ВІЙНА НЕ ПИТАЄ ІМЕН
Війна не питає імен та віку. Вона просто забирає найкращих…
БУВ СВІТЛОЮ ЛЮДИНОЮ
26 січня 2026 р. Кам’янець-Подільська громада у скорботі попрощалася зі старшим солдатом Олександром ЗАКОРДОНЦЕМ.
Олександр Остапович народився 30 листопада 1989 р. Проходив строкову службу в 2010-2011 рр. Служив під час АТО. 13 березня 2022 р. знову долучився до лав захисників за мобілізацією. Був водієм-сапером інженерно-саперного відділення в одній із військових частин ЗСУ. Воїн загинув 13 січня 2026 р. під час ведення бойових дій поблизу с.Новоолександрівка Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
«Сашко, ти був світлою і щирою людиною, таким ти залишишся в нашій пам’яті, – написала у фейсбуку Майя Мозолюк. – Царство Небесне і легких хмаринок тобі!».
Поховано Героя на кладовищі в с.Слобідка-Кульчієвецька.
ЧЕКАЛИ, ВІРИЛИ… ТА, НА ЖАЛЬ…
24 січня 2026 р. Кам’янець-Подільський у скорботі провів в останню путь солдата Костянтина ЛАХМАНЮКА.
Костянтин Олегович народився 25 січня 1983 р. 27 лютого 2024 р. Воїн долучився до лав захисників за мобілізацією. Служив водієм відділення протитанкового підрозділу.
Вірний військовій присязі, проявивши мужність і стійкість, Герой загинув 23 жовтня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с.Єлизаветівка Донецької області. Після тривалого очікування Костянтина Олеговича було ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи, і от тепер він повернувся додому – на щиті.
Поховано Захисника на Алеї Слави.
НАМАГАВСЯ ВСІМ ДОПОМОГТИ
23 січня 2026 р. Чемеровецька тергромада отримала підтвердження факту загибелі жителя с.Хропотова – солдата Сергія ОЛЕСНЕВИЧА, який досі вважався зниклим безвісти.
Сергій Вікторович народився 4 квітня 1977 р. в с.Хропотова, там і навчався у школі. У технікумі в Кам’янці-Подільському здобув фах електрика. Зарекомендував себе працелюбним, професійним молодим спеціалістом у місцевому господарстві, де працював за спеціальністю. Неодноразово допомагав жителям села з ремонтом електрообладнання. Сергій Вікторович створив сім’ю, в якій народився син. У лютому 2023 р. Воїн став на захист своєї родини і рідної Батьківщини за мобілізацією. Був гранатометником гірсько-штурмового відділення в одній із військових частин ЗСУ.
Із 16 вересня 2025 р. Герой вважався безвісти зниклим. Загинув під час бойових дій поблизу селища Виїмка Бахмутського району Донецької області.
ГІДНО НІС СЛУЖБУ
22 січня 2026 р. Кам’янець-Подільська громада у скорботі провела в останню путь солдата Володимира ДЕМБІЦЬКОГО.
«Володимир Володимирович народився 10 червня 1973 р. Проходив військову службу в складі 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Гідно ніс службу, сумлінно виконував покладені на нього завдання. 9 січня 2026 р. Володимир Дембіцький відійшов у вічність. Його життя і служба стали частиною новітньої історії нашої боротьби за свободу та незалежність», – написав у фейсбуку міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.
Поховано Героя на міському кладовищі в секторі для військовослужбовців.
ВІН МАВ ЖИТИ, МРІЯТИ, БУДУВАТИ…
«Ненависна війна, розв’язана росією, безжально продовжує забирати життя наших найкращих – тих, хто мав жити, мріяти, будувати майбутнє. У важких боях із російськими окупантами загинув ще один Герой, житель села Подільське Вадим ЧОРНИЙ, який народився 3 червня 2002 р. Дуже працьовитий, щирий та відданий, Вадим завжди знаходив час і сили, аби підставити плече ближньому. Його знали як добродушну й світлу людину.
26 березня 2021 р. наш герой був призваний на строкову службу до Волинського прикордонного загону. А вже 18 квітня 2023 р. підписав контракт і пішов захищати неньку Україну.
Остання займана посада молодшого сержанта Чорного – інспектор прикордонної служби, оператор безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури, – повідомили у Староушицькій тергромаді. – Його дорога додому була довгою… Майже два роки Вадим вважався безвісти зниклим. Майже два роки надії, молитви, болю й очікування… Вадим Чорний загинув 21 березня 2024 року в с.Новомихайлівка Покровського району Донецької області».
27 січня Героя поховано в с.Подільське.
ІЗ ПЕРШОГО ДНЯ ВІЙНИ НА ЗАХИСТІ
19 січня 2026 р. Закупненська громада отримала офіційне сповіщення про смерть старшого сержанта Олександра ПРИСЯЖНОГО.
Олександр Володимирович народився 28 квітня 1969 р. в с.Кутківці, там і навчався у школі. Після цього здобув середньо-спеціальну освіту в радгосп-технікумі (спеціальність «Агрономія»). Далі проходив строкову службу. Працював на залізничній станції Закупне, в ДП «Закупнянський кар’єр», на елеваторі ТОВ «Агрохолдинг – 2012».
Олександр Володимирович був мобілізований 24 лютого 2022 р., проходив службу в Хмельницькому обласному ТЦК і СП. Потім в одній із військових частин ЗСУ був командиром другого кулеметного відділення і стрілецької роти. А далі – головним сержантом в інженерно-саперній роті.
16 січня 2026 р. під час проходження військової служби помер поблизу с.Козіївка Богодухівського району Харківської області.
ВІЧНА РОЗЛУКА
Стало відомо, що 16 січня загинув солдат Денис ЦІСАР в результаті атаки FPV-дрону з боку противника, поблизу с.Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Народився Денис Борисович 25 вересня 1989 р. Долучився до лав захисників 30 липня 2025 р. за мобілізацією. Був стрільцем в одній із військових частин ЗСУ.
28 січня Героя поховано на міській Алеї Слави.