У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПОБАЧИЛИ КРИМ ОЧИМА ГРОМАДЯНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ
У центрі Хмельницького 23 серпня правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку та пропонували містянам написати листи політичним в’язням.
Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» – це 48 світлин та інформаційних площин, які були викладені на площі перед ТЦ «Дитячий світ» у формі кримськотатарського герба – тамги. Експозиція об’єднала фотографії, що були зроблені громадянськими журналістами, які ризикуючи своїм життям, фіксували незаконні арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.
За десять років окупації півострова Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще 2014 року, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів. Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.
– Метою фотовиставки є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада. На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Це майже 100 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом. Виставка присвячена 10-й річниці російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території, – зазначила Вікторія НЕСТЕРЕНКО, правозахисниця, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.
Здебільшого громадянські журналісти це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які вимушені працювати анонімно. За десять років окупації багатьох із них було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст «Радіо свобода» Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.
За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань. Протягом 2022-2023 років Центром прав людини ZMINA було зафіксовано 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.
Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, все активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатись про всі ті звірства, що вчинялись росіянами на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення.
– Російська Федерація в Криму системно переслідує не тільки активістів, журналістів, блогерів і й взагалі всіх цивільних людей, які публічно намагаються виразити свій спротив окупації. З самого початку окупації Криму з 2014 року ми в Кримській правозахисній групі документуємо ці факти. Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року рівень тиску на громадських активістів в Криму збільшився в рази. Окупанти почали ще більш активно фабрикувати кримінальні справи проти цих людей. Ситуація ускладнюється тим, що з лютого 2022-го в кримські СІЗО почали привозити та ховати від світу активістів, журналістів та волонтерів з новоокупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Деякі з цих людей утримуються вже більш ніж два роки за ґратами. При цьому до них не допускають ані рідних, ані адвокатів. Ці жертви насильницьких зникнень системно зазнають нелюдського поводження в кримських СІЗО, – підкреслила Ірина СЄДОВА, дослідниця Кримської правозахисної групи;
За даними Представництва Президента України в АР Крим, за станом на сьогодні 218 осіб незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких – кримські татари. Більшість з них були переміщені до колоній і в’язниць на територію Росії. Статистика щодо політв’язнів говорить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу. Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують Україну і дуже активно про це говорять. Крим – це місце формування корінного кримськотатарського народу, їхня колиска. Російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагається їх знищити, згноїти в тюрмах і тому ці люди готові активно відстоювати право на спокій та мир для своєї землі.
Під час проведення фотовиставки на плоці перед ТЦ «Дитячий світ» працював інформаційний намет, у якому хмельничани та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції «Листи до вільного Криму». Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з видами Криму і звернутись зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи будуть передані у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи із щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.
Довідка
*Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» експонується у п’яти обласних центрах – Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки – ГО «Центр інформації про права людини» (ZMINA) за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.