ОЛІФОВІ СЛЬОЗИ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ
У п’ятницю, 17 квітня, обвалилася частина стіни Хотинської фортеці. Зовнішня кладка стіни і каміння та земля, якими стіна була забутована, полетіли з висоти декілька десятків метрів на землю. Новина сколихнула український інтернет. Міський голова Хотина Андрій ДРАНЧУК інформацію підтвердив: жертв немає, обвал суттєвий:
– Проінформовано Чернівецьку ОВА, Міністерство культури України, Міністерство розвитку громад і територій України.
Максимально долучаємося до пошуку фінансування реставраційних робіт. З усім справимось!
Сам ДІАЗ ситуацію у своїх соцмережах ніяк не коментує. Працівники місцевого ДСНС перекрили доступ туристів до мосту, котрий веде на стежку навколо фортеці. Хоча людська цікавість – річ могутня, і люди намагаються подивитися на місце трагедії.
Відразу з’явилася версія, що обвалилася та частина стіни, котра давно вже мала підозрілу темну пляму. Вона частково правдива: справді, обвал стався трохи вище від масної ділянки, сягаючи майже зубців-мерлонів на вершині. Роками багато екскурсоводів розповідали про пляму дивну легенду: начебто комендант фортеці колись там замурував живцем свою доньку за непокору і небажання виходити заміж – і стіна «плакала» її сльозами.
Інша версія про пляму, яка пішла в народ: начебто це залишки селітри від порохових складів, що колись були в замковому дворі. Авторка цих рядків 2005 року від тодішньої директорки музею-заповідника «Хотинська фортеця» Людмили ПАСТУХ дізналася іншу версію. Пляма давно турбувала працівників установи, тож у перші роки ХХІ століття була проведена її експертиза. Спеціалісти встановили: це не вода, а оліфа. Пляма була помітна на стінах фортеці давно: з кінця XVIII ст. – за одними даними, з ХІХ століття – за іншими. Цьогорічна сніжна зима і часті перепади температур могли пришвидшити руйнацію стіни.
У Хотинській фортеці за програмою «Велика реставрація» у 2021–2023 рр. проводилися ремонтно–реставраційні роботи, на які держава виділила 8 млн грн. Тоді було оновлено в’їзний міст до замку і обстежено технічний стан пам’ятки. Дренажні роботи у стінах не були заплановані. Як зазначає у своєму фейсбуку колишній директор К–ПДІМЗ Олександр ЗАРЕМБА, «тепер реставрація – завдання із зірочкою. Висота і доступність – проєкт затягне нівроку. Роботи тим більше».
Та все ж віримо, що пам’ятку такого масштабу, значимості та краси держава не залишить напризволяще.
Ірина ПУСТИННІКОВА.