ТІ, ХТО СТОЯВ НА ВАРТІ МАЙБУТНЬОГО
Біль пронизує груди щоразу, коли надходять гіркі звістки про загибель наших Захисників.
НАЗАВЖДИ ВІРНИЙ НАРОДУ
22 червня Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь солдата Олександра ГОМЕНЮКА.
Народився Олександр Васильович 14 червня 1980 р. Мав вищу освіту. Від січня 2026 р. приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу як командир відділення взводу зв’язку в одному з механізованих батальйонів ЗСУ.
Вірний військовій присязі, проявивши стійкість і мужність, помер 12 червня 2026 р. в зоні ведення бойових дій поблизу с.Новодмитрівка Херсонського району Херсонської області.
Захисника поховано на місцевому кладовищі с.Рихта.
ЦІНУВАЛИ ЗА ПОРЯДНІСТЬ І ЛЮДЯНІСТЬ
17 червня Кам’янець-Подільська громада попрощалася зі старшим сержантом Андрієм МАТКОВСЬКИМ.
Андрій Русланович народився 28 червня 1982 р. в с.Цвіклівці. Навчався в Кам’янець-Подільському коледжі ПДАТУ, отримав диплом техніка-механіка. Від 2001 до 2003 року проходив строкову службу. 2021 року уклав контракт із ЗСУ. Обіймав посаду водія-хіміка в батальйоні забезпечення, а з 2023 р. – начальника складу.
«Колеги і побратими цінували його за порядність, людяність, готовність підтримати у складну хвилину, спокійний характер і щиру відданість своїй справі. Він користувався заслуженою повагою серед товаришів по службі та був надійною опорою для своєї родини», – повідомляють у 143 ОНТЦ «Поділля», де Захисник ніс службу.
Андрій Русланович загинув унаслідок ДТП.
ЧЕКАЛИ ВДОМА
24 червня Кам’янець-Подільська громада попрощалася із солдатом Дмитром КАЗЄВИМ.
Дмитро Анатолійович народився 21 жовтня 1976 р. Здобув середню спеціальну освіту. Від 9 червня 2024 р. приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу як солдат резерву 58 запасної роти однієї з військових частин ЗСУ.
Від серпня 2024 р. вважався безвісти зниклим. Проте недавно за результатами ДНК-експертизи підтвердилося, що Захисник загинув 9 серпня 2024 р. поблизу селища Благодатне (Желанне) Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
БОРОВСЯ ПРОТИ ТЕМРЯВИ
23 червня Дунаєвецька громада востаннє провела солдата Ігоря КУЧЕРЯВЕНКА.
Ігор Олегович народився 5 липня 1991 р.
Воїн зазнав тяжкого поранення 12 червня 2026 р. поблизу с.Золотий Колодязь Покровського району Донецької області внаслідок ворожої атаки FPV-дроном по позиції українських військових. Медики до останнього боролися за його життя, однак врятувати Захисника не вдалося. 17 червня 2026 р. в лікарні ім.Мечникова від бойових поранень серце Захисника зупинилося.
Поховано Героя на місцевому кладовищі м.Дунаївці.