АГРЕСОР НЕСЕ ЛИШЕ СТРАЖДАННЯ

Герої не вмирають, доки ми пам’ятаємо їхні імена, їхні подвиги та їхній внесок у наше життя.

ГЕРОЇЧНО ШТУРМУВАВ ВОРОГА

До Небесного війська доєднався старший солдат Віктор МАК. Віктор Вікторович народився 5 вересня 1998 р. у Кам’янці-Подільському. Навчався в школі №14.

– Про цю дитину можна сказати лише найкраще. Світлий, оптимістичний, небайдужий, відповідальний. Дуже хороша і чуйна людина. Таких мало. Навчався він у педагогічному університеті на вчителя фізкультури. Йому могла б відкритися зовсім інша життєва стежина… Боже, який біль. Такий молодий, ще жити і бути, створювати сім’ю, народжувати дітей. З рідних у Героя залишилися батько, мати і сестра. – поділилася знайома сім’ї загиблого Олена.

17 травня 2024 р. Віктор вступив до лав ЗСУ за мобілізацією. Загинув Захисник 23 листопада 2024 р. в результаті кульового поранення, несумісного з життям, поблизу с.Погребки Курської області.

КЛЯТА ВІЙНА

Страшна звістка надійшла у Жванецьку тергромаду – загинув Захисник Леонід МАСЛЯНКО (СКОВОРОДНІКОВ) із с.Руда. Леонід Олександрович народився 2 листопада 1979 р. в м.Волгодонськ Ростовської області. Навчався у початкових класах Рудської ЗОШ. Після цього разом із матір’ю переїхав до Ростовської області, де продовжив здобувати освіту. 1997 р. був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Вінниці. 1999 р. підписав контракт на проходження служби в ЗСУ. Службу завершив 2004 року, звільнившись у запас. Працював на будівництві, був відповідальним і працьовитим. У жовтні 2022 р. був мобілізований. 21 листопада 2024 р. поблизу м.Селидове Покровського району Донецької області Герой загинув внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.

ЗУПИНИЛОСЯ СЕРЦЕ…

У с.Зелені Курилівці Новоушицької громади земляки провели в останню дорогу молодшого сержанта Олексія ПРИВЕДУ, серце якого зупинилося 22 листопада під час проходження військової служби. Олексій Анатолійович народився 7 березня 1982 р. Навчався в Зеленокуриловецькій школі, яку закінчив 1999 р. Згодом здобував освіту в Київському ПТУ. 2000 року був призваний до лав ЗСУ. Після служби в армії повернувся додому, одружився, виховував сина Іллю. Пізніше народилася донька Валерія. Олексій здебільшого працював за кордоном. Під час АТО на сході України підписав контракт (із червня 2016 р. по червень 2019-го). Брав участь безпосередньо в бойових діях у Луганській і Донецькій областях. Із перших днів повномасштабного вторгнення захищав свободу та незалежність нашої держави.