ОНУК МРІЄ СТАТИ ВІЙСЬКОВИМ ІНСТРУКТОРОМ

Наш онук Артем ПЕТ­РОВСЬКИЙ, незважаючи на зовсім юний вік, із перших днів повномасштабного вторг­нення разом із друзями, такими ж молодими патріотичними хлопцями, поїхав до Києва, аби захища­ти Україну від ворога. Його і таких, як він, мож­на назвати справжні­ми Героями сучасності. Воюючи в «Карпатсь­-кій Січі», хлопці пока­зали надзвичайний приклад мужності та самопожертви. Навесні 2022-го Артем зазнав важких поранень, втратив одну ногу, інша також була поранена. Напевне, лише Бог, надзвичайна мужність і жага до життя допомогли йому з поля бою дістатися до побратимів, які вивезли з-під обстрілу та доправили до медиків. Він пережив 14 складних операцій і досі перебуває на реабілітації: спочатку – в Україні, а нині – за кордоном, у Франції. В соціальних мережах люди організовували збори, друзі та всі, хто знає Артема, допомагали, як могли.

Але перед нами через недосконалість законодавства постали нові складні виклики. Ані статусу УБД, ані офіційного підтвердження про інвалідність через реабілітацію Артема за кордоном ми не могли оформити. Понад два роки ходили з кабінету в кабінет і ніяк не могли зрушити ту «бюро­кратичну кригу».

Проте сьогодні ми прийшли до міського голови Михайла ПОСІТКА, щоб подякувати йому та всім причетним за небайдужість, завдяки чому вже отримали певні результати. Артему надано групу інвалідності. Активно працюємо над отриманням статусів УБД та інваліда війни.

Дякуємо міському голові й депутатському корпусу Кам’янець-Подільської міської ради за підготовку і направлення офіційного звернення до Мінветеранів. Дякуємо фахівцям Міністерств охорони здоров’я та ветеранів за просування питань Артема сьогодні. Висловлюємо вдячність лікарям, МСЕК. Усім, хто дзвінком чи листом клопотав за нашого Артема, щира подяка.
Справа ще не завершена, але основний етап ми вже пройшли й віримо, що все вдасться.

Нашим захисникам дуже важлива підтримка суспільства. Вони там не шкодують свого життя за нас. А ми тут, у тилу, маємо дбати про них. Особ­ливо про тих, чийому здоров’ю завдано непоправної шкоди. Знаємо із соцмереж про відкриття реабілітаційного відділення в Кам’янці. Це – правильна справа. Ми так хочемо, щоб Артем незабаром після реабілітації повернувся додому, щоб міг самостійно пересуватися і приносити користь Україні. Мріє стати військовим інструктором. Повірте, він про це постійно каже.

Світлана та Василь ПЕТРОВСЬКІ.