ЗА МИР, ЗА ПЕРЕМОГУ, ЗА СВОБОДУ
Страшна війна без жалю забирає життя наших захисників, мужніх земляків, які боронять українську державу від російського окупанта. І болючі звістки про загиблих Героїв не припиняють надходити…
ПОЛЯГЛИ У БОЮ ПІД КУРСЬКОМ…
l На щиті додому повернувся наш земляк – солдат Артем БОГАЧ. Народився Артем Іванович 27 грудня 1994 р. в Кам’янці-Подільському. Був надзвичайно вольовим, не боявся роботи, постійно шукав себе, вчився і запалював своїм оптимізмом і ентузіазмом людей навколо. 2015-го року проходив строкову військову службу. У мирному житті працював на міжнародних перевезеннях. Від 8 січня 2024 р. мобілізований, служив сапером інженерно-саперного відділення однієї з військових частин ЗСУ. 12 серпня в зоні ведення бойових дій, отримавши поранення, несумісні з життям, поблизу с.Мартинівка Суджанського району Курської області РФ, сапер загинув. 19 серпня міська громада провела Артема Богача в останню путь. У Героя залишились мама, батько, сестра.
l З поля бою до лав Небесного війська приєднався наш земляк – старший сержант Анатолій ТРИШНЕВСЬКИЙ. Народився Анатолій Михайлович 17 грудня 1981 р. Вперше до лав ЗСУ потрапив 2000 р. як строковик, у 2015-2016 рр. проходив службу за мобілізацією на посаді снайпера, а від липня 2017-го до січня 2022 р. служив за контрактом. Від першого дня повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 р. – проходив військову службу за мобілізацією, був головним сержантом інженерно-саперного відділення однієї з військових частин ЗСУ. Анатолій Тришневський в бою за нашу Перемогу загинув 12 серпня, отримавши поранення, несумісні з життям, поблизу с.Мартинівка Курської області. Поховали захисника 18 серпня на Алеї Слави міського кладовища.
l Цього ж дня земляки попрощалися і з третім сапером, який загинув того ж 12 серпня поблизу того ж села Мартинівка на Курщині – старшим солдатом Миколою СОРОКОЮ. Микола Олександрович народився 11 вересня 1983 р. у с. Слобідка-Смотрицька, що на Чемеровеччині. У 2002-2004 роках проходив строкову службу, протягом 2014-2015 – брав участь в АТО. З початку повномасштабної війни Микола Олександрович став на захист рідної землі. Був сапером інженерно-саперного відділення однієї з військових частин ЗСУ. Перебував у гарячих точках на південному та східному напрямках. Він був витривалим і хоробрим воїном. Жорстокий ворог назавжди відібрав у родини найдорожчого сина, батька, чоловіка, брата.
l З болем Чемеровеччина сприйняла звістку і про загибель Олександра ОЛІЙНИКА. Олександр Анатолійович народився 28 липня 1974 р. у с.Бережанка, де навчався у школі. Фах машиніста холодильних установок здобув у Хмельницькому ПТУ №40. Працював у Чемеровецькому хлібокомбінаті, згодом з батьком – на пилорамі. У травні 2024 р. Олександр був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив навчання у Кам’янці-Подільському, пізніше переведений у м.Житомир в 95-у десантно-штурмову бригаду. «Спочатку сестра, тоді батько, мама, а тепер ТИ… Круг-лими сиротами в цьому світі залишилося двоє племінників. Світла і вічна пам’ять тобі, жодні співчуття тебе не повернуть», – написала у соцмережах Ганна Проців, після того як 18 серпня під час стрілецького бою на Курському напрямку Олександр Анатолійович загинув.
ЗА РІДНУ ЗЕМЛЮ
15 серпня на Алеї Слави міського кладовища знайшов вічний спочинок солдат В’ячеслав НАТОПТА. Народився В’ячеслав Миколайович 30 квітня 1982 р. у Маріуполі. 2022-го переїхав у Кам’янець-Подільський з дружиною. 10 травня 2024 р. був мобілізований і служив водієм в одному із десантно-штурмових батальйонів. 7 серпня В’ячеслав Миколайович загинув в бою у Сумській області під час атаки ворожого БПЛА, отримавши несумісні з життям поранення. У Героя залишились матір і дружина.
«НАСКІЛЬКИ МУЖНІМ І ВІДВАЖНИМ ТИ БУВ…»
«Світла і вічна пам’ять Тобі, Сергію! Ти зростав і жив поруч з нами, а ми не усвідомлювали або й не замислювалися наскільки мужнім, відважним, рішучим Ти був, пробач! Боляче і невимовно сумно… Щирі співчуття і доземний уклін батькам, родині. Нехай Господь прийме Тебе до Небесних янголів! Дякуємо за захист! Вічний спокій душі Твоїй, наш Герою!» – такий допис у соцмережах зробила кам’янецька режисерка Інна Семенків, дізнавшись про загибель захисника України Сергія КУДРИНЕЦЬКОГО.
Сергій Анатолійович народився 5 грудня 1982 р. у с.Ружа, що на Чемеровеччині, там закінчив початкову школу, далі продовжив навчання у Зарічанській ЗОШ. Протягом 2000-2005 рр. навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом. 26 червня 2019 р. призваний на військову службу, був сапером, проходив навчання в Німеччині. З початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю та став на захист України. Захисник перебував у найгарячіших точках на південному та східному напрямках. 12 серпня 2024 р. Сергій Анатолійович загинув, отримавши поранення несумісне з життям.
НА ВІЙНІ – З ДРУГОГО ДНЯ…
«18 серпня 2024 р. під час виконання бойового завдання в районі м.Костянтинівка на Донеччині, героїчно загинув наш побратим, солдат Дмитро КУХАРИШЕН. Його життя трагічно обірвалося внаслідок підступної атаки ворожих FPV-дронів і мінометного обстрілу. Вже на другий день після початку повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України, обравши шлях сапера» – повідомили в 143 ОНТЦ «Поділля».
Дмитро Вадимович народився 11 квітня 1998 р. у с.Жабинці на Чемеровеччині. Жив і навчався в Чемерівцях, у Кам’янець-Подільському професійно-технічному коледжі здобув професію водія-кранівника. З 2015-го проживав у с.Почапинці, тут одружився та став батьком. Строкову службу проходив у прикордонних військах. Після повернення працював у ТОВ «Оболонь-Агро». У Героя залишились батьки, дружина і маленька донечка.
БУВ ЩЕ ТАКИМ МОЛОДИМ…
На Сумському напрямку в боях за Україну загинув 22-річний солдат В’ячеслав ПОКОТИЛО. Народився В’ячеслав Миколайович 17 вересня 2001 р. в с. Рогізна Китайгородської тергромади. Закінчивши школу у рідному селі, будував купу планів, створив сім’ю, переїхав до Кам’янця, хотів йти вчитися далі, та не встиг… Бо країна кликала на порятунок, і він без вагань пішов очищати від ворога українську землю. Ні доволі юний вік, ні інші жодні обставини не зупинили хороброго хлопчину, який був прийнятий на військову службу 9 травня 2023 р., виконував військовий обов’язок на посаді майстра ударних безпілотних авіаційних комплексів. З усіх сил боровся за перемогу, за неї і поліг під час виконання бойових завдань 9 серпня поблизу селища Кияниця. 16 серпня Героя поховали на Алеї Слави міського кладовища.
ВІЙНА ПОВІЛЬНОЇ ДІЇ
Після тривалого лікування внаслідок важкого поранення, отриманого під час бойових дій, помер 36-річний житель с.Слобідка Залісецька Маківської тергромади Микола ГОРБАТЮК. 15 серпня відбулась церемонія прощання із захисником в с.Тинна Новодунаєвецької громади.
ЗА ПЕРШИМ ПОКЛИКОМ – НА ЗАХИСТ
Не думаючи про власну безпеку, за першим покликом став на захист своєї країни Олексій ДАНИЛКО з Новодунаєвецької тергромади. А 15 серпня 2024 р. у с.Невське Сватівського району Луганської області, внаслідок мінометного обстрілу, Захисник загинув. Йому назавжди 40…