ПАМ’ЯТАЄМО І ДЯКУЄМО!

Їхні мужність і самопожертва є вічним прикладом для нас, а наші вдячність і скорбота – безмежні.

ВІДДАНА, СУМЛІННА, НАДІЙНА

8 серпня 2025 р. наша громада попрощалася зі старшим сержантом Людмилою НІНАДОВСЬКОЮ. Людмила Миколаївна народилася 21 лютого 1974 р. Першого листопада 2005 р. розпочала шлях у лавах ЗСУ за контрактом.

«Людмила Нінадовська – старший сержант ЗСУ, військова зв’язку, справжня фахівчиня своєї справи. Жінка, чия щоденна робота залишалася за кад­ром, але була критично важливою для обороноздатності краї­ни. Понад 19 років вона служила Україні – не на парадних плацах, а там, де точність, тиша і внутрішня дисципліна важать більше, ніж гучні слова. Людмила Миколаївна відповідала за секретне документальне забезпечення та охорону державної таємниці. Її уважність до деталей, принциповість у питаннях безпеки й відданість службі були щоденним внеском у спільну боротьбу за Україну. 2 липня її життя обірвалося», – написали у пресслужбі міськради.

Військовослужбовиця померла в зоні ведення бойових дій поблизу с.Миропілля Куп’янського району Харківської області.

ЛИШЕ ТЕПЕР ВДАЛОСЯ ІДЕНТИФІКУВАТИ

7 серпня Кам’янець-Подільський попрощався із старшим солдатом Віктором ДУДЧЕНКОМ. Віктор Юрійович народився 3 квітня 1995 р. Проживав у Кам’янці-Подільському. У 2015-2016 рр. проходив стро­кову службу.

«Працював у КП «Міськтеп­ловоденергія», а одразу після початку повномасштабної війни вступив до лав ТрО ЗСУ. Згодом служив у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді (в/ч А2582), де боронив нашу землю до останнього подиху. Наш Герой загинув 23 грудня 2023 року, але лише тепер його вдалося ідентифікувати за тестом ДНК», – повідомили про втрату колеги в КП «Міськтепловоденергія».

Герой ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника третього десантно-штурмового відділення в одній із військових частин ЗСУ. Воїн загинув 23 грудня 2023 р. внаслідок ведення бойових дій поблизу с.Вербове Пологівського району Запорізької області, виконуючи бойове зав­дання за призначенням.

«Серце крається, але маю сказати, що особисто знав Віктора, і можу стверджувати, що Він віддав своє життя, рятуючи життя побратима. Просто по-іншому не міг. Щирий, добрий, розумний. І ще безліч позитивних слів можна підібрати, але, на жаль, це не поверне його. Вікторе, ти назавжди в наших серцях!.. Мав честь служити разом із тобою», – написав у соцмережах побратим загиб­лого Захисника Олександр Курчак.

«Загиблий Воїн у цивільному житті був добрим, стриманим, гарно вихованим, – зазначила у фейсбуку Наталія Попович. – Віктор навчався в коледжі харчової промисловості, технік-механік, був хорошим студентом, а згодом – хорошим фахівцем…».

7 серпня Героя поховано на Алеї Слави.

БУЛА ЩЕ ВІРА В ЖИТТЯ

2 серпня стало відомо про смерть військовослужбовця Артура ОЗЕРЧУКА. Артур Олександрович (позивний «Репер») народився 17 лютого 1990 р. в Кам’янці-Подільському, тут і навчався в ліцеї №17 та гімназії №2 ім.Т.Г.Шевченка. Захисник надзвичайно любив життя. Він писав музику, жив нею, брав участь у музичних радіоконкурсах, в організації подій і заходів, мріяв відкрити власну студію звукозапису. 2023 р. Воїн став на захист Батьківщини. Боронив її на донецькому напрямку в лавах 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. 19 травня 2024 р. Артур Олександрович був важко поранений під Лиманом. Унаслідок поранення нижня частина тіла стала нерухомою. Більше як рік у Києві, Львові, Мукачевому тривали лікування, операції та реабілітація. У Воїна жевріла надія на повноцінне життя, яке він так любив. Не судилося…
7 серпня Героя поховано у Львові на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів.

ХОРОША, ПОРЯДНА ЛЮДИНА

7 серпня 2025 р. в зоні бойових дій поблизу с.Новогупалівка Запорізької області помер військовослужбовець із Чемеровеччини – солдат Іван ЧАВКО. Іван Васильович наро­дився 8 вересня 1977 р. в с.Кормильча, там і навчався у школі. Односельчани у світлих спогадах відгукуються про Івана як про хорошу, працьовиту, порядну людину. В Ка­м’янець-Подільському сіль­госптехнікумі опанував професію електрика, проходив строкову військову службу. Повернувшись у село, спочатку працював монтажником електричних систем у місцевому господарстві, потім – у бригаді Чемеровецького РЕМу, а згодом – різноробочим у ПП «Кочубіїв­ське». У грудні 2023 р. Воїн був мобілізований до лав ЗСУ. У Героя залишилися батьки і брат.
12 серпня Захисника поховано в рідному селі.

ДО ЗАХИСТУ ДОЄДНАВСЯ ОДРАЗУ

31 липня 2025 р. поблизу с.Шахове Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням, загинув старший солдат Олександр ТИМЧУК. Народився Олександр Миколайович 10 лютого 1989 р. у Кам’янці-Подільському. Навчався у школі №15, а потім – у ПТУ №6. З 2008-2009 рр. проходив строкову службу. У 2018-2019 рр. служив за контрактом. На початку повномасштабного вторгнен­ня – 27 лютого 2022 р. – доєднався до лав захисників. Ніс службу на посаді водія-електрика інженерно-саперного відділення в одній із військових час­тин ЗСУ.
Учора, 13 серпня, Героя поховано на Алеї Слави.

БУВ УПЕВНЕНИЙ У ПЕРЕМОЗІ

Стало відомо про загибель Героя із Чемеровеччини – Миколи СЛОБОДЯНА. Народився Микола Федорович 14 листопада 1965 р. у с.Хропотова, там і навчався у школі. Згодом опанував професію будівельника. Відслужив строкову службу і повернувся в рідне село. У місцевому господарстві очолював будівельну бригаду. Побував на заробітках за кордоном. 2014 р. був мобілізований до лав ЗСУ та брав участь в АТО, звідки повернувся 2016 р. А 2020-го за контрактом знову став на захист нашої країни. Військову службу проходив на Донеччині, був командиром такелажного відділення взводу техзабезпечення самохідного артилерійського дивізіону однієї з військових частин ЗСУ, що завжди перебувала на передових рубежах. Захисника всі знайомі знали як щирого, товариського, завжди оптимістично налаштованого чоловіка, а ще поважали, бо був хазяйновитий, працьовитий і особлива риса – патріотично переконаний, рішучий та впевнений у Перемозі над ворогом.
11 серпня 2025 р. в одному з медичних закладів м.Слов’янськ перестало битися серце Героя… А за три місяці він мав відзначати 60-літній ювілей… У Героя залишилися дочки, внуки та сестра.