ТІ, ХТО ТРИМАЄ НЕБО
Вони, хто став між нами і ворогом, заплатили найвищу ціну за наші життя.
НА ВІЧНІЙ ВАРТІ
20 квітня Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь солдата Олександра ВОЙТКА.
Народився Олександр Дмитрович 1 лютого 1979 р. З початку березня 2022 р. приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу на посаді майстра відділення наземних роботизованих комплексів роти дистанційного мінування однієї з військових частин ЗСУ.
Довгий час Захисник вважався безвісти зниклим, проте результати ДНК-експертизи підтвердили непоправне.
Герой загинув 20 листопада 2025 р. поблизу м.Костянтинівка Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Героя поховано на міській Алеї слави.
НАЗАВЖДИ 25
15 квітня Маківська тергромада провела в останню путь солдата Олександра ГОРІШНОГО.
«6 квітня 2026 р. Олександр Олександрович, 15.09.2000 р.н., загинув поблизу с.Різниківка Донецької області внаслідок удару ворожого дрона. У Героя залишилися мама, бабуся і вся родина, яким так не вистачатиме його», – повідомляють у громаді.
Захисника поховано на Шатавському кладовищі.
ЗАВЖДИ ВІДДАНИЙ
20 квітня Дунаєвецька громада попрощалася із солдатом Олександром БІДНИМ.
Олександр Сергійович народився 2 березня 1992 р. в м.Дунаївці. У Кам’янець-Подільському професійному училищі здобув фах електрика. У лютому 2024 року приєднався до лав Збройних сил України за мобілізацією. Виконував бойові завдання на Харківському і Покровському напрямках.
12 квітня 2026 р. Олександр востаннє вийшов на зв’язок. Того ж дня поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області Герой загинув у бою.
Воїна поховано на Могилівському кладовищі в м.Дунаївці.
У Героя залишились дружина і син.
КАПІТАН УДОМА
Жителі Новоушицької громади провели в останню путь капітана Бориса ЄДИНАКА.
Борис Борисович народився 23 липня 1967 р. в с.Полиці Рівненської області. Згодом із сім’єю переїхав до с.Шебутинці Новоушицької тергромади. 1984 р. вступив до Вищого танкового командного училища. Після його закінчення направлений на військову службу в Чернівецьку область.
Із 2014 року боронив нашу державу від агресора. Виконував бойові завдання на Донецькому, Запорізькому, Харківському напрямках, брав участь в обороні Києва.
Загинув Герой 4 квітня 2026 р. поблизу с.Пристін Куп’янського району Харківської області.
Захисника поховано на місцевому кладовищі с.Кузьмин Щиборівської тергромади Хмельницького району, де він проживав.
У нього залишилися мати, дружина, донька, зять і внучка.
ОРГАНІЗМ НЕ ВИТРИМАВ
У Новоушицькій громаді повідомили про смерть солдата Анатолія ПЕТРИКА, жителя с.Струга.
Народився Анатолій Володимирович 30 грудня 1971 р. в с.Слобідка. У Кам’янець-Подільському професійному училищі здобув професію тракториста. З вересня 2025 р. мобілізований у лави ЗСУ. На Сумському напрямку зазнав поранення, лікувався у шпиталі. Після лікування повернувся до боротьби. Проте ослаблений організм не витримав, і 19 квітня у шпиталі м.Київ серце Героя зупинилося.