ВІЙНА КРІЗЬ ПРИЗМУ ГОРЯ

Кожна втрата на війні – це зруйновані долі, втрачені мрії та безповоротна ціна боротьби за свободу.

СВОБОДА МАЄ СВОЮ ЦІНУ

Кам’янеччина опла­-кує гірку втрату – на війні загинув старший солдат Артур СКАВРЕНЮК. Артур Олександро­вич народився 11 серпня 1987 р. у Кам’янці-Поділь­ському. Навчався у школі №4. Ще 24 лютого 2022 р. став на захист країни. Ніс службу на посаді оператора-вогнеметника загону спецоперацій однієї з військових частин ЗСУ. 26 січня 2025 р. Воїн загинув на Донеччині внаслідок вогневого контакту з противником, зазнавши несумісних із життям поранень.

«Мав честь служити разом із ним, і знаю: він був тим, хто без вагань ставив життя заради інших, хто знав, що свобода має свою ціну, і готовий був її заплатити», – написав у соцмережах депутат міськ­ради Василь Кобильник.

– Артур був веселою людиною, з дещо іронічним поглядом на світ! Сміливий, послідовний. До нього завжди можна було звернутись по пораду. Мені здавалось, він знав абсолютно всю номенклатуру озброєння. Був ходячою мілітарі-енциклопедією. Мав своє бачення майже на все. Мав за честь, друже! Легкої подорожі! – зазначив друг Захисника Володимир Кравчук.

– Здобув освіту програміста в Кам’янець-Подільській філії ПВНЗ «Європейський університет». Був дуже вихованим і правильним. Він не міг вчинити по-іншому, тому одразу пішов добровільно захищати країну, – поділилася знайома родини Анна Василівна.

29 січня 2025 р. Захисника поховано на Алеї Слави. У Героя залишилися батько, мати, брат і бабуся.

ДОБРИМ ХЛОПЦЕМ БУВ

Сумна звістка наді­йшла в Гуменецьку тергромаду – загинув солдат Олег ТЕТЯНЮК. Олег Вікторович народився 18 жовтня 1990 р. в с.Залісся Друге. 2019 р. проходив стро­кову військову службу. Працював на бетонному заводі. 11 січня 2023 р. долучився до лав захисників. Ніс службу на посаді командира машини від­ділення інженерних загороджень. Загинув 19 січня 2025 р. поблизу с.Малинівка Покровського району Донецької області внаслідок ураження ворожим дроном.

– Навчався в Орининській школі-інтернаті. Здається, всі одинадцять років, я приїхала туди в 9 класі. Важка доля в нього, батько помер, коли ми навчалися у школі, – згадує однокласниця загиб­лого Надія Тарнавська. – Пам’ятаю, як у школі був бешкетником, але таким добрим хлопцем…

27 січня Воїна поховали на Алеї Слави. У Героя залишився брат.

ЩИРИЙ, ЧЕСНИЙ, ПРИВІТНИЙ

Ще одна непоправна втрата в с.Кадиївці Орининської тергромади – загинув солдат Олександр ШЛАПАЙ. Олександр Анатолі­йович народився 21 квітня 1984 р. У 2003-2006 рр. проходив військову строкову службу. З 19 грудня 2022 р. став на захист країни за мобілізацією. Служив у мінометному взводі механізованого батальйону в одній із військових частин ЗСУ. 22 січня 2025 р. поблизу с.Стариця Чугуївського району Харківської області Воїн загинув унаслідок поранень.

«Сашко був винятково порядною і доброю Людиною. Дисциплінований, мужній, ініціативний Воїн. Безвідмовний. Щирий, чесний, привітний, зав­жди усміхнений, – написав у соцмережах побратим загиблого Святослав Лесюк. – Навіть тоді, коли я продовжив службу в іншому підрозділі, завжди списувався зі мною, вітав зі святами. Не можу повірити, що Тебе немає! Слава і Честь! Вічна пам’ять Тобі, друже!».

У Героя залишилися дружина та дві донечки.

БОРОВСЯ, СКІЛЬКИ МІГ

Трагічна новина не обминула Жванецьку тергромаду – підступна хвороба забрала життя Василя КАРПЯКА. Василь Петрович народився 27 червня 1966 р. в с.Атаки Чернівецької області, де й провів дитинство і юність. Навчався в Хотинській школі №1, пізніше вступив до Ставчансь­кого ПТУ, здобув професію тракториста-механіка. 1987 р. одружився в с.Жванець, де й провів решту життя. Був справжнім патріотом свого краю, адже став на захист України ще 2014 р., захищав територіальну цілісність держави в російсько-­українській війні. Наприкінці 2023 р. зазнав осколкового поранення, яке й дало значний поштовх основній хворобі, від якої помер Воїн 23 січня 2025 р. у шпиталі в м.Вінниця. 28 січня Героя поховано в с.Жванець.

ПЕРЕДЧАСНА СМЕРТЬ ЗАБРАЛА ЖИТТЯ

Крило смерті не обминуло Дунаєвеччину – помер військовослужбовець Богдан БІЛЕЦЬКИЙ. Богдан Анатолійович народився 19 серпня 1981 р. Проживав у Ду­наївцях.

Про смерть Воїна повідомила в соцмережах міський голова м.Дунаївці Веліна Заяць: «Цього разу військовослужбовця забрала не ворожа куля, не артобстріл на передовій, а передчасна смерть…Помер 27 січня, будучи вдома у відпустці. Богдан був захисником Ма­ріу­поля, зазнав поранень. Його внесок у захист держави не можна недооцінити. Для нас і всіх тих, хто його знав, він назавжди залишиться Героєм!».

29 січня Героя поховано у м.Дунаївці.

МОЛОДИМ ПІШОВ ІЗ ЖИТТЯ

Новоушиччина отримала гірку звістку – під час проходження військової служби у Краматорському районі Донецької області помер солдат, гранатометник мотопіхотної роти Олександр ПАВЛІШЕН. Олександр Ігорович народився 19 червня 1996 р. в багатодітній родині в с.Струга, там і навчався у школі. Потім вступив до Говорського професійного училища, де здобув спеціальність автомеханіка. Після закінчення училища повернувся в рідне село, одружився. Працював у АТ «Укртелеком», займався ремонтом автомобілів, згодом працював за кордоном. Із серпня 2024 р. Захисник проходив військову службу за мобілізацією. У Героя залишилися мати, дружина, троє синочків, троє братів і сестра.

ЗА КРАЇНУ І ВОЛЮ ПОЛІГ

Ще одна страшна новина надійшла в Ново­ушицьку тергромаду – під час виконання бойового завдання 25 січня 2025 р. поблизу с.Ново­олександ­рівка Покровського району Донецької області загинув сержант Юрій М’ЯЛКОВСЬКИЙ. Юрій Петрович на­родився 10 липня 1983 р. в с.Шелестяни. Навчав­-ся в Косиковецькій школі. Після служби в армії працював на різних роботах. 2014 р. брав участь в АТО. З 2023 р. про­ходив військову службу за мобілізацією на посаді навідника бойової машини мотопіхотної роти. У Героя залишилися батьки і брат.