КРИВАВИЙ ВІДЛІК ВІЙНИ
Страшна війна продовжує вести свій кривавий відлік. Вона ламає людські долі та приносить із собою лише горе. Щодня ми платимо дуже високу ціну за наші свободу і незалежність.
ДЕНЬ, ЯКОГО НЕ МАЛО БУТИ
l Чемеровеччина зі скорботою сповістила про загибель земляка Ростислава ВЕЛИЧКА. Ростислав Валентинович народився 17 травня 1974 р. на Волині, проживав у Чемерівцях, де й навчався у школі №2. Проходив строкову службу в 1992-1994 рр. на посаді старшого оператора тактичних ракет. 31 серпня 2023 р. призваний на військову службу за мобілізацією у в/ч А2641. Вірний військовій присязі, Ростислав Величко загинув 29 лютого 2024 р. в районі с.Бердичі Донецької області під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини.
l Цього ж дня, 29 лютого 2024 р., поблизу с.Терни Донецької області сталася ще одна трагедія, і Смотрицька громада втратила земляка – 47-річного Дмитра ШВЕЦЯ із с.Лисогірка.
ЛЮДИ ДОВІРЯЛИ СОКРОВЕННЕ, КРАЇНА ДОВІРИЛА ЗАХИСТ
28 лютого в результаті ворожого обстрілу в районі с.Вільшана Куп’янського району Харківщини, виконуючи бойове завдання, загинув стрілець Олександр НЕЧАЄВ. Юридична спільнота міста втратила колегу, кам’янецька громада – гідного сина. Герой народився 11 червня 1978 р. У ЗСУ військову службу за мобілізацією розпочав із жовтня 2023 р. Добрий, порядний, людяний, відкритий, дуже скромний і миролюбний, – так про нього відгукуються колеги з міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, де Олександр Валерійович певний час працював залученим юристом на «Телефоні довіри», а згодом – фахівцем із соціальної роботи. Ще була в нього робота в Державній виконавчій службі, в РАЦСі та соццентрі «Турбота».
– Сашко був дуже надійною людиною, другом, на якого завжди можна було покластися, – згадує друг і колега захисника В’ячеслав. – Любив рибалити, у житті – щирий та виважений у складних ситуаціях. Єдиний син у мами…
ЖИТТЯ ОБІРВАВ ВОРОЖИЙ МІНОМЕТ
Учора в останю путь провели 35-річного кам’янчанина, солдата Романа КАМІНСЬКОГО, який 28 лютого загинув у боротьбі із загарбниками. Роман Ігорьович народився 13 травня 1988 р. в Кам’янці-Подільському. Здобув середню спеціальну освіту та працював на різних підприємствах міста. Проте окупанти змінили звичний стан справ. У січні минулого року Роман був мобілізований до ЗСУ, де став на захист Батьківщини як радіотелефоніст стрілецького взводу.
– Роман – працьовита та дуже щира людина. Спочатку був вантажником, а перед потраплянням до війська розвозив по місту товар, – розповідає хрещений батько загиблого Віктор. – Улітку мало бути 2 роки, як Роман одружився. Він дуже хотів жити, мав багато планів, зокрема мріяв про появу дітей. Але не судилося.
Із теплотою згадує нашого Захисника й однокласниця його мами пані Анжела:
– Пам’ятаю його ще маленьким хлопчиком. Виховувався у віруючій родині, завжди був чуйним. Допомагав батькам. Його батько пішов із життя через важку хворобу. Рома був хорошою людиною, і, на жаль, війна забирає в нас найкращих.
Роман Камінський загинув унаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання в районі с.Богданівка Бахмутського району. У Героя залишилися дружина, мама та молодший брат.
ЗА СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Маківська громада втратила ще двох своїх синів.
l Під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку 1 березня загинув маківчанин Ігор ДОЗОРЕЦЬ. Воїну, який мужньо захищав рідну землю від окупанта та віддав найцінніше – життя, 23 березня мало виповнитися 45 років…
l 27 лютого на Запоріжжі в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув бойовий медик із с.Слобідка-Рахнівська Анатолій ОПОЛЬСЬКИЙ.
Анатолію Леонідовичу назавжди 46… В останню путь його провели односельці 4 березня.
ПОХОВАЛИ ЧЕРЕЗ 9 МІСЯЦІВ
Уродженець с.Крушанівка Староушицької громади 39-річний Віталій ЦЬОМКО загинув ще 19 червня 2023 р., але лише тепер надійшло офіційне сповіщення про його смерть від Бердичівського РТЦК і СП після певних дій. За словами земляків, Віталій був людиною прекрасної душі, відкритого і доброго серця. Він жив, радів світу, дружині, двом синам, людям, які оточували його. І ось майже через 9 місяців після загибелі, 5 березня, Героя поховали. Траурний кортеж рухався з м.Бердичів до рідної домівки в с.Садки Семенівської тергромади, де проживав захисник.