Неділя, 14 Липня 2024 р.
13 Червня 2024

ЦІНА ВІЙНИ ВЕЛИКА

Наш великий район знову у великій жалобі. Мужні, хоробрі патріоти віддають за майбутнє своєї країни і дітей найцінніше – життя…

ЛЮДИНА СВОЄЇ СПРАВИ

Андрій КАВЕЦЬКИЙУчора міська громада, низько схиливши голови, прощалася з начальником інженерної служби однієї з військових частин ЗСУ капітаном Андрієм КАВЕЦЬКИМ. Андрій Олегович – кам’янчанин. Народився 21 грудня 1991 р., ходив у 9-й садочок, куди пізніше водив і своїх діток, навчався в 17-й школі, освіту військового інженера також здобув у рідному місті.

– Ми з ним із перших днів його мобілізації, коли набирався батальйон у Старокостянтинові в лютому 23-го року. 5 травня ми поїхали на запорізький напрямок, – розповідає побратим захисника Іван Мельник. – Так би мовити, спали під одним дахом, їли з однієї миски. Андрій був дуже добрим і хорошим, як кажуть, людиною свого діла, справжнім професіоналом.

Під час виконання бойового завдання поблизу с.Желанне Очеретинської селищної громади на Донеччині 8 червня Андрій Кавецький загинув. У Героя залишилися батьки, дві сестри і троє діточок.

БУВ У ВСІХ ГАРЯЧИХ ТОЧКАХ

Олександр ГРИГОРЧУК

Захищаючи Україну від російських окупантів, 6 червня поблизу м.Вовчанськ Харківської області загинув Олександр ГРИГОРЧУК із Новоушиччини. Олександр Григорович народився 17 березня 1975 р. в с.Ставчани в багатодітній сім’ї. Згодом, у 2007-2022 роках, проживав у Херсоні. Виїхав з окупованої Херсонщини до Хмельницького в липні 2022-го, в Кам’янці-Подільському пройшов навчання із саперної справи. Герой захищав Батьківщину в складі 36-ї окремої бригади морської піхоти в Донецькій, За­порізькій, Херсонській, Миколаївській, Харківській областях.

 

 

НА ФРОНТ – ЗА ПРИКЛАДОМ БАТЬКА

Сергій ТОКАРСтоячи на колінах, жителі Дунаєвецької громади зустріли командира розвідувального відділення однієї з частин ЗСУ Сергія ТОКАРЯ, який помер 4 червня у шпиталі в м.Дніпро. Народився Герой у с.Великий Карабчіїв, вступив до Вінницького транспортного фахового коледжу, згодом став студентом Донецького фінансово-економічного університету. Був підтримкою та розрадою для батьків. Працював менеджером. У липні минулого року отримав повістку, проходив навчання у Британії. За прикладом батька пішов на фронт, не вагаючись і маючи усвідомлення своєї місії та обов’язку перед рідною землею. Проте ціна війни велика. Під час виконання бойового завдання на донецькому напрямку Сергій зазнав фатального поранення. Йому було лише 28 років… У Сергія залишилися батьки і брат.

КЛЯТА МІНА

Олександр КИФОРИШИНЗахищаючи суве­ренітет і територіаль­ну цілісність України, загинув житель с.Ко­лодіївка Китайгородської громади, навідник механізованого від­ділення однієї з війсь­кових частин ЗСУ сол­дат Олександр КИФОРИШИН. Добрий, енергійний, чесний і дуже працьовитий. 12 вересня захиснику мало б виповнитися лише 38 років. Молодому життю ще б розквітати і цвісти, як ті сади, які Олександр Іванович так любив доглядати. Усі ці роки він присвятив роботі в господарствах громади та сусідньої об­ласті, виростив не один урожай запашних фруктів. Був мобілізований у жовтні 2023 р., а 10 червня ц.р. загинув у Чугуївському районі Харківщини внаслідок мінометного обстрілу противником із прямим влучанням у бліндаж.

 

 

 

ОДИН ІЗ «ВОВКІВ ДА ВІНЧІ»

Сергій БОЙКОСьогодні земляки прощаються із загиб­лим Героєм Сергієм БОЙКОМ із с.Гуменці. У рідному селі він навчався в молоших класах школи, далі, до 9 класу, – в інтернаті с.Залісся Друге. Працював у гуменецькому колгоспі, на ковбасні в Колубаївцях. Уперше потрапив до ЗСУ 2016-го, провоював понад рік на донецькому напрямку. 9 лютого ц.р. був мобілізований, вчився на сапера. У квітні отримав призначення в батальйон «Вовки Да Вінчі». Сергій Володимирович загинув 6 червня під час виконання бойового завдання поблизу с.Вербове Запорізької області. 28 березня йому виповнилося 36 років. У нього залишилися брат із сестрою та 12-річна донька.