КАМ’ЯНЕЦЬ У РИТМІ СВЯТА

2-5 жовтня в Кам’янці-Подільському тривала низка заходів, приуроче­них до Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва. Програма об’єднала містян і гостей у щирому вшануванні мужності, відваги та любові до Батьківщини, у святі єдності, вдячності й гордості за тих, хто боронить нашу землю.

ТВОРЧІСТЬ, ЕМОЦІЇ ТА КРАФТ

Четвертого жовтня біля Ратуші було по-справжньому гаряче від людських емоцій, хоч і на вулиці лив осінній дощ. На головній сцені – легендарні «Воплі Відоплясова» й Олег СКРИПКА. Гості заходу разом із відомими виконавцями співали знайомі хіти, плескали в долоні й відчували – це про нас, про Україну, про життя, яке продовжується завдяки нашим Героям.

А ще впродовж декількох днів май­дан Польський ринок перетворився на справжню скарбницю смаків, кольорів і ароматів. Ремісничий ярмарок об’єднав десятки майстрів з усієї країни: від краф­тових сирів, вин, ковбас, копченої риби, турецьких солодощів і домашньої випічки – до прикрас ручної роботи, виробів із дерева й текстилю. Тут кожен міг знайти щось своє – на згадку про Кам’янець або просто для душі.

Серед учасників ярмарку – люди, які творять сучасну гастрономічну історію Кам’янця-Подільського.

– Я – засновник і власник дистилерії Strong Distillery, – розповідає Роман МЕДВЕДЧУК, гордо показуючи пляшку з етикеткою «Перший кам’янецький джин». – Ми займаємося переробкою фруктів і овочів, робимо овочеві дистиляти. Наша місія – відродити давні українські рецептури, які були забуті за часів «радянщини». Україна має величезну історію виготовлення алкогольних напоїв – одних із найкращих у Європі. Моя ідея – це спеціалізація на розвиток туризму в місті й пізнаваності Кам’янця-Подільського. Я постійно їжджу на різні наукові конференції, з’їзди, форуми і саме там презентую наші локальні продукти. «Перший кам’янецький джин» – це повністю моя розробка, яка вже здобула золоті медалі на всеукраїнських і міжнародних дегустаційних конкурсах.

Далі – «Чача з міста на камені». Це теж про наше місто. А ще з цієї лінійки найкращий напій – «Кам’янецький кальвадос». Він ви­тримується в дубовій бочці три з половиною роки. Повністю, щоб приготувати цей продукт, потрібно близько чотирьох років. І в одній пляшці – дванадцять кілограмів яблук. Джин-лікер «Перший кам’янецький», на пляш­ці якого зображений олень, має символічне значення, адже олень – це символ Кам’янця-Подільського, який відіграв вирішальну роль у заснуванні міста. Вона навіть описана на етикетці. Це ціла історія, і вона цікава туристам. Ця продуктова лінійка створена саме для них. Тому що нині люди, коли приїжджають у місто, і не важливо, чи це Кам’янець, чи Львів, чи інше, хочуть повезти із собою щось локальне. Не просто магнітик чи горнятко, а смачний продукт, який можна поставити на стіл, продегустувати, спробувати й поділитися з друзями. Це створює теплі асоціації з містом і погодою, з емоціями, які пережили тут.

Я також займаюся виробництвом гострих соусів – це моя ще одна пристрасть. Соуси буквально розібрали! Ось, наприклад, варення з вишні, перцю хабанеро, халапеньо і соку лайма. Дуже ароматна, класна річ для тих, хто любить гостре. Також ідеально підходить для маринування стейків або просто мастити, коли смажиш м’ясо. Це дуже смачно, я б навіть сказав – супер! Ну, і на фініші – глінт­вейн. Глінтвейном торгують усі, але хороший, натуральний – це рідкість. У моєму глінтвейні сімнадцять натуральних складових.

А тепер – фішка на завершення. Це моя остання розробка. Минулого тижня їздив до Києва на конкурс, і там вона викликала справжній фурор. Це – «Кам’янецький міц­ний борщ». Так, саме борщ! Рецептура – секретна. Навіть м’ясо є. Яловичина. Воно нежирне, щоб не давало мутності. Тому і напій має кришталеву прозорість. Його можна вживати і в ресторанах, і вдома – у теплій атмосфері.

ЧАСТУВАЛИ БОРЩЕМ, СОЛОДОЩАМИ І ПІСНЯМИ

Поруч із крафтовиками – яскравий ряд східних ласощів.

– Ми приїхали до вашого міста з Тернополя. Продукція є з Черкас, Одеси та навіть самого Стамбула, – розповідає власниця торгової точки з турецькими солодощами пані Олена. – Я співпрацюю з турецькими партнерами, вони виготовляють нам пахлаву, халву, рахат-лукум, кіс-кадаль, усе натуральне. Ми очікували більше людей, але, мабуть, погода трохи втримала. Проте ка­м’янчани чудові – привітні, усміхнені.

Продавчиня стоїть біля свого прилавка, де пахне мигдалем і медом, а поруч парує ароматний глінтвейн.

– У мене все натуральне – без штучних сиропів і барвників. Є дитячий безалкогольний глінтвейн, є і класичний, який готується на основі сорту винограду «Ізабелла», з прянощами й фруктами. Це смак, який зігріває, – усміхається пані Олена.

І, звісно, яке ж свято без частувань! Кам’янчан і гостей міста пригощали справжнім українським борщем від арт­ресторації «Ратуша», а також баношем із бринзою та шкварками – духмяним, густим, таким, як у Карпатах. Запахи линули над площею, збираючи навколо десятки охочих скуштувати домашніх смаків української кухні.

Святкову програму продовжили виступи учнів та викладачів Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Карабиця. Артисти подарували глядачам ніжні вокальні но­мери, інструментальні композиції та хореографічні постановки, які викликали щирі оплески публіки. Адже кожна пісня, кожен рух, кожен донат – це любов до рідної землі, подяка тим, хто її боронить, і віра у світле майбутнє.

Сюзанна СИРОТЮК.