ВОЇНИ СВІТЛА ТА ДОБРА

Вони пішли, залишивши за собою світло. Світло відважних сердець, що не боялися темряви війни.

«ЧЕКАЙТЕ З ПЕРЕМОГОЮ…»

Кам’янеччина отримала гір­ку звістку – загинув старший солдат Володимир КОЛЕСНІК. Народився Володимир Анатолійович 25 серпня 2002 р. в с.Стара Гута. Після закінчення навчання в Кам’янець-Подільському коледжі будівництва, архітектури та дизайну 2021 року Володимир пішов на строкову службу, а згодом боронив Україну у важкі часи війни. Ніс службу на посаді старшого розвідника-гранатометника розвідувального відділення в одній із військових частин ЗСУ. 14 березня 2025 р. Захисник загинув поблизу селища Міловий Суджанського району Курської області, зазнавши поранень, несумісних із життям. 21 березня Героя поховано на Алеї Слави.

«Чекайте з ПЕРЕМОГОЮ!!!». Саме ці слова ти написав на прапорі, коли прийшов у декількаденну відпустку і забіг до рідної школи. І ми чекали… Та страшна звістка про те, що загинув наш учень, односельчанин Володя Колеснік гострим ножем ударила в самісіньке серце. Досі не можемо повірити, що для Володі ця весна стала останньою… – написали у Старогутянській гімназії. – Володя запам’ятався нам дитячою безпосередністю, доброзичливою усмішкою, щирим серцем і доброю душею. Він був тим, хто завжди прийде на допомогу. Згадується наша остання зустріч. До нас в учительську зайшов змужнілий 21-річний чоловік. Життя змусило його швидко подорослішати…
Ми втратили не просто випускника, а мужнього Захисника, справжнього патріота, який віддав молоде життя за свободу та незалежність України.
Навіки 22… Як же боляче…»

21 березня Героя поховано на Алеї Слави.

БУДУВАВ МАЙБУТНЄ

Під час виконання бойового зав­дання загинув солдат Максим СОВІНСЬКИЙ із Нової Ушиці. Війна обі­рвала його життя 19 березня 2025 р. в Харківській області. Максим Вікторович народився 18 липня 1990 р. в Новій Ушиці. Там же в технікумі механізації сільського господарства здобув професію холодильщика. Працював у європейських країнах будівельником. Згодом будував залізниці в Україні. Після початку пов­номасштабного вторгнення одним із перших став на за­хист країни – від 25 лютого 2022 р. боронив Батьківщину в лавах ЗСУ на посаді гранатометника взводу оперативного призначення. Мав позивний «Сова». 24 березня Захисника поховано в рідному селищі. У Героя залишилися мати, сестра, бабуся, дідусь.

ЗАЛИШИВ СВІТЛІ СПОГАДИ

Орининська тергромада оплакує втрату – 17 березня 2025 р. у стаціонар­ному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру м.Київ, унаслідок раптового ускладнення стану здоров’я, помер старший солдат Віталій ТОЛУБЦОВ. Народився Віталій Васильович 27 липня 1974 р. в с.Адамівка. 16 листопада 2023 р. мобілізований. Служив на посаді робітника підсобного першого інженерного відділення в одній із військових частин ЗСУ.

«Помер військовослужбовець ЗСУ, випускник Приворотської середньої шко­ли Толубцов Віталій Васильович. Ми па­м’ятаємо його як доброзичливого, щирого, працелюбного учня, готового допомогти кожному, хто цього потребує. Таким залишався він і в дорослому житті, проявляв мужність і стійкість у виконанні військового обов’язку, – написали у Приворотському ліцеї. – Уся шкільна родина Приворотського ліцею низько схиляє голови у скорботній хвилині мовчання і висловлює щирі співчуття синочкові Андрійкові, учневі 8 класу, та всій родині Віталія Васильовича».

24 березня Героя поховано в рідному селі.