НИЩІВНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ
Жорстока війна продовжує криваві жнива, лютує, нищить, вбиває, забирає відданих синів країни. І знову краються серця від непоправних втрат.
ОДРАЗУ СТАВ НА ЗАХИСТ
Наша громада отримала чорну звістку – стало відомо про загибель головного сержанта Олексія НАКОНЕЧНОГО. Олексій Павлович народився 28 березня 1991 р. в с.Новоселівка Краматорського району Донецької області. Там і навчався у школі. Після цього вступив до ВАЛК ім.Віктора Єгоровича фон Граффа (спеціальність «Лісове господарство»). Восени 2011 р. почав працювати в лісовій галузі. Спочатку був майстром лісу Дробишевського лісництва ДП «Лиманський лісгосп». А 2020-го отримав підвищення та став інженером з охорони та захисту лісу в ДП «Лиманський лісгосп». Паралельно з роботою продовжив навчання й здобув вищу освіту (ступінь магістра за спеціальністю «Екологія»). Після початку повномасштабного вторгнення, під час наближення окупації с.Новоселівка, вивіз сім’ю до Кам’янця-Подільського. 18 травня 2022 р. Олексій пішов добровольцем до лав ЗСУ. Ніс службу на посаді командира інженерно-саперного відділення. Загинув 14 серпня під час виконання бойового завдання поблизу с.Писарівка Сумської області. 23 жовтня Героя поховали на Алеї Слави.
ПРОЯВИВ МУЖНІСТЬ У БОЮ
Цього ж дня земляки попрощалися із солдатом Юрієм ЗАХАРЧЕНКОМ, який загинув того ж 14 серпня поблизу того ж села Писарівка, що на Сумщині. Народився Юрій Олександрович 18 квітня 1970 р. Із червня 1989-го по червень 1991 р. проходив строкову військову службу. Із перших днів широкомасштабного вторгнення відразу ж доєднався до лав ЗСУ, аби боронити Батьківщину від ненависного ворога. Служив на посаді водія інженерно-саперного відділення. Був стійким і мужнім, до останнього подиху вірним військовій присязі. Героя поховали на Алеї Слави.
СЕРЦЕМ ЗАВЖДИ БУВ УДОМА
На щиті до батьківського дому в с.Привітне Китайгородської тергромади востаннє повернувся Захисник Сергій КОМАРНІЦЬКИЙ. Народився Герой 1986 р. Після навчання в Дерев’янській школі пройшов строкову службу в армії, а потім роками працював за кордоном. Побував у різних країнах, бачив європейське життя, але серцем завжди був удома. Не зміг пустити коріння на чужині, повернувся на Батьківщину. Тривалий час працював на будівництві й розбудовував не одне українське місто. Повномасштабне вторгнення застало Сергія в Одесі, і вже в березні 2022 р. він пішов добровольцем у військо, за покликом серця став на захист суверенітету та кордонів України, був вірним присязі українському народу. У складі 26 бригади на посаді артилериста Воїн пройшов крізь вогонь, брав участь у найзапекліших боях під Бахмутом, Соледаром, Краматорськом, Лиманом. В одному з них був поранений і лікувався у шпиталі Краматорська. Після одужання продовжив службу в 13 окремому зенітно-кулеметному батальйоні та збивав ворожі БПЛА. Вкотре зазнав ураження і контузії, проходив реабілітацію в Полтаві. 19 жовтня серце вірного Захисника зупинилося. 22 жовтня Героя поховано на кладовищі в с.Дерев’яне.\
ЗУПИНИЛОСЯ ЩЕ ОДНЕ ВОЛЬОВЕ СЕРЦЕ
Дунаєвецька громада втратила вірного сина – солдата Леоніда ОРЛОВА. 11 жовтня 2024 р. закінчився земний шлях Захисника, стрільця мотопіхотного батальйону, який помер, перебуваючи в пункті дислокації на Донеччині. Народився Леонід Павлович 6 жовтня 1978 р. в с.Гірчична. Мав спеціальність тракториста. У юному віці залишився сиротою. Був працьовитим, роботи ніколи не боявся. Разом із сім’єю проживав у м.Дунаївці. 22 травня 2024 р. був призваний на військову службу за мобілізацією. Проходив навчання у військових частинах Рівного та Володимира-Волинського. 17 жовтня Героя поховано в Дунаївцях.
А НА НЬОГО ТАК ЧЕКАЛИ РІДНІ…
Ще одна трагічна звістка надійшла на Дунаєвеччину – загинув молодший сержант Денис ЗАЄЦЬ. Народився Денис Миколайович 7 червня 1994 р. в Дунаївцях. На службі характеризувався відвагою, кмітливістю, сміливістю, рішучістю. Був командиром безпілотних авіаційних комплексів. Унаслідок ворожого артилерійського обстрілу КСП «КОМИШ» 14 жовтня 2024 р. поблизу с.Максимільянівка Донецької області Воїн загинув. Поховано Захисника в рідному місті. У Героя залишилися мати, бабуся, дідусь і брат.