Неділя, 14 Липня 2024 р.
27 Червня 2024

ПРИЙНЯЛИ ОСТАННІЙ БІЙ

Кам’янеччина оплакує ще п’ятьох своїх синів, які в жахливій війні, розв’язаній підступним агресором, прийняли останній бій.

ЖИТТЯ ЗАРАДИ МИРУ

Олександр ЗАГОЛД­НИЙВійськовий колектив 143 ОНТЦ «Поділля» сумує через втрату бойового товариша, щи­рого патріота України, справжнього Героя – старшого сержанта Олександра ЗАГОЛД­НОГО. Олександр Петрович народився в Кам’янці-Подільському 5 жовтня 1980 р. Навчався в 6 школі та профтехучилищі, де здобув професію екскаваторника, а згодом оволодів і деревообробною спеціальністю. Працював на пилорамі. У перші дні повномасштабної війни добровільно вступив до лав ЗСУ.

– З Олександром познайомилися в перші дні повномасштабного вторгнення, – розповідає його військовий побратим Андрій. – Разом прийшли в одну частину, пройшли курс навчання і потрапили в один загін Центру розмінування. З червня 2022-го виконували різні завдання на бахмутському напрямку, в Лисичанську, на Херсонщині. На жаль, 20 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу с.Киселівка Херсонської області, Олександр загинув.

Деякий час військовий вважався зниклим безвіс­ти, тепер підтверджено його загибель у ході захисту Батьківщини. Герою навіки 43.

– Ми згадуємо Олександра як надійного друга, професіонала своєї справи, який неодноразово доводив, що він – справжній сапер. Коли Україна опинилася в небезпеці, Саша вчинив як справжній патріот і чоловік – взяв до рук зброю та став у стрій, – продовжує побратим. – Перед нашим поверненням із ротації ми з хлопцями приїхали на місце загибелі Саші та встановили там дерев’яний хрест. І буквально за декілька хвилин на небі з’явилася веселка. Кажуть, що Герої не вмирають, доки про них пам’ятають. Ми ж будемо завжди пам’ятати нашого Олександра.

У Героя залишилися мати, старший брат, племінниця.

ОБІРВАЛОСЯ ЖИТТЯ…

Олег СОЛЯРИК21 червня кам’янецька громада попрощалася зі стрільцем, помічником гранатометника однієї з військових час­-тин ЗСУ – старшим солдатом Олегом СОЛЯРИКОМ, з яким рідні втратили зв’язок 5 вересня 2023 р. Народився Олег Миколайович 26 грудня 1975 р. Строкову службу проходив у 1994-1996 роках. Ще за часів АТО уклав контракт із ЗСУ і протягом 2016-­2018 років служив на посаді старшого водія. Був мобілізований 23 січня 2023 р. На похороні однокласники загиблого з теплотою згадували Олега як добру, світлу, позитивну людину з гарним почуттям гумору. Розповідали, що в Героя є дві доньки і син. Загинув воїн у Донецькій області.

 

ЧЕКАЛИ ЖИВИМ, АЛЕ…

Володимир ВАРФОЛОМЕЄВСоколом злетів у вільне небо ще один Захисник із Кам’янеччини, мешканець Дунаєвецької тергромади – старший солдат, кулеметник Володимир ВАРФОЛОМЕЄВ. Молодий і досвідчений. Скромний і мрійливий. Син, чоловік, брат, друг, односельчанин… Своєю мужністю зупиняв лютого окупанта і захищав кожного з нас! Народився Володимир Броніславович 7 листопада 1979 р. в с.Рачинці Голозубинецького старостинського округу. Зростав у багатодітній сім’ї, де виховувалися троє дітей. 1996 року вступив до Кам’янець-Подільського ПТУ №14, де здобув професію «Слюсар-електромонтажник електрообладнання». Згодом працював на будівництві. Був майстром своєї справи. Володимир мав багато друзів, був добрим, довірливим, чесним і справедливим. Був переконаний, що все повинно бути по со­вісті. 2012-го зустрів своє кохання – познайомився з Альоною, яка виховувала сина. Сім’я проживала в цивільному шлюбі. Восени минулого року Володимир добровільно пішов до військкомату. 17 листопада був призваний до лав ЗСУ. На харківському напрямку, де точилися важкі бої, мужній воїн постійно підтримував зв’язок із рід­ними.16 червня повідомив, що йде на позиції, а 18 червня 2024 р. прийняв останній свій бій у ра­-йоні с.Стариця Чугуївського району Харківської області. Живим із фронту на свого Героя з нетерпінням чекали батьки, цивільна дружина з сином, два брати, молодший з яких ще з 2014 р. несе військову службу.

ЩЕ ОДИН ВІРНИЙ СИН УКРАЇНИ

Василь МАК24 червня родині сповістили про загибель Василя МАКА, який народився в с.Ріпинці Орининської тергромади 28 серпня 1999 р. Василь Романович навчав­ся в Ріпинецькій та Орининській загальноосвітніх школах, Кам’янець-Подільському професійно-технічному училищі. Вперше призваний на війсь­кову службу 6 червня 2019 р. Останнім місцем служби була в/ч А4667. 19 червня 2024 р. зник без­вісти після мінометного обстрілу противника в Харківській області. У Захисника залишилися батьки, сестра і дружина. Працьовитий, товариський, хоробрий і витривалий. Він був хорошим, спокійним, щирим хлопцем, надійною опорою для родини. Поховають Героя на Вінниччині, де він жив із дружиною.

 

 

МУЖНЬО БОРОВСЯ ЗА ПЕРЕМОГУ

Іван ЛАВРОВНа Донецькому напрямку внаслідок штурмових дій із боку противника 20 червня загинув Іван ЛАВРОВ із с.Шатава Маківської громади. Іван Миколайович народився 16 червня 1993 р. До служби у війську працював різноробом у Шатаві. Після мобілізації мужньо захищав рідну землю від окупанта та віддав найцінніше – життя. У Захисника залишилися мати, дві сестри та два брати.