ЯКБИ НЕ ВІЙНА…
Безжальна війна продовжує забирати тих, хто мав би ще виховувати дітей, бути надійною опорою для дружин і батьків, будувати майбутнє України. Якби не війна…
ФРОНТ ЗАБРАВ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЯ
На жаль, у середу громада оплакувала ще одну втрату. Додому на щиті повернувся кам’янчанин, старший лейтенант, командир взводу Дмитро МУДРИЙ. Дмитро Григорович народився 6 березня 1978 р. в Кам’янці-Подільському. Здобув вищу освіту, перед повномасштабною війною працював водієм. До лав ЗСУ потрапив торік у травні, коли розпочав військову службу за мобілізацією.
– Не дивно, що цивільна професія була саме такою, адже він дуже любив автомобілі. До авто Дмитро був ідеальним, – розповідає Денис, друг загиблого. – Ми жили по сусідству, і можна сказати, що я виріс біля нього. Дуже добрий – ніколи, нікому і ні в чому не відмовив. Яка б у нього не була ситуація в житті, приходив на допомогу. Міг віддати останнє.
Дмитро Мудрий, учасник бойових дій на запорізькому напрямку, помер 14 травня у Хмельницькій обласній лікарні. У Героя залишилися син, сестра та батьки. Поховали Захисника на міській Алеї Слави. Йому назавжди 46 років.
ОСТАННІЙ АКОРД – НА ЗАПОРІЖЖІ
Стало відомо про загибель ще одного Героя – Віталія ДЕРЕВ’ЯНКА, який загинув 27 липня 2023 р. в с.Вербове Запорізької області. Віталій Вікторович народився 5 серпня 1978 р. в м.Івано-Франківськ, згодом із сім’єю переїхав у с.Отроків, навчався в місцевій школі. Потім – у Кам’янець-Подільському училищі культури за спеціальністю «Народні інструменти». Після закінчення навчання переїхав у м.Львів, одружився, працював художнім керівником, викладачем у Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва м.Львів. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Служив у 14-й бригаді Національної гвардії України «Червона Калина». У Героя залишилися батьки, дружина, син, донька.
БЕЗ ВАГАНЬ СТАВ НА ЗАХИСТ
10 травня в с.Фурманівка Слобідсько-Кульчієвецької громади прощалися із земляком, Героєм Валерієм ДЕЛЕЧУКОМ. Валерій Іванович, взявши до рук зброю, без вагань став на захист української землі. Попереду було багато планів і мрій, яким уже не судилося здійснитися… Його серце зупинилося. Йому назавжди 49. Справжній патріот, вірний захисник України – таким він назавжди залишиться в пам’яті земляків.
СЛУЖИВ ДОВГО І З ЧЕСТЮ
Небесне військо прийняло ще одного Героя, мешканця Чемерівців – 36-річного Антона ЩУРА. Антон Вікторович проходив свого часу і строкову службу, і службу за мобілізацією (2015-2016 рр.), і за контрактом (2017-2019, 2020-2021, із 13 січня 2022 р.). Брав участь в АТО/ООС. Загинув Захисник 4 травня 2024 р. в районі с.Спірне Бахмутського району під час виконан-ня бойових завдань. У Героя залишилися батьки, брат, дружина та донечка Олександра.
ФАТАЛЬНИЙ БІЙ У ВЕЛИКДЕНЬ
Коли вся країна святкувала найпрекрасніше свято Пасхи, уродженець селища Дунаївці Олександр ВЕЛИКИЙ прийняв свій останній бій. Проявивши найкращі якості безстрашного та вмілого бійця, під час ворожого обстрілу 5 травня в районі c.Вільшана Куп’янського району Харківської області наш Захисник загинув. У Героя залишилися дружина, донечка, батьки, бабуся з дідусем, рідні.
ЧЕКАЛИ З НАДІЄЮ, АЛЕ…
Жорстока війна принесла ще одну сумну звістку на Дунаєвеччину. Став у стрій Небесного легіону Сергій КВЯТКОВСЬКИЙ із с.Чаньків, 1990 року народження. Від 30 червня 2023 р. Герой вважався безвісти зниклим. Тривали довгі пошуки, та, на жаль, підтвердилося найгірше. Захисник провів останній бій поблизу м.Кремінна Луганської області, де загинув під час ворожого артилерійського обстрілу. У Сергія Леонідовича залишилися батьки, дружина, двоє синів, брат і сестра.
МАКІВ УКОТРЕ В ЖАЛОБІ
Мешканці Маківської громади попрощалися з полеглим Воїном Ігорем ЯСІНСЬКИМ. Ігор Іванович народився 17 січня 1991 р. в с.Чечельник. У результаті активних штурмових дій противника, гідно виконуючи свій обов’язок, 17 квітня 2024 р. під час виконання завдання на Донеччині, в с.Калинівка, наш Герой загинув.