ТЕПЕР ТРИМАЮТЬ НЕБО НАД НАМИ
Ми живемо завдяки відвазі наших Героїв, тому навіки збережемо їх у серцях.
СВОЇХ РЯТУВАВ, ВОРОГІВ БРАВ У ПОЛОН
24 квітня 2025 р. в Кам’янець-Подільській міській лікарні помер старший солдат Василь СОБКО. 27 лютого 2022 р. Захисник доєднався до лав ЗСУ. Ніс службу на посаді кухаря взводу забезпечення однієї з військових частин. Під час служби успішно виконував надскладні бойові (спеціальні) завдання, брав участь в обороні та звільненні територій Миколаївської й Херсонської областей, Бахмута і Лиманського напрямку. 9 жовтня 2024 р. під час доставки боєприпасів на вогневі позиції підрозділів екіпаж потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Завдяки винахідливості та холоднокровності, Василь Анатолійович зміг запобігти втратам шляхом маневрування і маскування автомобіля на місцевості, й завдання було виконано. У вересні того ж року Василь Собко власними силами організував успішну евакуацію особового складу з-під ворожого обстрілу вогневої позиції зведеного артилерійського розрахунку. А через місяць поблизу м.Торське Донецької області виявив просування ворожої розвідувально-диверсійної групи противника, роззброїв одного з учасників групи та взяв у полон. Однокласниця загиблого Олена Свідерська в соцмережах написала:
«…Перестало битися серце однокласника, який народився 11 січня 1978 р. в с.Манівці, зростав у багатодітній родині. Проживав у Кам’янці-Подільському. З перших днів повномасштабного вторгнення Василь став на захист нашої держави, завжди перебував на нульових позиціях, де був поранений і зазнав важких контузій, тож за станом здоров’я був змушений декілька місяців тому звільнитися з армії. Боровся з важкою хворобою, яка забрала його ще молоде життя».
28 квітня Героя поховано на Алеї Слави. У Захисника залишилися дружина та донька.
НАВІКИ У СТРОЮ, МАЙОРЕ!
І ще одна трагічна новина для нашої громади – зупинилося серце майора Андрія ПЕНЦАКА. Андрій Миколайович народився 16 березня 1970 р. З першого серпня 1987 р. по 30 червня 1991 р. навчався у К-ПВВІКУ і продовжив шлях професійного військового до 2007 р. Від 6 березня 2022 р. став на захист країни. Служив у різних віськових частинах ЗСУ начальником служби ракетно-артилерійського озброєння логістики, начальником електротехнічної служби Сил підтримки, начальником служби наземних систем озброєння логістики. Відданість Андрія Миколайовича військовій справі, самопожертва та непохитна віра в перемогу України залишаються прикладом справжнього Героя. На жаль, 28 квітня 2025 р. у Кам’янець-Подільській міській лікарні Захисник помер. Близькі, друзі, побратими згадують Андрія Миколайовича як виваженого, відважного та хороброго. Він був тією людиною, на яку можна було покластися в найскладніші миті. Учора, 30 квітня, громада провела Героя в останню путь.
ДЛЯ ВСІХ ЗАЛИШИТЬСЯ ЩИРИМ І ВІДКРИТИМ
20 квітня 2025 р. у с.Матвіївка Запорізької області, внаслідок утоплення, помер сержант Валерій ДИВДИК. Валерій Миколайович народився 28 листопада 1971 р. в с.Рункошів Староушицької тергромади. У Волочиському ПТУ №5 здобув освіту столяра. Його знали як щирого, відкритого, життєрадісного, позитивного, ввічливого юнака. Проходив строкову службу на Балтійському флоті. Працював трактористом у колгоспі, згодом – у лісництві. 2009 р. одружився, в сімейної пари народилася донечка. Їздив на заробітки за кордон. 6 грудня 2023 р. Воїн долучився до лав ЗСУ, служив на посаді старшого водія інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення в одній із військових частин ЗСУ. 26 квітня Героя поховано в рідному селі.
СВІЧКА ЖИТТЯ ЗГОРІЛА
21 квітня 2025 р. в лікарні м.Одеса помер військовослужбовець Олексій КУКУРУДЗА. Олексій Михайлович народився 12 жовтня 1972 р. Проживав у с.Маків. Він боронив наш спокій від ворога у складі танкового батальйону та віддав заради миру і свободи найцінніше – життя. 28 квітня Героя поховано в рідному селі.
АНГЕЛОМ ВІДЛЕТІВ У НЕБЕСА
Новодунаєвецька тергромада отримала чорну звістку з фронту – загинув військовослужбовець Віктор МИХАЙЛОВ. 23 квітня 2025 р., мужньо виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її незалежність і свободу поблизу с.Могриця Сумської області загинув Віктор Васильович. 29 квітня 2025 р. Героя поховано в рідному селищі Дунаївці. Герою назавжди 29… У нього залишилися мама, дружина, брат і сестра.