ВІДВАЖНО БОРОНИЛИ РІДНУ ЗЕМЛЮ…

Наші Герої-земляки без остраху і сумнівів пішли давати відсіч нахабним окупантам та відважно боронили рідну країну. І тепер рідна земля, скроплена сльозами родин і близьких загиблих, приймає ще п’ятьох своїх синів.

УСЬОГО 23 РОКИ…

Коли розпочалася війна, не зміг стояти осторонь і без сумніву пішов захищати рідний край житель с.Завалля Олександр БАЛАН. 11 грудня Олександр Петрович поклав своє життя за Україну під час виконання бойового зав­дання на Бахмутському напрямку. 23-річний Герой був працьовитим, добрим, щирим, справжнім патріотом свого краю, з великою душею і відкритим серцем. У с.Завалля здобув середню освіту, після вступив до кам’янецького профтех­училища №14, де здобув професію елект­рика. Із сестрою проживав у тітки в рідному се­лі, адже ще в 10 років залишився без матері. Мав ще багато планів, мрій, надій, та кляті окупанти все знищили…

ГАРНИЙ СІМ’ЯНИН, ВІДВАЖНИЙ ВОЇН…

Додому, в с.Нефедівці Старо­ушицької громади, повертається на щиті Андрій ДИВДИК. Андрій Іванович народився 6 березня 1995 р. в с.Нефедівці, 9 років провчився в місцевій школі. Ріс у багатодітній сім’ї, тому був помічником для матері. Всі в селі його знали як працьовитого хлопця. 2010 р. вступив до Кам’янець-Подільського професійно-художнього ліцею, де здобув професію кухаря. Життя Героя було не з легких, тому поїхав працювати трактористом у фермерське господарство «Макосад» Чернівецької області. Там познайомився з майбутньою дружиною Іриною, в них народилася чудова донечка Єва. Разом із сім’єю Андрій придбав будинок у с.Слобідка-Смотрицька. У травні 2023-го був мобілізований, служив командиром аеромобільного відділення однієї з військових частин. Загинув 16 грудня 2023 р. в смт Білогорівка на Луганщині, виконуючи бойове завдання. Під час мінометного обстрілу Герой зазнав поранення, несумісного з життям.

ВІЙНА ЗАБРАЛА СИНА ТА БАТЬКА

Унаслідок ворожого мінометного обстрі­лу 14 грудня загинув, виконуючи бойове завдання за призначенням у районі селища Південне на Донеччині, кам’янчанин – молодший сержант Григорій ГОРОБЕЦЬ. Герой-захисник народився 12 червня 1981 р. В травні ц.р. став до лав ЗСУ за конт­рактом. Служив командиром мотопіхотного відділення однієї з військових частин.

– Григорій народився на Тернопільщи­ні, в селі Загір’я. Його батько працював у Ка­м’янці в автоколоні. Тож родина отримала спочатку місце в гуртожитку, а потім – квартиру в місті, – розповідає чоловік сестри загиб­лого. – Закінчив ЗОШ №10, а згодом їздив на заробітки, де займався переважно будівельною справою, виконував ремонти. Він мав звичайні плани. Хотів повернути­ся та відремонтувати будинок. Можливо, хотів чогось ще, але війна змінює людей. Прига­дую, коли востаннє з ним спілкувався, то Григорій сказав, що гроші в житті не означають нічого.

У загиблого залишилися батько та донька.

ФАТАЛЬНИЙ ОБСТРІЛ

Чемеровеччина втратила ще одного Героя-захисника. На війні загинув житель с.Красноставці Руслан КОНТСЬКИЙ. Руслан Олександрович народився 3 липня 1975 р. на Ка­м’янеччині, в с.Дов­жок, тривалий час проживав у Красно­ставцях. Строкову військову службу проходив у 1993-1995 роках на посаді командира відділення радіолокаційної станції. 1 березня 2022 р. вступив до лав ЗСУ за мобілізацією, аби боронити рідну землю від окупанта. Вірний присязі Руслан Контський за­гинув 16 грудня в районі с.Берестове Донецької області під час обстрілу з проти­танкового ракетного комплексу військовими формуваннями рф. Сьогодні його ховають у Красноставцях.

ДОБРОВОЛЕЦЬ ІЗ ПЕРШИХ ДНІВ

16 грудня 2023 р. неподалік від с.Синьківка на Харківщині під час виконання бойового завдання загинув мешканець Дунаєвеччини – головний сержант Григорій БОРОВИК. Григорій Володимирович зазнав поранень, несумісних із життям. Гірко та дуже боля­че втрачати наших захисників, але вій­-на забирає найкращих… Григорію було 54 роки… Він віддав найдорожче – своє життя, аби Україна була вільною та незалежною. До війни Григорій Боровик мешкав у с.Мала Побіянка, був в АТО, з перших днів війни добровольцем став на захист рідної країни.