Середа, 22 Січня 2025 р.
16 Січня 2025

БІЙ ЗАРАДИ МИРУ

Загибель наших Захисників – це важке і невимовне горе, яке назавжди залишає слід у серці кожного з нас.

ЗАХИЩАЮЧИ КРАЇНУ ТА ПОБРАТИМІВ

Валерій КАПУЩАКПершими трагічну звіст­ку про загибель молодшого сержанта Валерія КАПУЩАКА повідомили в 143 ОНТЦ «Поділля».

«Із глибоким сумом повідомляємо про втрату нашого побратима, інструктора відділення розмінування Центру розмінування молодшого сержанта Валерія Капущака. Він був справжнім патріотом, який повернувся з-за кордону, щоб боронити Україну. До останнього подиху Валерій залишався відданим своєму обов’язку. Його мужність, самовідданість і прагнення захищати рідну землю назавжди залишаться прикладом для нас. Його смерть – важка втрата для нашого колективу. Валерій загинув у ніч на 11 січня під час виконання бойового завдання поблизу с.Андріївка Донецької області. Він поліг під мінометним обстрілом ворога, захищаючи країну та побратимів».

Ольга Столярчук у соцмережах написала: «Я їхала до тебе на день народження, а тепер їду на похорон. Це неправда, я не вірю. У тебе було дуже багато планів, ти був щасливий у своїй родині».

– Він брав участь в АТО, потім жив за кордоном, у Польщі. Коли почалася повномасштабна війна, повернувся в Україну і одразу мобілізувався. Служив у Центрі розмінування, був на донецькому напрямку, – повідомив знайомий загиблого Героя Анатолій. – Валерій Миколайович був добрий, хороший сім’янин, пат­ріот, який віддав за нас усіх своє життя. Любив дуже свою родину й Україну.

Сьогодні, 16 січня, Героя ховають на кладовищі в с.Панівці. У нього залишилися дружина, донька, мати та брат.

ГІДНОЮ ЛЮДИНОЮ БУВ

Ігор КОВАЛЬ«9 січня 2025 р. внаслідок скидання саморобного вибухового пристрою з безпілотного літального апарата противника, зазнавши поранень, несумісних із життям, поблизу с.Дворічна Куп’янського району Харківської області загинув солдат Ігор КОВАЛЬ із міста Дунаївці. 59. Назавжди Ігорю Миколайовичу…» – повідомила громаду Дунаєвецький міський голова Веліна Заяць.

Народився Ігор Миколайович 11 червня 1965 р. в Тольятті, але доля привела родину до Дунаївців, де він навчався у школі №1, далі – у Балинському училищі, де здобув професію тракториста-машиніста. Після армії працював на суконній фабриці. Разом із дружиною виростили двох синів, які захищають Україну з перших днів війни. З 2014 р. тричі підписував контракт із 24-ю ОМБ, яка базується в м.Яворів Львівської області. 18 вересня 2024 р. добровільно пішов до 8-го ОГШБ «Едельвейс».

Побратими згадують Захисника як гідну людину. «Достойна Людина, достойний Воїн… – пише у фейсбуку побратим загиблого Олександр Павлюк. – 2018-го потрапили з ним під обстріл… Тоді залишилися живими. Сьогодні така страшна звістка…».

Поховали Героя 14 січня в Дунаївцях.