ВІЙНА ЗАБИРАЄ СЕРЦЯ
Перестають битися серця сміливих, відважних воїнів, які віддають життя за свободу і незалежність нашої держави, але ніколи не обірветься струна пам’яті про наших Героїв-захисників.
«ТАНЦОРЕ», СПОЧИВАЙ ІЗ МИРОМ…
Талановитий. Саме цим словом описують кам’янчанина Миколу ТОМАЙЧУКА (позивний «Танцор») усі без винятку друзі, рідні, учні, колеги, побратими і знайомі. Усі, хто знав Миколу Анатолійовича, не можуть оговтатися від новини, що 12 березня зупинилося його серце. Із перших днів повномасштабного вторгнення Герой захищав країну на північно-східному (Сумському) напрямку. В мирному житті чоловік був професійним хореографом, керував студією, мандрував країнами світу, демонструючи українську культуру. Російське вторгнення змусило перервати культурну діяльність. Та позивний, який відображав творчу натуру Миколи Анатолійовича, супроводжував його і на фронті.
– Кожний із наших студентів – вихованців Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв – рідна дитина. І коли з кимось біда, то для всіх нас велике горе, – пише про Героя викладачка КПФККіМ Ольга Чорнобиль. – Микола Томайчук – найкращий випускник хореографічної спеціалізації. Він завжди був у пошуку чогось нового, нестандартного, креативного, сучасного. Коля не цурався ніякої, навіть чорної, роботи. У нього руки росли з правильного місця. Коля одразу пішов на війну… Не можемо повірити. Співчуваємо рідним…
Ще рік тому він ділився планами і розповідав про своє військове завдання – стримувати противника.
«У мене є мрія станцювати танець із шаблями зверху на кремлівському мавзолеї. Як прийнято казати у військових, ми вже – єдиний організм. Звісно, в чоловічому колективі не без спірних питань, але, якщо настає критичний момент, то всі хлопці стають горою один за одного. На нашій ділянці у ворога немає жодних шансів», – йдеться в онлайн-виданні Командування Об’єднаних Сил ЗСУ «Військо України».
Нині відео, де військовослужбовець каже ці слова, поширюють у соцмережах його близькі, дописуючи: «Колю, як же так?..».
– Мистецьке минуле допомогло Колі сильно розвинути лідерські та організаторські якості, тому він завжди з легкістю знаходив підхід до кожного, знав, як правильно спланувати роботу, як налагодити роботу всередині колективу, – розповідають побратими. – Війна не всіх вбиває раптово. Когось вона «з’їдає» роками, відбираючи здоров’я і сили. Як «Танцора», в якого не витримало серце.
Миколі Анатолійовичу було 42 роки. У нього залишилися дружина та донька.
БАХМУТ КОВТАЄ ЖИТТЯ ДАЛІ
l 5 березня поблизу с.Веселе Бахмутського району загинув старший сержант Дмитро КРАВЧЕНКО, житель с.Отроків, що на Новушиччині. Серце Героя зупинилося від поранень унаслідок мінометного обстрілу, завданого противником. Народився Дмитро Олександрович 12 жовтня 1975 р. в м.Красний Луч Луганської області. Герой проходив строкову військову службу за мобілізацією з червня минулого року, був головним сержантом, командиром міномета. Сусіди, односельці згадують Дмитра Олександровича добрим, привітним, щирим чоловіком, який ніколи не відмовляв у допомозі. У загиблого залишилися мати, дружина, діти, внуки, сестра.
l Дунаєвецька громада готується до скорбного прощання – на щиті додому повертається маківчанин Станіслав ХАБОВСЬКИЙ. Ще 25 серпня 2023 р. внаслідок поранень, яких зазнав під час штурмових дій у районі с.Спірне Бахмутського району, Захисник був госпіталізований до Дніпропетровської обласної лікарні, далі – в Київську обласну клінічну лікарню №4. На жаль, 18 листопада 2023 р. його серце зупинилося. Відтоді тривала процедура впізнання та очікування аналізу ДНК. Сьогодні, 14 березня, йому мало би виповнитися 35 років…