РІЗНІ ДОЛІ – ОДНА МРІЯ
Вони мріяли про вільну і квітучу Україну, спокій для рідних, світле майбутнє для нащадків. Саме тому вирушили на фронт…
НІКОЛИ НЕ СКАРЖИВСЯ
23 травня у шпиталі помер 40-річний кам’янчанин – стрілець Андрій ПАЩЕНКО. Він брав участь у боях на запорізькому напрямку, до останнього був вірним військовій присязі та українському народу, мужньо виконував свій обов’язок – захищав Україну, її свободу та незалежність. Саме мрії про вільну Україну спонукали його піти до війська добровольцем. За словами рідних Андрія, він був товариським і чуйним, ніколи не скаржився, як і його прабабуся – просвітницька діячка Поділля Олімпіада Пащенко. Поховали Героя на Алеї Слави міського кладовища 3 червня.
ПОВЕРНУВСЯ НАЗАВЖДИ
1 червня на рідну землю назавжди повернувся солдат Сергій КИЛИМНИК. 29 травня поблизу Кліщіївки внаслідок ушкодження від вибухів та осколків Сергій Олександрович загинув смертю Героя. Народився він 24 березня 1993 р. в с.Мала Побіянка на Дунаєвеччині. Ще зовсім малими разом із братом залишилися сиротами. Зростати допомагала бабуся. Здобувши освіту, Сергій одружився. Разом із сім’єю в останні роки проживав у Макові. Навесні 2023-го Сергій отримав повістку та відразу став на захист рідної України. Зазнав поранення, лікувався і знову повертався на фронт… У воїна залишилися дружина, двоє дітей і брат.
БОРОНИВ ХАРКІВЩИНУ І УКРАЇНУ
28 травня сумна звістка про загибель Захисника Вітчизни Олександра САВЕРИ надійшла в Гуменецьку громаду. Земляки провели в останню дорогу, віддали останні земні почесті Воїну, який став на захист України, висловили співчуття матері й сестрам. Олександр Васильович народився 16 травня 1981 р. у звичайній подільській родині в с.Гуменці. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут закінчив 9 класів місцевої школи. Далі навчався в Кам’янець-Подільському СПТУ №6, де здобув фах кранівника. Пройшов строкову службу в армії, працював, зокрема в ПП «Весна». 19 грудня 2022 р. був мобілізований. Водій міномета одного з механізованих батальйонів ЗСУ солдат Савера загинув під час виконання бойового завдання, зазнавши вогнепального поранення, несумісного з життям, неподалік від с.Лісне на Харківщині.
ЗУПИНИЛОСЯ СЕРЦЕ ЗЕМЛЯКА
Ще на початку березня 2022 р. до лав ЗСУ був мобілізований Віталій ОЛЕКСІЄНКО із с.Кочубіїв, що на Чемеровеччині. У складі 68 бригади служив у мінометній батареї та мужньо боронив рідну країну від ненависного ворога на Донеччині, Харківщині. Востаннє – під Авдіївкою. З 29 травня 2024 р. Герой захищатиме нас із небес, цього дня його серце зупинилося у шпиталі. Віталій Петрович був надійним, щирим, добрим і порядним, люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, вірним товаришем. Поховали сержанта Олексієнка в м.Бровари.