ВІЧНА ШАНА ПОЛЕГЛИМ!
Щодня війна забирає найдорожче – життя наших мужніх захисників. Кожна втрата – невимовний біль для родин, друзів і всієї країни.
НАСТАНЕ ЧАС ПЕРЕМОГИ
Чорне крило смерті охопило нашу громаду – загинув солдат Віталій СТЕПАНОВ. Віталій Вікторович народився 23 грудня 1987 р. Проживав у Кам’янці-Подільському. Був гарним батьком для сина і доньки, присвятив своє життя захисту України. 30 січня 2024 р. Герой доєднався до лав Захисників. Обіймав посаду командира третього штурмового відділення в одній із військових частин ЗСУ. Поліг Віталій Вікторович у бою 27 травня 2025 р. поблизу Новомихайлівки Лиманського району Донецької області.
«Настане час нашої перемоги, повернуться додому ті, хто захищав країну на фронті, звичайно, повернуться не всі. День нашої з вами перемоги буде сумним, бо, коли ми побачимо кількість загиблих воїнів, нам стане дуже сумно… Зрозуміємо кількість загиблих цивільних, зокрема і дітей, ми будемо плакати. Стануть актуальними слова Тараса Шевченка: «Мертвим, живим і ненародженим…». Ми зрозуміємо, скільки ліній життя обірвалося, бо ті, хто загинув, а особливо діти, вже не матимуть своїх дітей…» – відео з такими словами Воїн записав і розмістив у соцмережах.
18 червня Героя поховано на Алеї Слави.
ВИКОНАВШИ ОБОВ’ЯЗОК, ЗАГИНУВ
6 червня 2025 р. поблизу с.Зелене Сумської області, виконуючи бойове завдання, загинув молодший сержант Валерій КУБАК. Валерій Олександрович народився 5 грудня 1980 р. в с.Грушка. Виріс у звичайній українській родині, здобув середню освіту, мав свою справу і мрії, як і тисячі його ровесників. Був одружений, виховував сина, був опорою для матері та всієї родини. Військовий шлях він розпочав ще зі строкової служби 1999 р. як курсант і радіотелеграфіст. І коли Батьківщина його покликала знову 4 березня 2022 р., не роздумуючи, повернувся до лав захисників. Обіймав посаду командира радіовідділення взводу зв’язку мотопіхотного батальйону в одній із військових частин ЗСУ.
17 червня Героя поховано на Алеї Слави.
ЗНАЙШОВ СВІЙ ВІЧНИЙ СПОКІЙ
До легіону Небесного війська доєднався ще один Захисник із Кам’янеччини – 11 червня 2025 року хвороба обірвала життя ветерана ЗСУ старшого сержанта у відставці Віталія ГЕДЗЯ. Віталій Вікторович народився 3 січня 1974 р. Проживав у с.Голосків. Його шлях у 128-й гірсько-штурмовій бригаді проліг через вогненне горнило АТО/ООС. Покровськ, Лиман, Куп’янськ, Сумщина, Дебальцеве – ці назви назавжди закарбувалися в його долі як свідчення незламності. Він здобув освіту в Кам’янець-Подільській ЗОШ №3 і будівельному технікумі, пройшов строкову службу. З 2014 р. добровільно став до лав 128-ї ГШБ, а 27 січня 2022 р. знову добровільно вступив до ЗСУ. За свою службу Воїн був відзначений високими нагородами. Був звільнений зі служби за станом здоров’я 25 липня 2024 р.
13 червня Героя поховано в секторі для військовослужбовців міського кладовища.
ЗГАСЛА СВІЧКА ЖИТТЯ
13 червня міська громада провела в останню путь солдата Павла ВАЛЯРОВСЬКОГО. Павло Олександрович народився 7 червня 1996 р. Захисник був зовсім юним, але його душа була сповнена зрілої мужності. Разом зі старшим братом вони доєдналися до лав Захисників. Брат загинув 2023-го. Як стрілець штурмового спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ», Павло йшов туди, де було найгарячіше. 4 червня 2025 р. у Дружківці на Донеччині його земний шлях обірвався.
Воїна поховано на місцевому кладовищі, в секторі для військовослужбовців.