2024-й: КОЛИ КОЖЕН КРОК ІЗ ПРИСТАВКОЮ «МІЛІТАРІ»

Цей рік став ще одним випробуванням для кожного з нас, роком незламності, боротьби та безмежної витривалості. Війна, що досі триває, не дозволяє нам забути про жахливу реальність, але водночас ми не дозволяємо їй зламати наш дух. Ми призвичаїлися жити в нових умовах, приймати нові виклики і знаходити нові можливості для розвитку – у відповідності до часу та обставин. Ми продовжували волонтерити та допомагати армії, лікували, навчали, здобували перемоги на спортивних та освітянських аренах, демонстрували культуру на весь світ, встановлювали рекорди, часом сперечалися й дискутували, але разом проживали всі буремні події.

Як завжди, наприкінці року «Подолянин» підбиває під­сумки. Тож давайте разом погортаємо сторінки 2024-го і згадаємо як…

…МІСЬКРАДА БАЛАНСУВАЛА В УМОВАХ ВИКЛИКІВ

Новий рік для Кам’янець-Подільської громади розпочався в ритмі складних управлінських рішень і політичних дискусій. Попри воєнні реалії, міська влада впродовж року намагалася зберігати баланс між підтримкою обороноздатності та вирішенням нагальних соціально-­економічних питань. Упродовж року громада не залишилася осторонь від потреб Збройних сил України. Із бюджету регулярно виділялися кошти на забезпечення військових частин і соціальний захист родин захисників. Із початку пов­номасштабного вторгнення Ка­м’янець-Подільська громада під­тримала 44 військові частини. Понад 600 мільйонів гривень – така загальна сума допомоги вій­ськовим із 24 лютого 2022 року.

Що ж до ситуації в раді – одним із ключових рішень, яке не ухвалювалося більше як рік, було затвердження старост у селах громади. Ними стали: Таїса Косьянчук (Рихтівський округ), Лариса Пацан (Довжоцький округ), Олена Штанько (Колибаївський округ) та Аркадій Іванов (Ходоровецький округ). Крім того, в сесійній залі з’я­вилися нові обличчя серед депутатського корпусу. Це Руслан Волков, який увійшов до складу фракції «Європейської солідарності», та Оксана Горбатюк, котра працює у складі фракції «За майбутнє!». Вони замінили Олену Чернець і Михайла Желізника, котрі склали депутатські пов­новаження. А депутати міської ради Ірина Шелепницька, Дмитро Дідик, Володимир Конд­рук та Юлія Сабат призупини­ли членство в політичній партії ВО «Свобода». Про мотиви поки публічно мовчать.

Не покидала сесійну залу політична напруга і цьогоріч. Опозиція неодноразово дорікала владі щодо недоцільного розподілу коштів, ставлячи під сумнів витрати на озеленення, утримання доріг тощо. Цікаво, що з кінця травня зникла можливість побачити роботу депутатів онлайн. На такий крок пішли відповідно до змін до Закону України «Про місцеве самоврядування», трактуючи їх по-своєму.

…У РАЙОНІ ДУМАЛИ ПРО АРМІЮ, ТУРИЗМ, БЕЗПЕКУ І ДОБРОБУТ

Попри біль через втрати на війні й спрямування сил на допомогу армії, не зупинилося життя і у громадах району. Благодійні забіги й культурні заходи зі збиранням коштів на ЗСУ, передача на фронт автомобілів, підтримка внутрішньо переміщених осіб – так у нашу спільну боротьбу робив свій внесок район 2024 року. Пам’ятаємо, зокрема, й п’ять «дронів помсти» – по одному за кожного загиблого земляка, які придбали мешканці Кугаївців (Чемеровецька ТГ) за кошти, зібрані в селі.

Що ж до інших подій, то вони стосувалися переважно добробуту мешканців. Це, наприклад, відкриття аптеки в Слобідці-Рих­тівській та оновленого ЦНАПу в Слобідці-Кульчієвецькій із роботою адміністраторів віддалених робочих місць у селах Вруб­лівці, Кам’янка та Кульчіївці. Це також встановлення у Жванці банкомата й термінала «Ощад­банку». У Чемеровецькій тергромаді реалізували ініціативу щодо так званих «мобільних валіз» для надання адмін- та соціальних послуг за межами ЦНАПу.

Гарним заходом у районі стала робота мистецького простору «Бакота Хаб» у Староушицькій громаді. Із туристичних подій – відкриття на Дунаєвеччині нового зеленого маршруту «Поза зоною досяжності», який пролягає через старе село Сокілець.

Крім того, 2024-й продовжував бути роком, який змушує думати про безпеку. І насамперед у школах. Тому багато сил громади кинули на влаштування укриттів у закладах освіти. Наприклад, у Слобідсько-Кульчієвецькій громаді придбали два укриття модульного типу – для Мукшо-Китайгородського ліцею та Кам’янської гімназії (майже 6 млн грн із місцевого бюджету). На три укриття побільшало у школах Гуменецької тергромади, аби нарешті всі діти могли здобувати знання наживо. У той же час через скорочення кіль­кості дітей довелося ліквідувати Чабанівську школу, а Подільський ліцей реорганізувати у філію Староушицького.

…У ГРОМАДІ ВІДКРИВАЛИ ЦЕНТРИ ДЛЯ ЖИТТЄВОЇ СТІЙКОСТІ

Згадаємо декілька ініціатив, які реалізували у громадах 2024-го. Більшість із них, звісно, пов’язані з викликами війни.

Гарну справу, наприклад, втілили у Жванецькій громаді – ремонт житла для ВПО (завдяки аме­риканському волонтеру Майк­лу Бему та організації Ukraine Re­lief Effort). У січні минулого року завершилася реставрація першого будинку, в якому оселилася родина з Херсона.

Дуже необхідним став у воєнний час, а ще актуальнішим буде після Перемоги Пункт реабілітації, який відкрили в Кам’янці за підтримки Червоного Хреста на базі реабілітаційного відділення міської лікарні (вул.Виговського, 17, колишня Матросова). А нещодавно в реабілітаційному відділенні запрацювали й кабінет надання психологічної допомоги та арттерапії, а також сучасна зала для занять із фізичної терапії.

На базі ЦКіМ «Розмай» у квітні відбулося відкриття комунікаційного майданчика «Муніципальний ресурсний центр підтримки ВПО» (за підтримки ЄС і ПРООН). Там проводяться тренінги щодо соціальної інтеграції ВПО, надаються консультації, матеріальна допомога.

Ще один соціальний простір, який з’явився в місті – Центр жит­тєстійкості (вул.Князів Коріатовичів, 72-Г, тел.: 068-052-0296). Тут забезпечують психологічну допомогу жителям громади, ветеранам, ВПО та вразливим категоріям населення, проводяться різноманітні тренінги, зустрічі, навчання.

З’явився в місті й Ветеранський хаб (на базі «Турботи»), який став центром підтримки для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Тут надається психологічна, юридична й інформаційна допомога.

Знаковим 2024-й став для мо­лоді. Адже сталася довгоочікувана подія – відкриття в Кам’янці Молодіжного центру (на вул.Си­мона Петлюри, 16, біля національного університету). Сьогодні це сучасний простір, оснащений зонами для коворкінгу, артгалереями, конференц-залами, де впродовж року було проведено чимало заходів.

Також у квітні в Кам’янці відбулося відкриття першого в області регіонального офісу платформи «Зроблено в Україні». Він спрямований на підтримку мікро- та малого бізнесу, надає підприємцям консультації щодо урядових програм, місцевих і міжнародних проєктів (вул.Гунська, 9).

…МЕДИЦИНА ВРАЗИЛА ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ ТА ОПТИМІЗАЦІЄЮ

2024-го Кам’янець-Подільська міська лікарня «прогриміла» на всю країну: вперше тут зробили операцію з трансплантації серця, і це підняло престиж місцевої медицини. Але наразі місцеві лікарі більше сприяли, ніж оперували, адже основну ро­боту виконали фахівці зі Львова. Попри це, керівник лікарні Борис Сирота намітив завдання розвивати медицину в місті та висловив сподівання, що в недалекому майбутньому такі пере­садки стануть частішими.

Лікарня ж продовжує оновлюватися. За цей рік закуплено й отримано від спонсорів чимало обладнання, а також відкрито нові відділення: реабілітаційне, паліативне та на базі ЛОР-­очного – малоінвазивної хірургії. Лікарі стверджують, що серед пацієнтів одразу ж з’явився попит на «хірургію одного дня».

«Гарячою» темою року, що бентежила громадськість і працівників лікарні, стала реорганізація в закладі. Скорочення посад, зміна структури підрозділів і звільнення технічного персоналу – основні пункти обговорення. За поясненням керівництва лікарні, такий крок – через скорочене фінансування й відсутність підтримки з боку де­яких держпрограм. Основні виклики включали зменшення надходжень від НСЗУ, значні витрати на медикаменти, харчування та ремонти, а також втрату «ковідного пакета» й інших програм підтримки. Також цього року відділення трансфузіології КНП «Хмельницький обласний центр служби крові» відсвяткувало новосілля. Відтепер донорів приймають за адресою: вул.Івана Виговського, 17.

…ВАГАЛИСЯ, ЧИ ДОЦІЛЬНІ СПРАВИ КОМУНАЛЬНІ

Комунальним проєктом, що втілювався 2024 року, стало створення інспекції з паркування при департаменті ЖКГ та облаштування платних парковок. Тепер на майданчиках у цент­ральній частині міста водії паркуються за 15 гривень у годину. Утім порушилися супутні питання: безкоштовного паркування для УБД (наприкінці року це питання позитивно вирішили), наявної кількості паркомісць для людей з інвалідністю тощо.

Попри першочерговість спрямування коштів громади для ЗСУ, у громаді впродовж року виконувалися різні комунальні роботи й ремонти на дорогах, тротуарах, у скверах. Одні це схвалювали, інші вказували на недоцільність під час війни. Та чи не найбільшого шу­му наробив ремонт на відрізку вул.Князів Коріатовичів, який три­ває й досі. Опозиція називає таке комунальне рішення вартістю понад 2,8 млн сумнівним і недоречним. А комунальники за­певняють, що реставрація дороги була вкрай необхідною, і бру­ківка звідти, всупереч різним чуткам, нікуди не подінеться.

Не менше запитань у водіїв із приводу комунального ноу-хау – плиточних острівців безпеки. З’ясовували, чи доцільна така конструкція на дорозі, та чи варто наразі на це витрачати бю­джетні гроші. Утім острівці, які комунальники називають засобом заспокоєння дорожнього руху, вже встановлені в різних частинах міста. З останніх – у мік­рорайоні Жовтневому, біля «Мрії».

А от доцільним і актуальним для сьогодення став запуск у міс­ті перших когенераційних установок від міжнародних партнерів, що дає Кам’янцю енергонезалежність, забезпечує резервне живлення для лікарень і гарячу воду для кам’янчан упродовж усього року тощо («Проєкт енергетичної безпеки» USAID). Пригадуємо й комунальний провал у прямому значенні цього слова, що стався 17 березня на старій каналізаційній мережі, коли вимило частину грунту з-під тротуа­ру на пр.Грушевського.

Сталася у громаді й криза вивезення сміття. Проблеми ви­никли через недофінансування підприємства та нестачу кадрів. Місцева влада і громадськість провели обговорення для вирішення ситуації, але системних змін поки не досягнуто.

…ЗРАДНИКІВ ВИКРИВАЛИ, АФЕРИСТАМ ДОВІРЯЛИ

Найгучнішою кримінальною справою року стало викриття аген­турної групи фсб, що працю­вала на Кам’янеччині. У цент­рі скандалу – депутатка Орининської сільради та її діти, які під виглядом сімейних подорожей передавали ворогу розвіддані про військових.

Рік видався плідним для «заробітчан», які спекулюють на воєнному стані. Одного з таких «біз­несменів» затримали за спробу переправити військовозобов’язаних через кордон за 10 500 доларів. Разом із ним викрили ще одну схему, де для уникнення служби оформляли фіктив­ні документи на інвалідність за 14 тис. «зелених».

Класика жанру – телефонні аферисти. Цього року, крім уже відомих схем, вони під виглядом представників влади обманювали людей, пропонуючи «вирішити питання» із земельними ділянками. А зі свіжих ноу-хау інтернет-аферистів – посилання в соцмережах на нібито оформлення президентської тисячі. І, звісно ж, не минув рік без повідомлень «про замінування» низки закладів міста.

Не лише кримінальні новини майоріли у стрічці новин, а й героїчні вчинки. Серед них – 16-річ­на студентка, яка врятувала жит­тя 2-річному хлопчику після ДТП, і студенти Кам’янець-Подільського коледжу, які запобігли самогубству 30-річної жінки. До речі, цього року було чимало спроб стрибнути з мосту.

…ЗУСТРІЧАЛИ ГОСТЕЙ І МОЛИЛИСЯ ЗА МИР

Попри виклики війни, Кам’янець-Подільський продовжував працювати на збереження статусу культурного, наукового та духовного центру, що підтверджується візитами багатьох відомих особистостей.

Наприклад, у рамках благодійного зимового туру з презентацією нового альбому «Радіо­промінь» до нас завітав відомий харківський гурт «Жадан і Собаки». У березні місто відвідала мовознавиця та колишня народна депутатка України Ірина Фаріон, котра презентувала місцевій громаді монографію «Англізми і протианглізми». На жаль, тоді ніхто й припустити не міг, що той візит стане останнім. Про її вбив­ство на своїй сторінці в соц­мере­жах написав і міський голова Ми­хайло Посітко.

Місто прийняло українсько­го політика й громадського діяча Миколу Томенка із презентацією книги «Міфи і таємниці останнього гетьмана України». Також із презентаціями приїжджали популярні українські письменники Василь Шкляр, Володимир Лис, Надія Гуменюк, Тамара Горіха Зерня. Кам’янчани мали унікальну можливість побачити різноманітність образів Тараса Шевченка. Скульптури змайстрував автор монумента Незалежності України Анатолій Кущ. Відвідав кам’янецьку твердиню та помолився за мир глава УГКЦ Блаженнійший Святослав і Предстоятель ПЦУ Епіфаній.

Кам’янець також приймав спортивні та дипломатичні делегації. Народна депутатка Ольга Саладуха відкрила змаган­ня Кубка України з легкоатлетичних метань, а Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басалам обговорив можливості економічної співпраці та залучення іноземних інвестицій.

…ПРИЗНАЧАЛИ НОВИХ ОЧІЛЬНИКІВ

Рік у місті не минув без кад­рових пертурбацій.

Новою начальницею міського архіву стала Тетяна Корчевська. Депутат міськради від ВО «Свобода» Володимир Кондрук очолив відділ пасажирських перевезень, змінивши Сергія Дергунова.

Ланцюг змін відбувся на комунальних підприємствам, де призначено нових очільників. Станіслав Стоцький – керівник КП «Кам’янецький парк»; Вік­тор Хворостовський – КП «Міськ­ліфт­світло»; Олександр Бод­нар – КП «Комунбуд». Керівником КП «Спецкомунтранс» призначено Теюба Ісмаїл огли Гумбатова, а в кріслі керівника КП «Комунтранссервіс» опинився Валентин Шедловський.

Обов’язки начальника Ка­м’янець-Подільського РТЦК і СП виконує тепер полковник Сер­-гій Царук. А приставки т.в.о. по­збувся Сергій Тюрін, котрого президент України призначив головою Хмельницької ОВА.

Молодіжна рада теж визначилася з керівним складом, її очолила студентка ХНУВС Анастасія Гончарук.

Відбулися зміни і в релігійних питаннях: маємо архієпископа Кам’янець-Подільського і Новоушицького Германа (Семанчука) як правлячого архієрея ново­утвореної Кам’янець-Подільської єпархії ПЦУ.

…СПЕРЕЧАЛИСЯ, ДИСКУТУВАЛИ, ЗА РЕЗОНАНСАМИ СЛІДКУВАЛИ

Не обійшовся рік без скандалів. І чи не найбільшого резонансу набула ситуація довкола протоколу НАЗК про корупційні діян­ня, складеного на міського голову Михайла Посітка. Нагадаємо, що йдеться про його голосування за кандидатуру Ірини Шелепницької (яка ще під час виборчої кампанії здійснила добровільні внески до фонду Посітка) на посаду секретаря ради та причетність до рішень про її зарплату. Далі були суди, програна апеляція, внесення міського голови до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Звісно, що корупційну риторику підхопили прихильники опозиції, тому шуму було дуже багато. Проте справа стихла. Але тиждень тому – знову скандал зі складанням протоколу на мера про скоєння правопорушення, пов’язаного з корупцією, після чого виникли розмови про можливе відсторонення від влади, перепалки між прихильниками різних політичних барикад. Сам же Михайло Посітко вийшов в ефір зі своєї сторінки у фейс­буку й закликав громаду не вес­тися на маніпуляції, зазначаючи, що «замість єднатися і діяти спільно проти ворога зовнішнього громаді оголошують війну всередині». Наразі слідкуємо за розвитком подій, а чим усе закінчиться, певно, знатимемо вже 2025-го.

Серед інших резонансних подій, що стосуються влади, – поширення інформації про нібито обшуки в департаменті ЖКГ, які згодом влада назвала плановими та позаплановими перевір­ками. Обурення викликало й ска­сування з нового року місцевої пільги – безкоштовного харчування дітей військових. Також стурбованими кам’янчани були умовами утримання черепах на пересувній виставці. Завдяки активності зоозахисників і місцевої влади 61 рептилію вилучили, а організаторів оштрафували. Пам’ятаємо також активні дискусії щодо реорганізації квіт­кових рядів біля Центрального ринку. Розголосу набув і аудит Кам’янець-Подільського національного університету, який виявив порушення на суму 3,9 млн грн. Проблеми варіювалися від неправильного використання бюджетних коштів до завищення вартості ремонтів.

…ОБ’ЄДНУВАЛИСЯ В БОРОТЬБІ ТА ВТРАЧАЛИ ЗЕМЛЯКІВ

Підтримка військових і вшанування Героїв стали визначальними темами року. Без перебільшення, кожна громада не по­кладала рук, а всіляко підтримувала захисників і сприяла майбутньому закінченню війни. У будівлі міськради відчинив двері Центр рекрутингу української армії, де вмотивовані громадяни консультуються щодо добровільного вступу до ЗСУ та інших підрозділів.

Продовжилася співпраця з міжнародними організаціями та громадами для підтримки військових. Зокрема, Норвегія передала трал для перевезення техніки, а польські партнери – спеціалізовані автомобілі для ЗСУ та тергромад.

У Жванецькій та Орининській громадах відкрито Алеї Сла­ви, присвячені пам’яті загиблих воїнів. Ці місця – болюче нага­дування про високу ціну, сплачену за незалежність. На багатьох школах та установах з’явилися меморіальні дошки в па­м’ять про Героїв, які більше не з нами.

Нарешті після тривалого перебування в полоні додому повернулися декілька наших земляків, які перебували в неволі після захисту «Азовсталі».

На жаль, жахлива війна продовжує безжально обривати жит­тя захисників. Сумні звістки з фронту не перестають надходити на Кам’янеччину. За цей рік відлетіли до небесного війська 210 земляків-Героїв.

2024-й став фіналом життя відомих аграріїв Анатолія Ткача і Сергія Тимчука, музиканта і педагога Олексія Грека, майстра спорту зі спортивної гімнастики Генрика Весельського, хореогра­фа Володимира С’єдіна. У серпні ми втратили нашого колегу, краєзнавця Олега Будзея, якого справедливо називали «Брок­гаузом із Підзамча». У грудні згас­ла зірка знаного енергетика Георгія Грубі.

…НАША КУЛЬТУРА МАЙОРІЛА НА ВЕСЬ СВІТ

Попри виклики війни, наші митці, заклади культури та громада загалом змогли досягти значних результатів, презентуючи свої роботи на міжнародній арені. Усі культурно-мистецькі заходи, що проводилися в місті та районі, мали на меті не лише розважити глядача, а й зібрати кошти воїнам.

Кам’янецький режисер Анд­рій Заєць укотре привернув увагу до героїчної боротьби українців через кіно. Його документальні стрічки «Fight for Ukrai­ne» та «Ukraine’22: Diaries of the War» демонструвалися на міжнародних кінофестивалях. Також українці та іноземці мали змогу побачити фільм «Українські сапери. Щоденники війни» про історичний шлях Центру розмінування, що трансформувався в 143 Об’єднаний навчально-тренувальний центр «Поділ­ля», і про роботу саперів.

Кам’янець не припиняв розвивати туризм: проведено відкриття туристичного сезону, весь рік тривали заходи, присвячені 650-й річниці магдебурзького права.

Місцеві митці намагалися про­демонструвати всьому світу не лише власні унікальні роботи, а й незламність українців. Родина Лашків, наприклад, вразила американську аудиторію персональною виставкою у штаті Міссурі. Вони презентували твори, створені навіть під час блекау­тів, зокрема роботи з використанням камуфляжу, що поєднують мистецтво і воєнну тематику.

У Маліївцях, завдяки спів­праці музею та антикварного до­слідника Дмитра Сікорського, відновлюють історичні інтер’єри палацу Орловських. Цей проєкт є унікальним прикладом волонтерської ініціативи, яка допомагає відроджувати культурну спад­щину регіону.

…ВИБОРЮВАЛИ ПЕРШІСТЬ В ІМ’Я ПЕРЕМОГИ

Долали ворога і на спортивних аренах. Не вистачить газетної шпальти, аби згадати імена ка­м’янчан, які піднімалися на п’єдестали міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних змагань майже з усіх видів спорту.

Потішив футбольних фанів ФК «Епіцентр», який завершив першу частину чемпіонату Украї­ни в Першій лізі на І місці у групі «А». Навесні футболісти продовжать боротьбу в групі «Чемпіонська».

Кам’янець-Подільський продовжує підтверджувати статус мотобольної столиці України. 1 вересня відбувся історичний мотобольний «Матч Легенд», присвячений пам’яті загиблих Героїв. У матчі зустрілися ветерани команди «Поділля-Легенди» та нинішні гравці «Поділля-­Мотор». Попри значну перерву у виступах, ветерани продемонстрували неперевершений до­свід і перемогли з рахунком 8:7. До речі, про історичний матч вийшов мінівідеофільм «Матч Легенд». Його відзнято силами Всеукраїнської благодійної організації «Сінергікон» (виконавчий директор Андрій Раднюк).

Під час XXXIII Олімпіади в Парижі всі ми тримали кулаки за наших спортсменів, випускників К-ПНУ ім.І.Огієнка, які всьому світові продемонстрували жагу до перемоги. Фехтувальниця Аліна Комащук у складі команди українських фехтувальниць виборола золото в командній шаб­лі. Стрілець Сергій Куліш виграв срібло у стрільбі з трьох положень із 50 метрів. Здобувач магістерського рівня К-ПНУ Михайло Кохан метнув молот на бронзу.

Військовослужбовець 143 ОНТЦ «Поділля» Валерій Одайник, попри важке поранення, пройшов відбіркові змагання і представлятиме Україну на міжнародному спортивному заході «Ігри Нескорених – 2025», що відбудеться в лютому 2025-го. Його мотивація – продемонструвати всьому світові незламність і силу української нації.

Така ж мета об’єднала ветеранів бойових дій з України та Великої Британії, які вирішили переплисти Атлантичний океан на човні. До експедиції «Веслує­мо за Україну» долучився кам’ян­чанин, учасник російсько-україн­ської війни Павло Білоус. Мета відважної акваподорожі – під­вищити обізнаність про людську ціну війни в Україні, а також зібрати кошти для Invictus Games Foundation та допомоги українській армії. На жаль, днями стало відомо, що через технічні причини подорож перервалася, через декілька днів лише двоє з чотирьох учасників відновили мандрівку через океан.

Завжди приємно відзначати на шпальтах «Подолянина» й здобутки кам’янчан в інших галу­зях. Згадаємо, наприклад, як гучно прозвучала перемога виховательки з нашої громади Оксани Масовець серед ТОП-50 учасників премії Global Teacher Prize Ukraine – 2024 в номінації «Дошкілля». Вона отримала і визнання, і 500 тис. грн на здійснення освітньої мрії – створення дитячого простору для підтримки маленьких переселенців.

А на початку грудня ще одна відзнака для нашої освіти. Начальник управління освіти і науки Сергій Мельник отримав нагороду – орден «Флагман освіти і науки України» в однойменному Національному проєкті.

Варта уваги й нагорода учня ліцею №1 Артема Ясінського, який на шоу винаходів та інновацій «Intarg» у польському місті Катовіце отримав золото за розробку пристрою для очищення від пилу повітря у приміщеннях.

Громада пишається кожним здобутком і продовжує робити свій внесок у переможний мир, про який нам би дуже хотілося написати в підсумках 2025 року.