2023 р. пішов у вічність 31-річний Анатолій КОРОЛІВСЬКИЙ. Пішов так, як ідуть усі справжні Вої-ни – під час виконання бойового завдання на Луганщині, звільняючи рідну землю від окупанта. Народився Анатолій Анатолійович у с.Воробіївка, де минули дитячі, шкільні та юнацькі роки. Навчався і працював у Тернополі, далі одружився. Мав багато планів на майбутнє, але коли надійшла повістка, пішов захищати Батьківщину. У нього залишилися дружина, мати, двоє діток і три сестри.
ДЯКУЄМО ЗА ЖИТТЯ!
«Провели нашого Героя в останню путь… Сум, жаль, скорбота, туга, велика печаль для батьків, рідних, друзів, односельців, земляків, членів нашої громади. Вічна пам’ять тобі, наш друже! Дякуємо за життя!» – такими словами із сумом діляться земляки Богдана СОБАЧИНСЬКОГО.
25-річний мужній захисник із с.П’ятничани Гуківської тергромади загинув 22 листопада 2023 р. на Донеччині при виконанні службового завдання. Богдан Олегович у перший же день війни, 24 лютого 2022 р., добровільно став на захист Вітчизни. Він був життєрадісним, щирим і чуйним, завжди готовим прийти на допомогу. Жодні слова не можуть утамувати біль втрати, ніхто не замінить батькам сина, родині – чоловіка, брата…