ВОЇНИ, ЯКІ НЕ ВІДСТУПИЛИ
Герої пішли на війну, щоб захистити свою землю, свою родину, свою державу. Додому повернулися на щиті – з честю і болем для всієї громади.
ПРИКОРДОННИК ЗАГИНУВ НА ЗАВДАННІ
11 березня міська громада провела в останню путь старшого солдата Сергія НОВІКОВА.
Сергій Вікторович народився 24 липня 1975 р. У ЗСУ потрапив 1993 року – для проходження строкової служби.
А від серпня 2023-го, після мобілізації, служив інспектором прикордонної служби вищої категорії – начальником групи зв’язку відділення управління мінометної прикордонної застави в одній із військових частин ЗСУ.
Третього березня 2026 р. в районі с.Лозова Чугуївського району Харківської області, виконуючи бойове завдання за призначенням, Сергій Новіков загинув.
НЕОЧІКУВАНА СМЕРТЬ ВОЇНА
10 березня міська громада провела в останню путь майора Сергія ПУСТОВАЛОВА.
Сергій Володимирович народився 7 листопада 1971 р. Свій військовий шлях почав ще 1989 р., коли став курсантом К-ПВВІКУ. За його плечима – керування взводом, ротою, викладання на факультеті військової підготовки (ПДАТА, К-ПНУ ім.Івана Огієнка).
Учасник ООС у Донецькій і Луганській областях. Із 2020 р. ніс службу в 143 ОНТЦ «Поділля».
Помер майор Пустовалов 8 березня 2026 р., його поховано на міському кладовищі в секторі для військовослужбовців.
У Захисника залишилися батьки, дружина і син.
ВИКОНУЮЧИ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК…
Також 10 березня Кам’янець-Подільський провів ще одного Захисника – молодшого сержанта Дениса БАРАБАЩУКА.
Денис Миколайович народився 6 квітня 1981 р. Приєднався до лав ЗСУ у травні 2022 р. за мобілізацією. Ніс службу на посаді командира відділення, командира машини одного з механізованих батальйонів ЗСУ.
Загинув Герой 17 лютого 2026 р., виконуючи військовий обов’язок поблизу с.Підгаврилівка Синельківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Поховано Героя на Алеї Слави.
СМІЛИВИЙ, ВІДДАНИЙ, НЕЗЛАМНИЙ
5 березня місто провело в останню путь солдата Костянтина ГЕРАСИМЧУКА.
Костянтин Анатолійович народився 30 липня 1990 р. Здобув середню спеціальну освіту. З травня 2024 р. став до лав захисників за мобілізацією. Проходив службу на посаді стрільця першого штурмового спеціалізованого відділення в одній із військових частин ЗСУ.
Вірний військовій присязі, проявив стійкість і мужність. Костянтин Анатолійович помер 26 січня 2026 р. у КНП «Святомихайлівська клінічна лікарня» м.Київ.
Поховано Захисника на Алеї Слави.
ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ
Після двох років виснажливого очікування і невідомості надія змінилася глибоким сумом для родини військовослужбовця Володимира МАРУШЕВСЬКОГО з Орининської тергромади. За результатами ДНК-експертизи підтверджено загибель Володимира Едвардовича.
«Володимир тривалий час вважався зниклим безвісти, проте 19 лютого 2024 р. його серце зупинилося під час виконання бойового завдання. До останньої хвилини ми вірили в диво, але Герой повертається додому назавжди на щиті», – повідомили в тергромаді.
А колектив Орининського ліцею висловив у фейсбуку співчуття доньці загиблого Воїна – учениці 11 класу Ірині Марушевській.
БОРОВСЯ ЗА ЖИТТЯ
«7 березня 2026 р. поблизу с.Твердохлібове Сватівського району Луганської області загинув старший солдат Руслан РОМАНИЧ із с.Залісці, – повідомили в Дунаєвецькій тергромаді. – Народився він 10 серпня 1987 р. З початком російсько-української війни 2014 року став на захист України і брав участь у бойових діях у зоні АТО. Після початку повномасштабного вторгнення 30 серпня 2022 р. був мобілізований. Мужньо виконував свій обов’язок на передовій. Під час служби неодноразово проявляв мужність і відданість Україні. 2023 р. зазнав двох поранень, однак продовжував виконувати бойові завдання і більшість часу перебував на фронті, рідко маючи змогу приїхати додому. У Захисника залишилися батько та брат, який також проходить службу у Збройних силах України».