ТИХ, ХТО БОРОНИВ, БІЛЬШЕ НЕМАЄ ПОРУЧ
Україна платить високу ціну за незалежність – життям своїх захисників.
МРІЯВ ПРО КАРПАТИ І СПОКІЙНЕ ЖИТТЯ
24 вересня 2025 р. Кам’янець-Подільський попрощався з молодшим сержантом Дмитром ПОЛІЩУКОМ. Дмитро Степанович народився 30 січня 1978 р. в Луцьку. Був єдиним сином у родині. Коли йому було всього дев’ять, батько загинув у автокатастрофі. У 16-річному віці пережив ще одну страшну втрату – смерть мами. Згодом його забрала до себе бабуся по батьковій лінії, і Дмитро почав нове життя в Кам’янці-Подільському. Воїн працював на цементному заводі, був зварником металопластикових конструкцій. Згодом став майстром з євроремонтів. Часто їздив на заробітки за кордон. 28 березня 2023 р. Герой долучився до лав захисників за мобілізацією. Був командиром бойової машини механізованого відділення в одній із військових частин ЗСУ. Загинув Дмитро Степанович 5 листопада 2024 р. поблизу с.Катеринівка Покровського району Донецької області на полі бою, зазнавши поранень, несумісних із життям, виконуючи бойове завдання за призначенням. Весь цей час вважався зниклим безвісти. На жаль, був ідентифікований за тестом ДНК.
«Його найбільша мрія після війни була – відпочинок у Карпатах. Уявляв, як поїдемо туди всією родиною, будемо дихати чистим гірським повітрям, пити чай із трав і нарешті зможемо спокійно жити. Але війна не дозволила здійснити цю мрію… – поділилася дружина загиблого Героя пані Юлія сокровенним із «Подолянином» ще у травні цього року. – Коли мені стає нестерпно важко, він приходить до мене уві сні. Я відчуваю його присутність, його силу. Це знак. Це означає, що я роблю все правильно. І я не опущу рук, доки не поверну його додому».
Та, на жаль, уже в останню земну путь… Героя поховано на Алеї Слави. У нього залишилися дружина і син.
ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ВІРНИЙ
18 вересня 2025 р. на щиті повернувся додому сержант Олександр БОГАЧ. Олександр Васильович народився 1 лютого 1984 р. Проживав у с.Вербка Гуменецької тергромади. З листопада по липень 2003 р. проходив строкову службу. Третього березня 2022 р. Воїн доєднався до лав захисників за мобілізацією. Служив на посаді водія-кранівника другого відділення інженерно-технічного взводу в одній із військових частин ЗСУ. Олександр Васильович загинув 9 вересня 2025 р. в зоні ведення бойових дій, зазнавши поранень, несумісних із життям, поблизу с.Красний Яр Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням. Поховано Героя на місцевому кладовищі в с.Вербка.
ВОЮВАВ НА НАЙСКЛАДНІШИХ ДІЛЯНКАХ
Ще одна гірка втрата – востаннє додому повернувся солдат Василь ЗАТЮРЯХІН. Василь Васильович народився 7 вересня 1992 р. в с.Рогізна Китайгородської тергромади. Воїн долучився до лав захисників 26 травня 2024 р. за мобілізацією. Був стрільцем штурмового спеціалізованого відділення однієї з військових частин ЗСУ. Від лютого 2025 р. 32-річний Захисник вважався зниклим безвісти, і в серці жевріла надія, що він знайдеться, дасть про себе знати, живий. Рідні, близькі, знайомі – всі сподівалися почути хорошу звістку, але біда постукала у двері родини. Не дочекалася сім’я люблячого чоловіка, батька, брата, який захищав їх на землі, а тепер оберігатиме з небес. Недаремно його позивний був «Купол». Воїн воював на найскладніших ділянках, несучи службу в окремому штурмовому полку. Загинув 24 лютого 2025 р. в зоні ведення бойових дій, зазнавши поранень, несумісних із життям, поблизу с.Свердліково Курської області, на території противника, виконуючи бойове завдання за призначенням. Поховано Героя 23 вересня 2025 р. на Алеї Слави.
ТЕПЕР НАВІЧНО У СТРОЮ
Стало відомо про загибель жителя с.Вільховець Новоушицької тергромади – солдата Андрія НУГУМАНОВА, який довгий час вважався зниклим безвісти. Андрій Мінігайсович народився 31 серпня 1971 р. в м.Державінськ (Казахстан). Навчався в місцевій школі, згодом із сім’єю переїхав у с.Куча і продовжив навчання в Кучанській середній школі. Після закінчення 8 класів навчався в Говорському професійному училищі, проходив строкову службу. Після повернення з армії проживав у с.Вільховець, працював у місцевому господарстві на різних роботах. Захисник проходив військову службу за мобілізацією, захищав Україну в складі 53-ї окремої механізованої бригади ім.Князя Володимира Мономаха. Загинув Герой у бою за Україну 5 березня 2024 р. в Покровському районі Донецької області.