ЖИТТЯ, ЗРУЙНОВАНІ ВІЙНОЮ
Кожен Герой, який віддав своє життя за Батьківщину, – це втрата не лише для рідних і близьких, це втрата для всієї нації.
СТАВ НА ВІЧНУ ВАТРУ
Першими трагічну звістку про загибель старшого солдата Андрія ГОРОХОЛІНСЬКОГО повідомили пластуни.
Зокрема, голова Крайової пластової ради Юрій Юзич у соцмережах написав: «На фронті загинув один із найкращих пластунів-розвідників у Силах спецоперацій – 42-річний Андрій Горохолінський (пластове псевдо «Че Гевара»). Майже всі останні 10 років на війні».
Висловився і кам’янчанин Павло Білоус (позивний «Кабул»): «Ненавиджу пацаків!!! Загинув мій вихованець, друг і побратим «Че Гевара». Він грав зі смертю і вигравав декілька разів… Тепер він у Вальгаллі з іншими енгеріями: Гризуном, Старим, Слайдером, Гартіком, Салом і тисячами інших. У мене немає слів, щоб висловити весь той жаль, смуток і ненависть…».
Народився Андрій Володимирович 30 травня 1982 р. в Кам’янці-Подільському. Ще 15-річним юнаком вступив до Пласту в рідному місті. Вихованець гуртка «Вовки» підготовчого куреня ім.Устима Кармелюка. Пластову присягу склав 1 травня 1999 р. З вересня 2000-го навчався на філософському факультеті ЛНУ ім.І.Франка. Співзасновник, ідейний і творчий натхненник бренду пластового однострою «Залізний Вовк». У 2014-2016 рр. воював у складі добровольчого батальйону «Гарпун», який спеціалізувався на контрдиверсійних і розвідувальних операціях. А з січня 2017-го по квітень 2020 р. служив за контрактом. Після звільнення з війська працював у компанії «Українська броня» та їздив за кордон на роботу. Із 24 лютого 2022 р. мобілізувався до лав ЗСУ. Ніс службу на посаді старшого оператора-вогнеметника відділення групи спецпризначення. Брав участь у боях на різних фронтових напрямках. Декілька разів зазнавав поранень і травм. Загинув Воїн 23 вересня 2024 р. в зоні ведення бойових дій у Харківській області, зазнавши несумісних із життям поранень унаслідок застосування FPV-дронів. У Героя залишилися дружина і син.
ВІРНИЙ ПРИСЯЗІ!
20 вересня під час виконання бойового завдання поблизу с.Новоандріївка Пологівського району Запорізької області загинув Тарас БОРОВЕЦЬ. Тарас Іванович народився 9 березня 1989 р. в с.Солобківці, але разом із сім’єю в останній період свого життя проживав у Дунаївцях.
Наталія Блажієвська написала у фейсбуку:
«…Жодні слова у світі не зможуть загоїти рану близьких людей. Тарас був командиром, побратимом мого брата, він виніс брата з поля бою. На жаль, брат загинув від травм, але я все життя буду вдячна Тарасові, що тіло брата вдома. Низький уклін тобі, Герою!».
25 вересня Героя поховали в рідному селі.
ЄДИНИЙ СИН У БАТЬКІВ
19 вересня під час виконання бойового завдання в с.Алісівка Харківської області загинув ще один Захисник із Дунаєвецької тергромади – Олег РАДЧЕНКО. Народився Олег Павлович 17 листопада 1996 р. Проживав у м.Дунаївці.
У соцмережах міський голова Веліна Заяць написала: «Був гранатометником, старшим солдатом. Єдиний син у батьків… Не так Герой мав повернутися додому, не так мав зустрітися з рідними, коханою дівчиною, друзями, земляками… Російські окупанти підло обірвали молоде життя. Лише 27…».
ВІДДАНО БОРОВСЯ
Новоушицька тергромада оплакує загибель гранатометника Руслана КРАЙЧАКА. Руслан Миколайович народився 15 лютого 1988 р. в с.Вільховець. Проходив строкову службу в армії. Із 2016 р. працював водієм у Вільховецькій АЗП/СМ Новоушицького центру ПМСД. 21 травня 2024 р. мобілізований до лав ЗСУ. Загинув 18 вересня в с.Костянтинівка Покровського району на Донеччині.
БУВ У ГАРЯЧИХ ТОЧКАХ
У Закупненській тергромаді 16 вересня востаннє в земну дорогу провели Руслана ОГОРОДНІКА. Народився Руслан Михайлович 10 травня 1981 р. в смт Закупне, що на Чемеровеччині. Здобував освіту електрика в Кутковецькому училищі та Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі. 2003-го одружився, у шлюбі народився син. Довгі роки Руслан пропрацював електриком у ДП «Закупненський кар’єр». 17 вересня 2023 р. Руслан Михайлович став на захист рідної землі. Перебував у гарячих точках на харківському напрямку. Поховали Героя 19 вересня в рідному селищі.