НЕВИМОВНИЙ БІЛЬ ВТРАТ…
Кожна звістка про втрату наших Захисників – як розрив серця. За кожним ім’ям – історія життя, любові, мрій…
ВІДДАВ МОЛОДЕ ЖИТТЯ ЗА МИР
Нашу громаду сколихнула страшна звістка – загинув старший солдат Дмитро МІЦИК. Народився Дмитро Олександрович 2 лютого 1983 р. 13 листопада 2020 р. підписав контракт із Нацгвардією, служив у Кам’янці в патрульній роті. Захищав державу і з початком повномасштабного вторгнення обіймав посаду старшого механіка-водія першого відділення оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) однієї з військових частин ЗСУ. Серед його завдань було і вивезення загиблих побратимів із поля бою. Неодноразово був поранений, але повертався у стрій. Загинув Воїн 14 червня 2025 р. поблизу м.Мирноград Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням. 19 червня Героя поховано на Алеї Слави.
ДИВА НЕ СТАЛОСЯ, НА ЖАЛЬ…
20 червня кам’янчани попрощалися зі старшим солдатом Олександром БАБКОМ, який загинув два роки тому. Олександр Миколайович народився 27 жовтня 1981 р. У 1999-2001 рр. проходив строкову службу. З 4 вересня 2014-го по 29 вересня 2015 р. служив у зоні АТО. І коли розпочалося широкомасштабне вторнення, Воїн знову став на захист рідної країни за мобілізацією. Ніс службу на посаді старшого механіка-водія першого штурмового відділення в одній із військових частин ЗСУ. 24 червня 2023 р. Герой загинув поблизу с.Іванівське Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання. Спочатку вважався безвісти зниклим, у рідних жевріла надія на повернення Героя додому живим, та, на жаль… 20 червня Воїна поховано на Алеї Слави.
НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ СТАТИ НА ЗАХИСТ КРАЇНИ
Новодунаєвецька тергромада отримала звістку про смерть військовослужбовця Василя ПІДПЕРИГОРИ. Василь Миколайович родом із селища Дунаївці. З дитинства мріяв стати залізничником, опанував професію у Жмеринсько-му ВПУ, а згодом продовжив навчання в Київському залізничному технікумі. Працював у Дирекції залізничних перевезень. 18 червня 2024 р. був мобілізований. І хоча Воїн мав проблеми зі здоров’ям, усе ж не відмовлявся стати на захист України від російських окупантів, бо добре розумів, чим може закінчитися ця війна. 19 червня 2025 р. серце Захисника зупинилося в Одеському військово-медичному клінічному центрі внаслідок інфаркту мозку. У Героя залишилися мати, дружина, два сини і брат.
НАВІКИ ЗІЙШОВ ІЗ ЗЕМНОГО ШЛЯХУ
Маківська тергромада оплакує солдата Олександра БУДЗІНСЬКОГО. Олександр Васильович народився 17 червня 1975 р. в с.Михайлівка на Дунаєвеччині. Освіту здобув у Балинському професійно-технічному училищі. В певний час він обрав Кам’янець-Подільський своїм домом, де проживав, працював та будував власне життя. У 1993-1994 рр. проходив строкову службу. 13 листопада 2024 р. став на захист країни за мобілізацією. Служив у артилерійському взводі однієї з військових частин ЗСУ. Воїн помер 20 червня 2025 р. в Кам’янець-Подільській міській лікарні. У нього залишилися дружина і син. 24 червня громада провела Воїна в останню путь.
МАЙЖЕ ДВА РОКИ НАДІЇ
«Загинув на полі бою, мужньо виконуючи військовий обов’язок, солдат Вадим ПОГИНАЙКО, 1973 року народження, житель с.Мушкутинці. На захист України Вадим Анатолійович став у травні 2023 р. Після навчання – фронт і пекло війни на сході. З 15 липня 2023 р. зв’язок із Вадимом обірвався. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. На жаль, найстрашніше підтверди-лося: під час бойових дій поблизу с.Масютівка Харківської області наш Герой загинув», – повідомила міський голова м.Дунаївці Веліна Заяць.
БЕЗМЕЖНО ЛЮБИВ ЖИТТЯ
23 травня 2025 р. поблизу селища Виїмка Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання, загинув солдат Костянтин БАРИШПОЛЕЦЬ. Костянтин Олегович народився 18 листопада 1999 р. на Запоріжжі, рано став сиротою. Проживав і виріс на Хмельниччині, в с.Шатава, у прийомній сім’ї. Закінчив Шатавський ліцей і Кам’янець-Подільский фаховий коледж харчової промисловості. Із 6 грудня 2022 р. розпочався шлях Воїна. Служив у гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти в одній із військових частин ЗСУ. Усі, хто знав загиблого Захисника, згадують його як доброго, чуйного, активного, щирого хлопця. Був справжнім патріотом і безмежно любив життя. 25 червня Героя поховано на Алеї Слави.
СТІЛЬКИ ГОРЯ ПЕРЕЖИВ…
Чемеровеччина в жалобі – загинув солдат Антон МАНДЗІЙ. Антон Олексійович народився 27 лютого 1988 р. в Чемерівцях, там і навчався у школі №1, а згодом здобув освіту в Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі, отримавши спеціальність «Землевпорядник». У вісім років Антон втратив батька, а в молодому віці – й матір. Воїн не встиг створити власної сім’ї. Антон Олексійович працював у Чемерівцях на виробництві будівельних матеріалів. Захисник був мобілізований до лав ЗСУ в травні 2023 р. Служив у мінометному взводі мінометної батареї одного з механізованих батальйонів ЗСУ. Брав участь у боях під Куп’янськом Харківської області. Загинув Воїн поблизу с.Петропавлівка Куп’янського району Харківської області внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання. Із рідних у Героя залишилася сестра.
СИМВОЛ ЖЕРТОВНОСТІ ТА НЕЗЛАМНОСТІ
Орининська громада в жалобі – загинув військовослужбовець Ростислав БАЛАН. Ростислав Леонідович народився в с.Кадиївці, проживав із родиною в с.Рачинці. З вересня 2023 р. добровільно став до лав ЗСУ, обравши шлях честі та відваги. Служив у підрозділі артилерійської розвідки на посаді оператора-розвідника. Його місцем служби стало с.Велетенське на Херсонщині – саме там молодий Воїн зазнав важких поранень під час виконання бойового завдання. Попри зусилля медиків Хмельницької обласної лікарні, врятувати життя Ростислава не вдалося… 18 червня його серце зупинилося. 20 червня Воїна поховано в Кадиївцях. Герою навіки 24… У нього залишилися дружина з маленьким півторарічним сином, батько, а також брат, який і нині стоїть на захисті нашої країни.